Мода поєднує багато суперечливих тенденцій та меха-нізмів сощально-психологічного спілкування: ідентифі-кацію та негативізм, уніфікацію та персоналізацію, наслі-дування та протиставлення. До її особливостей належить те, що вона виявляється в усіх сферах суспільного життя: економіці, політиці, мистецтві, побуті, спорті тощо.

Мода дуже тісно пов'язана із смаками та звичаями людей. З першими її зближують змінність та рухливість, з другими — повторюваність та усталеність.

Для моди характерна динамічність, постійне прагнен-ня до швидкоплинності, новизни і водночас вона кон-сервативна. Щось заперечуючи, відкидаючи старе, мода разом з тим претендує на роль зразка, еталона. Інакше кажучи, мода — це часткова, зовнішня зміна соціально-культурних форм поведінки і уподобань людини.

Багато суперечок точиться з приводу походження моди. Деякі дослідники пов'язують це з фактом притуплення нервових подразнень, розглядають як засіб позбавлення людини від негативних емоцій. Інші вбачають у ній своє-рідну соціально-психологічну компенсацію незадоволених або відсутніх соціальних потреб, засіб підвищення свого престижу та статусу. Соціологи та економісти розглядають моду у зв'язку з економічною кон'юнктурою, впливом ре-клами та засобів масової інформації. Мабуть, кожен з цих поглядів лише частково пояснює моду як специфічну фор-му сощально-психологічного впливу.

Суперечливість моди виявляється також у процесі со-ціалізації людини. Наслідування моді веде до певної ав-томатизації, стандартизації поведінки, робить людину схожою на інших. Разом з тим розумне наслідування моді звільняє людину від необхідності витрачати енергію у сфері побуту, самообслуговування, тим самим заощад-жує сили для реалізації інших справ, творчої діяльності. Оскільки сучасна людина за умов різноманітності життя

не завжди у змозі раціонально розв'язати питання, по-в'язані з одягом, зачіскою, предметами побуту тощо, на-слідування моді позбавляє її психологічних проблем ви-бору своєї поведінки.

5.1, Чутки

Коли люди стикаються з чимось незрозумілим, але, на їх думку, важливим, вони завжди намагаються знайти відповідну інформацію, в якій було б необхідне роа'яс-нення. Якщо ж система офіційної пропаганди не дає по-яснень, що знімають психічну напругу, то люди самі по-чинають з'ясовувати ситуацію, яка виникла, але роблять це в межах звичних для них уявлень.

Таке зняття особистісної напруги дуже часто здійсню-ється за допомогою чуток. Чутка — це повідомлення, що надходить від однієї або більше осіб, про нічим не підтверджені події. Як правило, вони стосуються важли-вих для певної соціальної групи чи людини явищ, за-торкують актуальні для них потреби та інтереси. Очіку-вання одержати задоволення в інформації є головним мотивом сприймання і відтворення почутого (чутки).

Засадовими стосовно типології чуток є дві характе-ристики: інформаційна та експресивна. Перша визначає об'єктивну міру вірогідності чутки, друга — загальний тип емоційної реакції, на яку вона розрахована і яку ви-являє під час сприймання аудиторія. Ця характеристика відображає суб'єктивний стан людей і в типології чуток є головною. Відповідно до неї виокремлюють чутку-страховище, агресивну чутку, чутку-бажання. Залежно від міри вірогідності розрізняють такі різновиди чуток: абсолютно невірогідна чутка; невірогідна з елементами правдоподібності; вірогідна чутка з елементами не-правдоподібності; правдоподібна чутка.

Як специфічний різновид міжособистісного спілку-вання чутки відображають загальну інформаційну ситуа-цію в суспільстві або великій соціальній групі. Вони по-в'язані не тільки з певною актуальною подією, а з па-нуючими у суспільстві масовими настроями та громадсь-

кою думкою, відтворюють існуючі стереотипи і установ-ки людей.

Суспільство, закрите для точної й повної інформації, породжує свою неформальну інформаційну мережу у ви-гляді чуток, а у відповідь на дозування інформації вини-кає стереотип невіри або недовіри до офіційних джерел. Спроба подолати інформаційний вакуум породжує уні-кальну систему неофіційного тіньового оповіщення. У відповідь на офіційні міфи виникають міфи буденної свідомості зі зворотним знаком, як розплата за відсут-ність інформаційної свободи, низьку інформаційну куль-туру суспільства.

У міжособистісному плані поряд із чинником ком-пенсації емоційної недостатності задоволення тих чи ін-ших незадоволених потреб у виникненні та поширенні чуток велику роль відіграє власне особистісний чинник. Метою того, хто передає чутку, є не стільки саме пові-домлення, скільки формування певної установки стосов-но того, шо є предметом інформації (чуток), а також формування сприятливого ставлення до самого себе. Мотивом цього може бути суперництво у групі, боротьба за лідерство, прагнення підвищити групову оцінку чи са-мооцінку.

Не відаючи, звідки йде чутка, люди часто схильні ві-рити тому, що повідомлення йде від надійного джерела. Це надає чутці позірної вірогідності, тобто її можна вва-жати формою престижного навіювання. У подібних ви-падках відбувається явище емоційного зараження, яке звужує поле свідомості та зменшує критичне ставлення до повідомлення.

Ще одним мотивом поширення чуток є неусвідомлене прагнення зменшити власну особисіісну напругу, розді-лити свій страх, невпевненість або хвилювання зі слухача-ми. У цьому випадку взаємність страху або хвилювання дає полегшення. Крім того, людина, яка передає іншому якусь панічну чутку, має хоч слабку надію на те, що ті, хто її слухають, спростують тривожне повідомлення.

Засоби протидії чуткам можна поділити на дві групи: профілактичні та активні. Профілактичні засоби пов'яза-ні з ефективністю дії засобів масової інформації та про-

паганди, наявністю обов'язкового зворотного зв'язку між керівництвом та переважною масою народу. Важли-вим при цьому є ефективність керівництва на всіх рів-нях, довіра до нього та засобів масової інформації. Засо-би активної протидії, як правило, пов'язані з контрпро-пагандою, яка виходить з того, що замовчування чуток призводить до їх поширення, виникнення нових чуток. Пряме спростування чуток часто викликає ефект «буме-рангу». Вони знову повертаються і поширюються серед людей, ще з більш недостовірними деталями.

Найкраший спосіб припинення чи хоча б зменшення чуток — широка, ґрунтовна