ПРОБЛЕМА ВЗАЄМИНИ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Особливості взаємостосунків з однолітками та дорослими в підлітковому віці
З
МІСТ
ВСТУП..............……………………………………………………………………3
Розділ 1.ПРОБЛЕМА ВЗАЄМИН В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ............7
1.1.Розвиток і особливості взаємин школярів.....................................................7
1.2. Формування особистості підлітка в проблемі взаємин..............................12
1.3. Характеристика взаємовідносин підлітків з однолітками та дорослими в підлітковому віці...................................................................................................15
Висновки до першого розділу..............................................................................21
Розділ 2. Практична частина................................................................................23
Методики експерименту............................................................................23
2.2.Проведення методики та аналіз результатів................................................25
Висновки до другого розділу...............................................................................28
ВИСНОВКИ...........................................................................................................29
ЛІТЕРАТУРА.........................................................................................................31
Додаток А...............................................................................................................32
ВСТУП
Актуальність теми: Підлітковий період — визначений відрізок життя людини між дитинством і зрілістю. У західній культурі він постійно подовжується, і повної згоди з приводу термінів його початку і завершення немає. Звичайно підлітковий період розглядається як проміжна ступінь між дитинством і дорослим життям, причому проходить він для кожного по-різному й у різний час, але, зрештою, більшість підлітків знаходять зрілість. У цьому змісті підлітковий період можна уподібнити перекиненому між дитинством і зрілістю мосту, по якому кожний повинний пройти, перш ніж стати відповідальною і творчою дорослою людиною.
Коли ми говоримо про труднощів підліткового періоду, маємо на увазі протиріччя, що загострилися, між поводженням підлітка і зовнішнім світом, насамперед вимогами соціального оточення. Аналогічне загострення протиріч настає і у внутрішньому світі підлітка, у його представленнях про себе і розумінні себе. І те й інше приводить до гострих чи тяжких переживань. Істотна неузгодженість між зовнішніми умовами і вимогами, власними можливостями (здібностями, способами поводження) і потребами, що змінилися, відбиває стан кризи. Різке ускладнення взаємин підлітка з зовнішнім соціальним середовищем означає, що для нього, говорячи словами Л. С. Виготського, ця ситуація є соціальною ситуацією розвитку. Головними ознаками кризи автор вважав наявність конфліктних відносин з навколишніми і глибокі емоційні переживання.
Під підлітковим віком ми розуміємо відрізок часу розвитку особистості, що знаходиться між дитинством людини і її формування як особистості, тобто зрілістю. Іншим словами цей період ще називають тенейжерством. Хоча під визначення тенейжера, строго говорячи, попадають тільки ті, кому від 13 до 19. Однак діти (особливо дівчинки) часто в 13 років уже дозрівають фізично, тому 11-літня дівчинка може виглядати і поводитися як тенейджер, а 15-літній хлопчик, якщо він не досяг полової зрілості, може усе ще здаватися дитиною. Іноді для опису тих, хто досяг полової зрілості, не ввійшовши в «тенейджерський» вік (тобто раніш 13 років), використовують термін підліток.
На наш погляд проблема взаємовідносин — головна потреба в підлітковому віці. Потреба в спілкуванні з однолітками, які не можуть замінити батьки, виникає дуже рано, ще в дитинстві, і з віком підсилюється. Вже в дошкільників відсутність суспільства однолітків негативно позначається на розвитку комунікативних здібностей і самосвідомості. Поводження ж підлітків по самій суті своєї є колективно-груповим.
По-перше, спілкування з однолітками — це дуже важливий специфічний канал інформації; по ньому підлітки і юнаки довідаються багато необхідних речей, яких по тим чи іншим причинам їм не повідомляють дорослі. По-друге, це специфічний вид міжособистісних відносин. Групова гра й інші види спільної діяльності виробляють необхідні навички соціальної взаємодії, уміння підкорятися колективній дисципліні й у той же час відстоювати свої права, співвідносити особисті інтереси із суспільними. Поза суспільством однолітків, де взаємини будуються принципово на різних початках і статус треба заслужити і вміти підтримувати, дитина не може виробити необхідних дорослому комунікативних якостей. Змагальність групових взаємин, яких немає у відносинах з батьками, також служить коштовною життєвою школою.
По-третє, спілкування з однолітками — це специфічний вид емоційного контакту. Свідомість групової приналежності, солідарності, товариській взаємодопомозі не тільки полегшує підлітку автономізацію від дорослих, але і дасть йому надзвичайно важливе почуття емоційного благополуччя і стійкості. Чи зумів він заслужити повагу і любов рівних, товаришів, має для самоповаги підлітка вирішальне значення. Питаннями взаємодії підлітків з однолітками і дорослими займалися багато дослідників у тому числі: Л.С. Виготський, Я. Л. Коломинський, А. В. Кірічук, Д Кун, Л. Фестінгер, Піаже, Девід Елкінд і Е. Гофман, X. І. Лійметсат та інші. Ми будемо розглядати більш вузьку область відносини підлітків у групі.
Таким чином на наш погляд психологія спілкування в підлітковому і юнацькому віці будується на основі суперечливого переплетення двох потреб: відокремлення (приватизації) і аффілації, тобто потреби во взаєминах, включенності в якусь групу чи колектив.
Крім спокійної, умиротвореної самоти існує болісна і напружена самітність — туга, потреба в причетності, злитості з групою. Третій здобуває відсутню інформацію і комунікативні навички. Четвертий задовольняє потреба панувати, командувати іншими. Здебільшого ці мотиви переплітаються і не усвідомлюються. Для нас найбільш цікавим виявилось поводження підлітка в групі, його стосунки з членами групи і дорослими. Цю тему ми будемо досліджувати у практичній частині роботи.
Разом з тим, на наш погляд небагато є досліджень присвяченнях вивченню особливостей взаємостосунків підлітків с однолітками та дорослими. Саме це нас зацікавило і ми обрали тему курсової роботи: Особливості взаємостосунків з однолітками та дорослими в підлітковому віці.
Об'єкт дослідження: Поведінка підлітків.
Предмет дослідження – особливості взаємовідношень з однолітками та дорослими.
Ціль дослідження:
визначення рівня взаємодії підлітка з однолітками та дорослими;
встановлення закономірностей і перевірка експериментально;
розробити психолого-педагогічних рекомендацій.
Задачі дослідження:
Проаналізувати психолого-педагогічні проблеми дослідження.
Підібрати експериментальні методики і провести експериментальне дослідження.
Методи та методика дослідження: спостереження. Бесіди і методика «(Q-сортування тенденцій поводження в групі». Ця методика використовується для вивчення представлень про себе, вона розроблена
В. Стефансоном. Ми будемо її використовувати для нашого дослідження з метою підтвердити, припущення про те, що для підлітка дуже важлива приналежність до якої-небудь групи. Він навіть