56 | - | + | - | - | + | - | + | + | + | +

57 | + | + | + | + | + | - | + | + | + | +

58 | - | + | - | - | + | - | + | + | + | +

59 | - | + | - | - | + | + | - | + | + | +

60 | - | + | + | - | + | + | + | + | + | +

Залежність/

Незалежн. | 14 незал. | 14 незал | 11

незал | 16

незал | 11

незал | 12

незал. | 10 незал | 10

незал | 15

незал | 14

незал

Товариськість/ Не товар | 8 товар. | 4 товар. | 10

товар | 4

товар | 8 товар | 8 товар. | 4 товар. | 10

товар | 4

товар | 8 товар

Прийняття/ неприняття боротьби | -4 уник бор. | 0 | -8 уник бор. | -8

уник

бор. | -4

уник

бор. | -4 уник бор. | -2

уник бор. | -8 уник бор. | -7

уник

бор. | -5

уник

бор.

Інтерпретація результатів: Ми проведи дослідження десяти підлітків яки навчаються в середній школі. Всі учні показали перевагу незалежності над залежністю (від 11 до 16 баллів). Перевагу товариськість на д нетоварискістю ( від 4 до 10 балів). У той же час більшість учнів віддають перевагу до відтворювання своєї незалежності “мірним” шляхом. Майже усі вони вибрали “уникнення боротьби”.

Проведене дослідження показує, що для підлітка в групі дуже важливим є прояв власної незалежності й у той же час він залишається дуже товариським, намагається підтримувати дружні відносини з усіма членами групи. У той же час незалежність не переростає в конфлікт з одногрупниками. Прагнення до власної незалежності і відстоювання її не переходить у відкриті зіткнення. Це підтверджує наше припущення про те, що перебування в групі, колективі є для підлітка пріоритетним, і він намагається не ставити під погрозу свою соціалізацію, приналежність до групи.

Висновки до другого розділу

Дослідження підтвердили нашу гіпотезу про те, що підлітку дуже важливо знайти себе в колективі, групі і за для цього він здатен поступитися навіть своєю незалежністю. Аффілактивна потреба в приналежності до якогось колектив групи по вислову І С. Кона, стає у багатьох непереможним стадним відчуттям: вони не можуть не тільки дня, а навіть і час у прожити без своєї, а коли нема своєї, то будь якої компанії (І.С. Кон, 1989).

Людина може пізнати себе тільки у спілкуванні з іншими і тому підліток звертається у першу чергу до своїх однолітків –саму в них він в значної мірі бачить своє віддзеркалення. Опирається у пошуках своєї ідентичності. Саме цьому “хороша” компанія, друзя та однолітки з якими він спілкується в цій час так багато значать для нього та вплив значною мірою впливають на становлення особистості підлітка.

Однак повне сіяння з групою може стати перешкодою у пізнанні самого себе. По суті група починає відігравати роль сім’ї, де підліток шукає ту захищеність та ототожнює себе з компанією що не дозволяє йому стати самостійним у всіх відношеннях індивідом.

ВИСНОВКИ

Таким чином, керування формуванням особистості підлітка не може бути успішним без виявлення його індивідуальних особливостей і ступеня включенності у колектив. Тільки на підставі узагальненої інформації про учня, з'ясування мотивів його поводження і психічного стану в даний момент учитель може підібрати адекватні способи педагогічного впливу. Наскільки об'єктивні судження про учня, що враховують його стійкі властивості і минущі стани, що розкривають зв'язки з навколишнім, настільки буде можливим намітити реалістичні шляхи гармонічного формування його особистості. У цьому складному процесі повинні бути враховані усі форми і види діяльності учня і колективу. Виконує клас якусь тимчасову чи роботу бере участь у спортивних чи змаганнях турпоході, класний керівник повинний враховувати, зокрема, сумісність (психологічну, психофізіологічну) членів групи. Так, наприклад, небажано формувати мікро групи, що складаються з учнів з рисами підвищеної збудливості, явними проявами холеричного темпераменту, тому що підвищена збудливість може легко привести до виникнення конфлікту підвищеної збудливості, явними проявами холеричного темпераменту, тому що підвищена збудливість може легко привести до виникнення конфлікту. Також не слід іноді направляти хлопців, що значно відрізняються по фізичному розвитку, виконувати спільно яку-небудь важку фізичну роботу.

При формуванні особистості підлітка, саме собою зрозуміло, враховуються всі основні принципи психолого-педагогічного впливу: систематичність, послідовність, відповідність змісту й обсягу інформації віку і рівню інтелектуального розвитку, стимуляція позитивних якостей особистості.

Найбільш частими помилками спілкування з підлітком є повчальний, принижуючий тон, нав'язування своїх рішень, що вступає в протиріччя з його високою самооцінкою. Усе це нерідко приводить до виникнення психологічних бар'єрів.

Наше дослідження присвячено питанням взаємодії підлітків у групі показало, що для цього віку дуже важною виявляється соціальна адаптація, приналежність до якій не будь групи однолітків. При цьому підліток хоч і стриміться доказати свою незалежність і самостійність своїм одноліткам та дорослим усе ж старається на доводити діло до конфлікту в групі і залишатися в неї.

ЛІТЕРАТУРА

1.Ананьев Б.Г. Педагогические приложения современной психологии// Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии/ под.ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис.М.,1981.- 235 с

2.Возрастная и педагогическая психология/ под. ред. Петровского. М.,1979.-345 с.

3.Выготский Л.С. Возрастная и педагогическая психология. Уч. Пособие для студентов.? М.: Изд. Центр