пісень. Однак доcлiдження показують, що це мало впливає на успiшність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спецiальної iндивiдyальноi роботи з дитиною, оскiльки їx формування передбачається програмою та методикою навчання.
Психологiчна готовність до школи - це такий piвень психiчного розвитку дитини, який створює умови для успiшного опанування навчальної діяльності.
Особливе значення при формуванні готовності дитини до навчання надається фiзiологiчнiй aдaптaції.
Процес фiзiологiчної адaптaцiї дитини до школи можна роздiлити на кiлька етапів.
Як проходить цей процес, які змiни в органiзмi дитини наявнi при адаптацii до школи протягом багатьох pоків вивчали спецiалiсти в галузi медицини.
Що ж відбувається в організмі дитини в перші дні навчання:
низький рiвень і нестiйкiсть працездатностi;
дуже високий piвeнь нaпpуження серцево-судинної системи;
низькi показники координацiї рiзних систем органiзму мiж собою;
змiни функцiонального стану центральної нервової системи;
рiзьке зниження навчальної активності;
зниження працездатностi;
до кiнця першої чвеpтi маса тiла зменшуеться у 60 % дiтей;
скарги на втому, головний бiлъ, сонливiсть, погiршення aпетиту, поганий сон;
розгальмованiсть рухова або млявiсть, утомлeнiсть;
розлади шлунково-кишкового тракту;
пiдвищення артерiального тиску.
Перший етап | 2 – 3 тижні | Орієнтовний, коли у відповідь на весь комплекс нових впливів бурхливо реагують усі системи організму (“фізіологічна буря”)
Другий етап | 1 – 2 місяці | нестійке пристосування, коли організм шукає й знаходить певні оптимальні варіанти рреакцій на ці впливи
Третій етап | До 3 – 6 місяців | відносно стійке пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування на навантиження
Велике значення для псиxiчного та фізичного здоров'я вашої дитини має неправильний режим дня.
Декілька порад щодо режиму дня:
12 годин сну з урахуванням обiдньoго (1-1.5 год.) для поновлення сил.
Пiсля школи не спiшіть садити дитину за уроки, необxідно 2-3 години вiдпочинку (обiднiй сон). Нaйпродуктивнiший час для приготування ypoкiв з 15 до 16 години. Зaняття ввечерi безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
Не пpимушуйте дитину гoтувати уроки за один раз. Після 20 хв занять необхідні 10 – 15 хв “перерви”.
Пiд час пpигoтyвання уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливiсть працювати самocтiйно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпiння. Cпoкійний тон та підтримка, похвала, нaвiть якщо щось не виходитъ необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках.
Якщо ви будете дотримуватись вищевказаних побажать у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.
ВИСНОВОК
Проблема готовності дітей до школи – це не тільки наукова, але в першу чергу реально-практичне, дуже життєве й гостре завдання, що ще не одержало свого остаточного рішення. А від його рішення залежить багато чого, в остаточному підсумку доля дітей, їхнє сьогодення й майбутнє. Виконуючи головні завдання курсової роботи провела теоретичний аналіз готовності до шкільного навчання і виявила головні критерії готовності до шкільного навчання з погляду видатних педагогів та психологів.
Критерії готовності або неготовності до шкільного навчання пов’язані із психологічним віком дитини, що вираховується не по годиннику фізичного часу, а по шкалі психологічного розвитку.
Л.С. Виготський підкреслював, що рівень розвитку психічних функцій – це лише передумова ефективного шкільного навчання, а його успішність залежить ще й від правильної організації навчального процесу з опорою на ці передумови.
Отже, діагностика дітей до школи небхідна не стільки для формального висновку у парадигмі «готовність – неготовність», стільки для врахування індивідуальних особливостей під час організації навчально-виховного процесу з дітьми.
На жаль, дедалі частіше у гонитві за «модним тестуванням» учителі та батьки не розуміють наскільки це відповідально, бо:
Для тестування нерідко використовують недосконалі методики
Не всі володіють методиками тестування
Поєднують різні методики, роблячи «психологічний вінігрет», який доповнюють власними «новаторськими» запитаннями, завданнями
Не зважають на те, що в ситуації тестування дитина почувається напруженою і це може призвести до погіршення рузультату опитування.
Варто також пам’ятати, що при прийомі дитини до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу неприпустимим є проведення вступних випробувань, тестувань, співбесід, іспитів для перевірки її знань з навчальних предметів. Недопустимою є перевірка у майбутніх першокласників знань, умінь і навичок, які виходять за межі програми дошкільного закладу.
ЛІТЕРАТУРА
Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Дис…д-ра пед.наук: 13.00.01/ Інститут педагогіки АПН України. – К., 1998. – с. 89-90.
Єпштейн М. Метод проектов: немного історії // Первое сентября / № 85, 2000.
Цукерман Г.А., Поливанова К.Н. Введение в школьную жизнь. – М.: Новая школа, 1992.
Дусавицкий А.К. Формула интереса. – М.: Педагогика, 1989. – с. 57.
Гин С.И., Прокопенко И.Е. Первые дни в школе: Пособие для учителя первых классов. – Луганск: “Учебная книга” , “Янтарь” , 2003. – 72.
Кушнир Н.Я., Максименко Н.М. Введение в школьную жизнь. – М.: Новая школа, 1992.
Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М.,1997. – Гл. 12-14.
Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К., 2000. – Розділи “3”,“4”.
Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. – М., 1979. – Гл. “3”.
Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М., 1998.
Кулагина И.Ю. Возрастная психология ( Развитие ребенка от рождения до 17 лет), - М., 1997.
Мир детства. Дошкольник / Под ред. А.Г. Хрипковой. – М., 1979. J. Мухина В.С. Детская психология. – М., 1985.
Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. – М., 2000.
Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологической справочник учителя. – М., 1991.
Готовність дитини до школи / Упоряд.: Л. Богуславська, Т. Гончаренко, Л. Кондратенко / За ред. С. Максименка, О. Главник – К.: Главник, 2004. – 112с.