Існує багато незаперечних доказів того, що аборт являється вбивством,

і жодного навпаки. Пам'ять вбитих дітей повинна особливо вшановуватися всіма людьми, які населяють нашу державу, тому що ніде в світі не помирає більше дітей в утробі матері. Кожна четверта вбита дитина приходиться на Україну, Росію й Білорусію. Страшним є не тільки вбивство само по собі, а те, що воно стало звичайною справою до якої всі звикли.

Сучасні жінки, які роблять аборт говорять, що їхня дитина буде для них зайвою проблемою, а їм ще хочеться пожити для себе, в своє задоволення. Так само і чоловіки відправляють своїх дружин на це вбивство, частіше через те саме, хочеться пожити в своє задоволення. Але замість задоволення все подальше їхнє життя часто обертається справжнім пеклом. Вже народжені діти не слухаються, інші народжуються хворими, а в самих батьків виникають проблеми зі здоров’ям, починаються сімейні чвари, чоловік йде до іншої жінки або жінка до іншого чоловіка [67].

Жінка, яка йде на аборт, втрачає свою свободу, втрачає дар материнства, перетворюється з “скарбниці народження” в “скарбницю вбивства”. Які б аргументи не супроводжували це перетворення, вони нt зможуть перетворити “не можна” в “можна”. Дитина народжується, а перед нею вже тяготить злочин батьків, і від цього гріха діти зазвичай робляться некерованими і неслухняними. Дітовбивство, як і кожне вбивство, відноситься до дуже тяжких смертельних гріхів, які кличуть до Бога про помсту. Крім самого аборту, гріхом являється кожне діяння, направлене на позбавлення жінки завагітніти.

Аборти не просто свідчать про моральні розлади і падіння суспільства, вони є першопричиною цього розладу і падіння. Багато жінок після вчинення вбивства вже ніколи не зможуть мати дітей, чого свідками ми всі є, адже тисячі жінок не здатні народити дитину й причиною цього є зроблений аборт [51,c.9 – 18].

Отже можемо сказати про те, що сексуальна адаптація подружжя відбувається поетапно. Первинна адаптація триває від декількох тижнів до декількох місяців, супроводжується активними сексуальними контактами. Важливо, щоб молоді люди були позбавлені різноманітних упереджень, брутальності, сором’язливості, які в свою чергу, призводять до сексуального гальмування. Прогресуюча адаптація, відбувається в перші роки сімейного життя, характеризується активним ритмом статевого життя.

Оптимальна сексуальна адаптація відбувається тоді, коли кожен член подружжя дбає про свого партнера, у сексуальній близькості партнери віддані проявам своїх відчуттів, сприймають нові форми статевої активності не як певне випробування, а як можливе джерело задоволення, емоційно близькі один до одного та характеризуються емпатією, рефлексією тощо. Головним чинником сексуальної адаптації є кохання як мотив створення сім’ї. Важливо, щоб партнери мали подібні погляди на сферу “дозволеного” і “забороненого” у сексуальному житті, схожі сексуальні цінності, установки, потреби.

Висновки до першого розділу

Аналіз теоретичних наукових джерел дозволяє зробити наступні висновки.

1.1. Психологічними особливостями статевої соціалізації сучасної молоді є швидке зростання темпів акселерації, ранній початок дошлюбного статевого життя, низька поінформованість сучасної молоді в питанні використання засобів контрацепції, поширення “цивільних шлюбів”. Сексуальна соціалізація молоді має на меті забезпечити знання, про проблеми статі, статеву мораль, сексуальне спілкування, допомогти у формуванні позитивного ставлення до представників протилежної статі. Сексуальна соціалізація молоді, спрямована на досягнення певного рівня сексуальної культури і передбачає підготовку сексуального партнера. Крім того, швидкими темпами зростає акселерація, змінюється статева соціалізація молоді, що породжує специфічні проблеми в сфері сексуальних відносин.

1.2. Рольова ідентифікація – це система нормативів та принципів щодо поведінки чоловіка та жінки в соціокультурному оточенні. Перша статева ідентифікація – це перехід від матері до батька. “Відхід” хлопчика від матері і перехід його до батька має принципове значення, саме це допоможе в подальшому житті розвинути його чоловічі якості. Адже батько є для сина основним взірцем сексуальної ідентифікації. Проте і для дівчини контакт з батьком має неменше значення, оскільки позитивне ставлення до чоловіків у дорослому житті жінки розпочинається саме від позитивного ставлення до батька. Відсутність батька може спричинити значні труднощі у статевому розвитку дитини, може завдати шкоди статевій ідентифікації. У хлопчика розвивається негативне ставлення до своєї статі, а у дівчинки формується страх перед чоловіками, що в подальшому дорослому житті спричиняє труднощі і можливі сексуальні розлади.

1.3. Сексуальною адаптацією подружжя відбувається поетапно. Первинна сексуальна адаптація, триває від декількох тижнів, до декількох місяців, супроводжується активними сексуальними контактами, при цьому зникають різноманітні упередження, незручності, надмірна сором’язливість. Подружні сексуальні стосунки, стають більш розкутими і вільними. На етапі прогресуючої адаптації, яка триває в перші роки сімейного життя, відбувається активне засвоєння нових форм сексуального задоволення, покращується емоційна близькість партнерів один до одного, що характеризується емпатією, рефлексією тощо. Важливо, щоб партнери мали подібні погляди на сферу сексуального життя, схожі сексуальні цінності, установки, потреби.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ДЕТЕРМІНАНТ СТАТЕВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

2.1. Методичне забезпечення дослідження

Для проведення дослідження, нами були обрані студенти Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, філософського факультету, спеціальності “Психологія”, “Філософія”, “Релігієзнавство”. Вік студентів від 19 до 23 років.

Для студентів були розроблені опитувальники, які містили 20 запитань, що стосуються дошлюбних сексуальних стосунків серед молоді та їх вплив на подальше сімейне життя. Участь у досліджені брали, одружені і