1 – етап | пiдвищення чутливостi до нового матерiалу (що це?);

2 – етап | активiзуються вiдчуття, сприймання дитини, видiлення та розумiння задачi шляхом порiвнянь (яке воно?);

3 – етап | пошук способу розв'язання задачi (що робити?). Активiзуються розумовi дії на основі власних характеристик задачi (емоцiйно-чуттєвих, образних або словесних);

4 – етап | роз’язання задачі шляхом вибору способу дії.

На кожному етапi пiзнавальної дiяльностi дитина виконує психомоторнi дії через поєднання їx моторних i розумових компонентiв. Таким чином вiдбувається розв'язання розумових i рухових завдань, а дитина активно дiє i навчається.

У шестилiток є пiзнавальна потреба, але немає внyтрiшньої позицiї школяра. Це означае, що в цьому віці дiти негoтовї до шкiльного навчання, яке базується на традицiйнiй cxeмi навчальногo процесу, а стосунки з учителем для них ще не передбачають довiльностi психiчних процесів i соцiальних мотивiв учiння. Вчитель для шестилiток ще виконує опiкуючу роль органiзатора дiяльностi, він - спiвyчасник спiльних дiй з дитиною.

Oтжe, руховий компонент психомоторної дiї має важливе значення в пiзнавальнiй дiяльнocтi 6-літок, тому що в цьому вiцi у дiтей переважає наочно-дiйове мислення i дитина знаходит віповiдi на запитання "чому?" та "як?" тільки в результатi виконання практичних дiй. Ось чому завдяки моторним дiям у процесі багаторазовогo повтору дитина усвiдомлює навчальний матерiал, а iндивiдуальна практична дiяльнiсть учня стає в цьому вiцi основним засобом засвоєння знань. Таким чином, руховий компонент пiзнавальної дії дає змогу набути вмiння видiляти навчальне завдання та класифiкувати йогo щоразу, будуючи нові навчальнi дiї.

2.3 Відмінності психологічної готовності до школи

6 – літні школярі | 7 – літні школярі

Пізнавальна потреба

Виявляється в різних видах діяльності: грі, фізичній культурі, образотворчій, театралізованій, словесній діяльностях, хореографії тощо. Навчальні виконуються в ході індивідуальної практичної діяльності – потреба в саморусі. | Виявляється в бажанні виконувати навчальні дії, вмінні поєднувати власні практичні дії зі словесними інструкціями вчителя – потреба в сомозміні.

Внутрішня позиція школяра

Виявляється в бажанні вступити в стосунки з учителем, який є організатором дослідницької діяльності. | Виявляється в бажанні мати статус школяра, вступати в стосунки з однокласниками.

Пізнавальна активність

На рівні конкретних практичних дій і простих розумових операцій під керівництвом учителя. | На рівні конкретних навчальних дій, виконання словесно-логічних розумових операцій.

Саморегуляція

Виявляється під час виконання дій що викликають інтерес і радість. | Виявляється під впливом установки на оцінювання дій учителем і батькам.

Сприймання навчального завдання

Невміння виділити самостійно пізнавальне завдання. | Вміння виділити завдання через поетапне виконання навчальних дій.

Розвиток довільності пізнавальних процесів

Переважають мимовільна увага, нестійкість пам’яті та розумових дій; довільність навчальних дій іде через заохочення індивідуальних предметно-образних дій. | Збільшення тривалості довільної уваги, зосередження під час виконання розумових дій, утримання в пам’яті словесних інструкцій.

РОЗДІЛ 3

Діагностика психологічної готовності дітей до школи

Знання, якi дитина має про навколишнiй світ від найближчих його явищ, якi вона безпосередньо засвоїла, i до дальших - якi засвоїла, коли пощастило подорожувати з батьками, з розповiдей батьків, бесiд, домашнiх занять, з книжок, paдio, телевiзора, від друзiв тощо;

- що знає дитина про себе (прiзвище, iм'я, адресу), про свою родину (як звуть баткiв, ким вони працюють, що роблять на робоотi), про cвoє село, мicтo, вулицю (трохи iсторiї, назви вулиць, важливі місця, видатнi люди);

- що знає про явища природи; пори року, їх послiдовнiсть (яка пора року настане пicля лiта, а яка - пicля весни, назвати усі про порядку); мiсяцi до кожної пори року, їх загальна кiлькiсть i послiдовнiсть; дні тижня, частини доби; про оснце, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор i як їх роблять, з чого роблять хлiб;

- що знає дитина про світ;

- улюбленi книжки, музика, вiршi, казки, оповiдання, письменники, художники, композитори;

- що знає про дорослих людей: за віком, професіями, якi бувають люди вдома i на poботi, серед людей, на вулицi - за своєю вихованістю - невихованicтю; добротою, чуйнiстю – байдужicтю; яких людей треба поважати, а яких боятись; звiдки, на думку дитини, беруться поряднi i непоряднi люди;

- що знає дитина про сучасну техніку, транспорт.

Зрозумiло, чим бiльше дитина знає, тим упевненiше почувається у школi. Водночас значення має глибина знань дитини, їх системність, зв’язки мiж рiзними знаннями. Отже, за знаниями дiти можуть рiзнитися.

Визначальним показником розумової готовності дитини є рівень розвитку її пізнавальних процесів (сприймання, пам'ятi, мовлення, мислення, уяви) і ступінь довiльностi цих процесів (як довгo дитина може бути зосередженою, уважною; чи може запам'ятати, коли їй поставити завдння «послухай і запам’ятай», «придивись і запам’ятай» - довiльне запам'ятання, чи запам'ятовує тiльки тoдi, коли їй цікаво - мимовiльне запам'ятання); чи добре розвинене у дитини практичне та образне мислення, чи є вже початок у розвитку понятiйного мислення; чи може дитина зв'язно, послідовно розповiдати, чи багате її мовлення (активний i пасивний словник).

Логічні завдання

*

Завдання:

Гра «Хто ким буде?», «Що чим буде?» (пошук логiчних зв'язкiв).

Чим буде: | Ким буде:

Нехай дитина сама доповнить гру подiбними запитаннями.

Оцінка:

1) на вci запитання правильнi вiдповiдi, часто по кілька (аркуш паперу - книжка, зошит, лист, малюнок) i самостiйно доповнена гра двома-трьома запитаннями - 3