У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


різноманітності абсолютно|цілком| різних характерів|вдач|, в яких не відображаються|відбиваються| загальні|спільні| риси|межі|. При цьому психологія, якщо вона повинна мати справу|річ| тільки|лише| з|із| індивідуальними характерами|вдачами|, відмовляючись тим самим від розгляду загальних|спільних| рис|меж|, то вона фактично не матиме права користуватися якого-небудь роду характерологічними| поняттями, оскільки|тому що| кожне поняття засноване на узагальненні. Проблема ж вирішується тим, що індивідуальне, і загальне|спільне| в характері|вдачі| - протилежності, утворюючі єдність. Займаючись психологією людського характеру|вдачі|, необхідно розрізняти: а) типовість окремих рис|меж| і проявів|виявів| для даної людини; б) типовість рис|меж| і проявів|виявів| для групи людей. Строго|суворо| кажучи, найбільш характеризує конкретну людину саме типове в його рисах|межах| і проявах|виявах|. До цього відноситься те в індивідуальності, що є|з'являється,являється| стійкішим, визначенішим, постійним. З цієї точки зору, наприклад, характерні|вдача| звички. Навпаки, несподіване|неочікуване| в поведінці людини часто є|з'являється,являється| нетиповим і тому нехарактерним. Типовість означає також показову, яскраву вираженість|виказаний,висловлений| характеру|вдачі| в цілому|загалом| або в його істотних|суттєвих| особливостях. Типовість рис|меж| і проявів|виявів| характеру|вдачі| не означає його простоти і схемної. Характер|вдача| може бути дуже складним і суперечливим|суперечним|, причому складність і суперечності|протиріччя| виявляються в конкретних вчинках. Оскільки|тому що| характер|вдача| людини змінюються, то відповідно може змінюватися і типовість його окремих рис|меж| і проявів|виявів|. Подібні зміни залежать від життєвих умов, і перш за все|передусім| від умов виховання. Таким чином, типово для людини в його діяльності і свідомості те, що є|з'являється,являється| найбільш показовим для нього, і при цьому має стійкість, цілісність і визначеність. Але|та| при цьому, необхідно помітити|відмітити|, що це типове не є|з'являється,являється| нерухомим, статичним, а як і все в природі, піддається змінам. У характері|вдачі| кожної людини певною мірою відображаються|відбиваються| типові національні риси|межі|. Поза сумнівом|безсумнівно|, що залежно від суспільного|громадського| життя, культури, мови|язика| у|в,біля| кожного народу складаються національні особливості. У якійсь мірі на характері|вдачі| нації відображається|відбивається| і географічне середовище|середа|; наприклад, небезпідставно говорять про південців як про людей рухоміших|жвавіших,рухливіших| і вразливіших, чим мешканці півночі. Але|та| було б неправильно приписувати нації які-небудь незмінні риси вдачі. Із|із| зміною умов життя нації міняється і її характер|вдача|. Також вельми|дуже| значні типові класові риси|межі|. Кожен віковий період в розвитку людини також відрізняється особливими рисами|межами|. Але|та| яке б ні узяти типове, воно відрізняється особливостями загальними|спільними| для всіх груп:

Наявність в індивідуальній деяких загальних|спільних| рис|меж|, що саме і визначає типовість; Типове не тільки|не лише| завжди знаходить|находить| індивідуальний вираз|вираження|, але|та| існує лише в індивідуальному, поза|зовні| яким воно було б порожньою|пустою| схемою. Типове - це характерне|вдача| для групи; Типове є деяку єдність, деяку цілісність; Типове пластично, мінливо, нерідко|незрідка| суперечливо|суперечно|.

Класифікація і типологія характерів. Існує безліч спроб класифікації характерів|вдач|. Перша за часом спроба класифікації характерів|вдач| належить Платону, який створив типологію характерів|вдач| засновану на етичних принципах. Після|потім| Платона в старогрецькій|давньогрецькій| літературі проблемою характерів|вдач| займався учень Арістотеля Теофраст. З наукової ж точки зору перша спроба була зроблена творцем френології Галлем в першій половині XIX століття|віку|. Саме цей час вважається|лічиться| початок виникнення науки про характери|вдачі|. У теорії Галля перераховувалися 27 елементарних психічних здібностей, з|із| яких будується людський характер|вдача|. Не дивлячись на|незважаючи на| критику переліку здібностей Галля, не дивлячись на те, що сама френологія, яку створив Галль, проіснувала недовго, цікаво відзначити те, що через сторіччя|століття| деякі "здібності" з|із| переліку Галля одержать|отримають,набудуть| не теоретичне обгрунтування, але і емпіричне підтвердження в роботах великих психологів XX століття|віку|. На початку XX століття перед психологами що займаються вивченням характеру|вдачі| виникає мета|ціль| систематичного вивчення індивідуальних характерів|вдач| і складання їх класифікації. Але|та| це виявилося нелегкою справою|річчю|. І із цього приводу|з цього приводу| німецький психолог В.Штерн в 1900 році заявив, що абсолютно|цілком| заперечує можливість|спроможність| складання класифікації характерів|вдач| при сучасному стані знань. Надалі проблемою вивчення характеру|вдачі| займалися багато психологів, серед яких хотілося б виділити: вітчизняні - А.Ф. Лазурській, Н.Д. Льовітов, Б.Г. Ананьев, А.Г. Асмолов, Е.А. Клімов, К.К. Платонов, С.А. Рубінштейн, Б.С. Братусь,, А.Е. Лічко, П.Б. Гуннушкин і багато інші, а також зарубіжні - З. Фрейд, А. Кордінер, Д. Хонігман, Д. Хсю, Р. Блюм, Э. Фромм, До. Юнг, Э. Кречмер, У. Шелдон та інші. Необхідно помітити|відмітити|, що всі вони хоч і займалися однією проблемою, але|та| мали свій підхід до неї. Поступово виникають два напрями|направлення| у вивченні характерів|вдач|. До першого відносяться так звані соціальні характери|вдачі|, до другого ж індивідуальні. Ковалев А. Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1970. – С.52

У перші, в історії психології, поняття "соціального характеру|вдачі|" ще за 18 років до Э. Фромма була сформульована А.Ф. Лазурськім. Так в своїй роботі "Класифікація осіб|особистостей|" він писав: "Ідеальною класифікацією повинна вважатися|лічитися| така, яка в кожному з своїх типів давала б не тільки|не лише| суб'єктивні особливості даної людини, але також його світогляд і соціальну фізіологію оскільки, звичайно, вони стоять у зв'язку з його характером|вдачею|: іншими словами, класифікація особи|особистості| повинна бути не тільки|не лише| психологічною, але і психосоціальною в широкому сенсі|змісті,рації| цього слова". Основоположником же даного напряму|направлення| по праву можна вважати|лічити| американського психолога Э.Фромма. Він дав йому цілком|сповна| чітке формулювання: "Вивчаючи реакції якої-небудь соціальної групи, ми маємо справу|річ| із|із| структурою особи|особистості| членів цієї групи, тобто Окремих людей; проте|однак| при цьому нас цікавлять не ті індивідуальні особливості, які відрізняють цих людей один від одного, а ті загальні|спільні| особливості особи|особистості|, які характеризують більшість членів даної групи. Цю сукупність рис вдачі, загальну|спільну| для більшості, можна назвати|накликати| соціальним характером|вдачею|: У соціальний характер|вдачу| входить


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12