Психастенічна форма психопатії виникає в осіб слабкого типу з переважанням другої сигнальної системи (розумовий тип). Це переважання проявляється у постійній схильності до детального аналізу зовнішніх явищ, абстрактних питань, постійного самоана-лізу, болісних сумнівів і вагань при розв'язанні найпростіших пи-тань, що набувають іноді рис хворобливого мудрування. Особи з психастенічною формою психопатії у роботі надзвичайно сумлінні, дріб'язково-педантичні, у зв'язку з постійною невпевненістю в со-бі перевіряють кожний свій крок. Легко стають далекими від жит-тя мрійниками. Недостатність першої сигнальної системи та ін-стинктів проявляється в слабкості емоцій, відсутності яскравих емоційних вражень. У психопатів цієї групи відмічають схильність до розвитку неврозу нав'язливих станів.

Шизоїдна форма психопатії виникає в осіб слабкого і сильного типів, характеризується замкненістю, недостатньою товариськістю, спрямованістю уваги на власні переживання, на суб'єктивний світ (інтровертивність), своєрідністю суджень та умовиводів. Виділя-ють 2 варіанти шизоїдної психопатії:

а) стенічний - характерні замкненість, нелюдимість, емоційна
холодність, жорстокість;

б) астенічний - замкненість, підвищена емоційна чуттєвість,
боязкість, мрійливість, дивні захоплення (диваки).

Істерична форма психопатії виникає в осіб слабкого типу з «пе-реважанням першої сигнальної системи (художній тип). Поведінка і зміст мислення визначаються емоціями, що яскраво проявляють-ся, але надзвичайно лабільні. Звідси несталість поведінки, залеж-ність суджень і оцінок від емоцій (так звана ефективна логіка). Характерним є егоцентризм, постійне прагнення бути в центрі уваги оточуючих («прагнучі визнання»). У поведінці багато демон-стративного, театрального, розрахованого на зовнішній ефект. Схильні до вигадок і фантазій, іноді самі починають вірити в них, інколи говорять неправду навмисне з метою звернути на себе ува-гу. Схильні до істеричних реакцій, розвитку неврозу істерії.

Епілептоїдна психопатія характеризується в'язкістю, тугорухливістю, незграбністю, інертністю психічних процесів, що проявляєть-ся у всьому психічному вигляді (від мислення до моторики). Ха-рактерна педантичність, дріб'язкова скрупульозність у роботі, ут-рирувана акуратність. Для психопатів цього типу властива схильність до дисфорій, сильних і тривалих афектів, напруженого ін-стинктивного життя, до особливо сильних сексуальних потягів, іно-ді у поєднанні із садистськими тенденціями.

Паранойяльна форма психопатії характеризується однобічністю, ригідністю мислення, схильністю до створення надцінних ідей у поєднанні з підозріливістю і підвищеною про себе думкою (хворі схильні в кожному бачити зловмисника, який заздрить їм, заважає їх успіхам, замишляє проти них зле). Такі особистості рідко трива-лий час зберігають добрі стосунки з будь-ким, часто конфліктують, вступають у боротьбу з уявними ворогами. Така психопатія прита-манна фанатикам, патологічним ревнивцям, кверулянтам.

Збуджувана форма психопатії - вкрай виражений сильний, не-стримний тип психопатії. Характеризується запальністю, схильніс-тю до афектів. З найменшого приводу виникають бурхливі афектив-ні реакції, неадекватні сили і якості подразника, що можуть супро-воджуватися агресивними діями. Особи з такою психопатією легко впадають у стан відчаю, депресії. Через свою нелагідність, конф-ліктність, постійні сутички з оточуючими, розгальмованість потягів (схильність до сексуальних ексцесів, алкоголізації) нерідко ста-ють об'єктом судово-психіатричної експертизи.

Афективна форма складається з таких психопатій:

а) гіпертимічна - особи з цією психопатією характеризуються постійно підвищеним настроєм, безтурботністю, часто поверховим легковажним ставленням до своїх обов'язків; через швидку зміну захоплень і переоцінку своїх можливостей нерідко потрапляють у конфліктні ситуації;

б) гіпотимічна - цим особам властиві постійно погіршений на-стрій, схильність бачити в усьому тільки тіньові боки, постійне по-чуття невдоволення собою, що виникає без усяких на те підстав; погіршений настрій часто поєднується з посиленою увагою до свого здоров'я, іпохондричними побоюванями;

в) гебоїдна психопатія (емоційно тупа особистість) – таким особам властиві виражена ущербність вищих емоцій (почуття обов'язку, відповідальності, сором'язливості, співчуття), егоїстичність, жорстокість, холодність, байдужість до страждань інших людей, садистські форми задоволення своїх потреб і т. ін.

Серед психопатів із статевими збоченнями можуть бути представники різних типів психопатій, у тому числі і групи нестійких психопатів (слабовільних, нечутливих, з непередбачуваною пове-дінкою і т. ін.). Найчастіші такі статеві збочення: онанізм (мастур-бація), гомосексуалізм (педерастія і лесбіянство), педофілія, ма-зохізм, садизм, фетишизм, трансвестизм, транссексуалізм та ін. Однак треба мати на увазі, що нема достатніх підстав відносити усіх осіб із сексуальними збоченнями до психопатичних.

Досить уваги має бути приділено динаміці психопатій: пом'як-шення-компенсація, поважчання-декомпенсація, при «ядерних» «формах»; наявність нерідко тривалої препсихопатичної стадії (патохарактерологічного розвитку) при тривалих несприятливо діючих соціальних чинниках. Слід відрізняти стадію патохарактерологічного розвитку від педагогічної запущеності, при якій звичайно немає вегетативних розладів, дисфорій і схильності давати невротичні та психотичні реакції, і від стадії сформованої психопатії, яка харак-теризується значною стабільністю зміни особистості. Взагалі, діаг-ноз психопатії ставлять переважно у період завершення її форму-вання (звичайно в осіб віком до 18-20 років, іноді дещо раніше чи пізніше). На більш ранніх вікових етапах можна говорити про препсихопатичні стани, патохарактерологічний розвиток.

Треба відзначити, що подальша динаміка психопатій, декомпен-сація психопатичної особистості відбуваються під впливом психотравмуючих ситуацій, інтоксикацій, соматичних захворювань. В осіб похилого віку може спостерігатися загострення психопатичних рис під впливом судинних порушень та ін. В осіб старечого віку від-значають пом'якшення психопатичних рис характеру.

Необхідно відрізняти психопатії від психопатоподібних станів, тобто змін характеру при деяких психозах (наприклад, шизофре-нії), станах органічного дефекту, судинних ураженнях, що вини-кають у той віковий період, коли формування мозку вже заверше-не (враховують дані анамнезу, ознаки органічного ураження голов-ного мозку і особливості психічного стану).

Велике практичне значення має відмежування від психопатій осіб з індивідуальними особливостями характеру, які у складних ситуаціях нерідко стають помітними і доволі вираженими, призво-дять до неадекватних і небезпечних вчинків (агресивних та ін.). Цих осіб називають акцентуйованими особистостями. Залежно від особливостей характеру і поведінки К. Леонгард виділив такі ва-ріанти особистостей:

- емотивні (боязкі, тривожні,