Система явищ, що вивчаються в сучасній психології

Зміст

Вступ . . . . . . . . .3

1. Джерела знань про психіку . . . . .4

2. Галузі психології . . . . . . .6

2.1. Галузі теоретичної психології . . . . .6

2.2. Галузі науково-прикладної психології . . .8

2.3. Галузі практичної психології . . . . .12

3. Задачі психології в системі наук . . . . .15

4. Особливості вивчення закономірностей психічних явищ .18

Висновки . . . . . . . . .19

Список використаної літератури . . . . .20

ВСТУП

Кожний, хто вивчає психологію і хоче глибше оволодіти цією наукою, має усвідомити, для чого йому потрібні ці знання. Саме усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійної діяльності.

Психологія – одна із найцікавішіх і найважливіших галузей людського життя. Психологія як наука за допомогою спеціальних методі розглядає і вивчає об’єктивні, реально існуючи психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.

Оволодіння системою психологічних знань сприяє зростанню психологічної культури окремої людини і всього суспільства, покращенню якості життя, психічного здоров’я людини, підвищення рівня професійної діяльності, громадської поведінки.

За системно-структурним принципом психіка є складною системою взаємопов’язаних елементів, таких як пам’ять, воля, мислення, уява та інші, які розглядаються як складові елементи цілого. Психіка виступає при цьому як особлива відкрита система зі зворотними зв’язками. На кожному рівні детермінації психіка ввімкнена у регуляцію взаємодії суб’єкта з широкою біологічною системою (на рівні індивіда), їз створюваними культурно-історичними цінностями суспільства та предметного світу (на рівні особистості).

Специфіка психічної дійсності вимагає розробки й застосування спеціальних методів її пізнання та формування. В умовах сьогодення відбувається значне поширення меж та можливостей психологічної науки.

1.Джерела знань про психіку

Існує кілька джерел психологічних знань. Це народна психологія, Життєва або побутова психологія, релігійна психологія та наукова психологія. В умовах науково- технічного поступу для адаптації до сучасного виробництва треба спиратися на наукові психологічні знання. Водночас при реформуванні суспільства доцільно враховувати особливості нородної психології, національного менталітету, загальнолюдські цінності.

У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складаються уявлення про психічні можливості особистості. Формується індивідуальна життєва психологія. Якій притаманні безпосередність, життєдайність, особистісність. У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об’єктом уваги практичної психології.

Релігійна психологія людини характеризується спрямованістю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя. Релігійна психологія значною мірою впливала на формування духовних цінностей протягом усієї історії людської цивілізації. На засадах релігійної психології виховується переважна частина людства і в наш час. У пізнанні психіки релігійна психологія ґрунтується на ідеалістичних догматах. Релігійна психологія не поступається народній, життєвій та науковій за своїм значенням у морально-психічному житті людини.

Останнім часом набуває поширення парапсихологія – сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та «таємниці» психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприймання, телекінез, левітація, полтергейст, яснобачення. Ці явища не вдається дослідити за допомогою методів психологічної науки, що має справу з об’єктивними явищами та фактами, котрі можуть бути схарактеризовані якісно і кількісно. Парапсихологічні явища неможливо визначити як об’єктивно існуючи, дати їх науковий опис, пояснити їхню природу. Тому ці явища залишаються поза предметом наукової психології.

Наукове дослідження об’єктивно існуючого психічного явища або факту передбачає не лише його якісний та кількісний опис, а й розкриття його природи, закономірностей розвитку, перебігу, побудови та функціонування, виявлення психічного механізму, що стоїть за ним. Наукове дослідження спирається на методологічний апарат, теоретичні принципи і методи отримання психологічних даних, серед яких слід виділити спостереження, експеримент, опитування, тестування, засоби статистичного аналізу та інтерпретації експериментальних даних. Результатом вивчення психічних явищ і фактів є нові поняття, якими узагальнюється та фіксуються особливості, закономірності, закони психіки.

Природа сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності. Інтенсивне дослідження найскладнішого з існуючих у науки об’єктів – психіки людини – триває.

2. Галузі психології

Сучасна наукова психологія являє собою досить розмаїту систему дисциплін та галузей. За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки доцільно виділяти три великі групи галузей – теоретичну, науково-прикладну та практичну психологію.

2.1. Галузі теоретичної психології

До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна, генетична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання психіки.

Загальна психологія систематизує експериментальні дані, здобуті у різних галузях психологічної науки, розробляє фундаментальні теоретичні проблеми психології, формулює основні принципи, категорії, поняття, закономірності, становить фундамент розвитку всіх галузей та розділів психологічної науки.

Історія психології розглядає формування психологічних категорій і понять упродовж усього часу існування наукової психології, історію психологічних досліджень у різні часи в різних школах та перспективи розвитку психології як науки.

Експериментальна психологія займається розробкою нових методів психологічного дослідження для більш глибокого вивчення реальності.

Генетична психологія вивчає закономірності розвитку психіки і людини у філогенезі (протягом біологічної еволюції усього живого та історичного розвитку психіки_ і в онтогенезі (упродовж життя окремої особи).

Соціальна психологія досліджує психічні явища у процесі взаємодії людей у великих та малих суспільних групах, а саме: вплив засобів масової комунікації на різні верстви населення, особливості формування та поширення чуток,