Тривале вживання опіатів призводить до значних змін у соматичній і психічній сферах. Морфіністи завжди виснажені, астенізовані, з землистим кольором обличчя. Вони рано сивіють, лисіють, у них руйнуються зуби, зростає м'язова слабкість. Значно змінюється особис-тість хворого. Коло інтересів різко звужується і концент-рується тільки на способах добування наркотику. Типові пасивність, соціальна бездіяльність.

Лікування слід проводити тільки стаціонарно в умо-вах, що виключають доступ хворого до наркотику. Пов-ний відрив від наркотику з перших же днів лікування - основний терапевтичний принцип. При значних проявах абстиненції ефективними є метод гемосорбції, введення 40 % розчину глюкози з 10-20 ОД інсуліну, введення сульфату магнію, нейролептиків, вітамінів, ноотропів, клофеліну, препаратів літію. Терапія включає в себе два етапи: 1) ліквідацію проявів інтоксикації і абстиненції, 2) відновлення порушених функцій, корекцію поведінки, нормалізацію психічного стану. При виписуванні хворого зі стаціонару необхідно виявити умови, що призводять до рецидивів захворювання, і провести відповідні заходи щодо запобігання їм. Останнім часом у лікуванні опій-ної наркоманії почали застосовувати опійні антагоністи налоксон і налтрексон, що зв'язують опійні рецептори.

Гашишизм

Гашиш (синоніми - анаша, план, марихуана) - пре-парат з індійських конопель, який найчастіше вживають для куріння разом з тютюном. Гашиш викликає ейфо-рію, благодушність, розгальмованість. При передозуван-ні спостерігаються зміни в сприйманні кольорів, простору і часу. Навколишні предмети то збільшуються, то змен-шуються. Кімната здається розширеною до розмірів ве-личезної зали чи звуженою. Спостерігаються приступи веселощів і сміху, хоча справжнього відчуття веселощів у хворого немає. Афективні коливання можуть бути знач-ними, аж до відчуття різкого страху. Розвиваються під-вищені спрага й апетит, посилюється сексуальний потяг. Описані психічні розлади у вигляді галюцинаторно-параноїдного синдрому. Абстинентні явища при гашишизмі бувають переважно у вигляді психічної залежності.

Постійне вживання гашишу помітно змінює особис-тість. Наркоман стає недовірливим, хворобливо підозрі-лим до оточуючих, злостивим. З'являються млявість, під-вищена стомлюваність, апатія. Гашишизм небезпечний тим, що від нього часто спостерігається перехід до зло-вживання іншими наркотиками. Діючою речовиною в га-шиші є дельтатетрагідроканабінол (ДТГК), який пов-ністю, затримує синтез ацетилхоліну в мозковій ткани-ні - це й лежить в основі механізму його дії на організм. Він також гальмує синтез Т-лімфоцитів, що відповіда-ють за імунітет. Ось чому особи, що вживають гашиш, часто страждають на соматичні захворювання, у них ча-стіше спостерігається рак легень.

Кокаїнова наркоманія

Цей вид наркоманії поширений у Південній Америці, де ростуть дерева коки. Наркомани жують листки коки чи заварюють їх, як чай. З них же добувають напівфаб-рикат - кока-пасту, яку перемішують з тютюном і курять. Така паста містить до 90 % кокаїну. До 98 % ко-каїну міститься в гідрохлориді кокаїну, його вдихають, палять, вводять внутрішньовенно. Алкалоїдом кокаїну є «крек» - один із найсильніших наркотиків. У медицині його не застосовують. Цей наркотик має низьку темпе-ратуру плавлення, і тому його вживають шляхом палін-ня люльки. Абстинентні прояви і лікування майже такі самі, як при вживанні опіатів.

Наркоманія амфетамінами

Ці препарати застосовують як стимулятори. Вони легко проходять через гематоенцефалічний і клітинний бар'єри та інактивуються в печінці. Вони вивільняють катехоламіни, кількість яких у синапсах збільшується - на цьому ґрунтується їхній наркотичний ефект. При гост-рій інтоксикації хворий відчуває приплив енергії, весе-лощів, стає активним, багатослівним, прагне бути діяль-ним, однак його дії стереотипні. Він переоцінює свої можливості, не спить, не відчуває втоми. Це поєднується з соматичними розладами - тахікардія, пітливість, різ-ке підвищення артеріального тиску, гіперрефлексія, роз-ширення зіниць, почастішання дихання, зниження апе-титу. При введенні токсичних доз виникають судоми, колапс, кома і настає смерть. Летальна доза - 25 мг на 1 кг маси тіла у дорослих і 5 мг на 1 кг маси тіла - у ді-тей. Можуть виникати психічні порушення - делірій, гострі параноїдні реакції з агресивними діями. При вжи-ванні ефедрону (до його складу входить первітин) часто розвивається значна психічна залежність, а толерант-ність підвищується до 1000 мг на добу. Швидкість під-вищення толерантності залежить від способу введення і від виду наркотику. При хронічному зловживанні амфетамінами спостерігаються затяжні галюцинаторно-маячні і шизоформні картини. При відміні наркотику у хворих виникають гострі депресивні реакції, часто з суїцидними діями, хоча при цьому буває підвищений апе-тит. Через виснаження наркомани самі припиняють нар-котизацію і тому амфетаміни вживають циклами, за-поями. Чітко визначеного синдрому при їх уживанні немає.

Наркоманії галюценогенами

ЛСД-25 - найсильніший з галюциногенів. Вперше його добули з жита, зараз виробляють синтетичним шля-хом. Приймають як внутрішнє. Швидко проникає в кров, рівномірно розподіляється в усіх органах. Його вва-жають антагоністом серотоніну. Це сильний стимулятор. Навіть після одного прийому тривалий час буває без-соння і значне збудження. Психічні розлади при цьому виді наркоманії виходять на перший план. Вони три-вають 8-12 г після надходження ЛСД в організм, але інколи мають затяжний перебіг. Психопатологічна кар-тина включає порушення яскравості освітлення, потім з'являються ілюзорні і галюцинаторні зорові розлади - сяйво, веселка перед очима, що має калейдоскопічний характер. Після цього виникають слухові галюцинації неприємного змісту, причому їх виразність і тональність безперервно змінюються. Приєднуються парестезії, по-рушення схеми тіла, деперсоналізація і дереалізація, відчуття скорочення часу. Зовні у хворих спостерігають-ся афективні перепади - чергування ейфорії з дисфорією, виразного сміху з тривогою. Поряд з цим відзна-чаються соматоневрологічні порушення - мідріаз, світ-лобоязнь, «гра зіниць»