Це найбільш важка форма партнерської сексуальної дисфункції. Діапазон може поширюватися від відрази при статевому акті до відрази самого виду партнера. Диспареунія – грубе порушення сексуальності у жінок, яке зачіпає сексуальний потяг, статеве спарювання, емоціональний стан після нього. Це один із поширених статевих розладів. К. Імелінський виділяє декілька різновидів диспареунії: нездатність досягати стану оргазму при нормальному, з точки зору “техніки”, протіканню статевого акту з постійним партнером. Ця форма порушення оргазму проявляється тільки у період статевого контакту. Причиною диспареунії у даному випадку є невідповідність партнера, негативне ставлення жінки до нього, яке стає вибірним гальмом, що не дозволяє пережити оргазм[65].

Сексуальний розлад, який виникає при статевих контактах з одним партнером, може сприяти виникненню його з іншими або сприяти розвитку вторинних невротичних реакцій, втрати інтересів до сексуальних контактів. Нездатність досягати стану оргазму з актуальним постійним партнером внаслідок відсутності у жінки інтересу до сексуальних контактів, а також появи під час них неприємних або болісних відчуттів при відсутності вагінізму. Такі жінки залишаються незадоволеними після статевого контакту, нерідко відчувають роздратування і відразу до себе і партнера. Нездатність досягати стану оргазму з партнером, через страх болісних відчуттів як для жінки, так і для чоловіків [1].

Функціональні статеві розлади зустрічаються в структурі невротичних станів набагато частіше, ніж прийнято вважати. В якості ведучих симптомів невротичного стану сексуальні порушення відмічаються у 12% випадків. Надзвичайна гострота афективних переживань, пов’язаних із

сексуальними травмами [18].

Незвична залежність сексуального задоволення жінки від різних емоцій, які відволікають увагу призводить до статевої незадоволеності жінки. Саме відсутність автоматизованого оргазму при статевому акті відзначається у ( 25 – 40% ) жінок, в яких його не було і вони навіть не знають, що це таке.

Фригідність - відсутність статевого потягу і специфічного пристрасного відчуття найбільш за все обумовлюється певним афективним станом жінки, домінуючим тоном настрою, що виключає необхідну для статевої близькості емоційну готовність до неї. Симптоматична і психогенна фригідність формуються в структурі депресії, яка в свою чергу може бути спричиненою тими хаотичними і безладними дошлюбними статевими стосунками.

Імпотенція – статеві розлади, зустрічаються доволі часто у структурі невротичних станів чоловіків. Ця хвороба спричинена тривогою та страхом, занепокоєністю та невпевненістю у своїх силах, чекання біди від статевої близькості, страх венеричних захворювань, вагітності викликають у людини депресію [2].

Одна з основних проблем, з якою доводиться зустрічатися все частіше – це вагітність у юнацькому віці і все, що з нею пов’язано. Рання вагітність – і доношена і перервана - негативно впливає на здоров’я дівчини. Юний вік матері збільшує імовірність виникнення токсикозу вагітності, маленької маси тіла дитини зниження потенціалу його фізичного і психічного здоров’я. Рання вагітність позначається і на долі самої юної матері – особливо відчутні негативні наслідки вагітності внаслідок її психологічної й фізіологічної незрілості [42].

Останнім часом актуалізується проблема юного материнства. Понад 20 тисяч юних дівчат України щороку стають матерями, зростає кількість незапланованих вагітностей і абортів (до юних матерів ми відносимо жінок 10 – 20 років, що мають дітей і не мають сім’ї ). Материнство в юному віці супроводжується ускладненнями життєдіяльності, розв’язання яких значною мірою залежить як від самих молодих людей, так і від суспільства. Раннє материнство веде до соціальної ізоляції юних матерів, переривання їх освіти, що в подальшому наносить економічні збитки суспільству. Юна матір нерідко позбавлена економічної і психологічної підтримки. Все це негативно позначається на соціальному самопочутті та ефективності адаптації юної матері та її дитини. Народження дитини стає додатковим джерелом емоційного навантаження для юної жінки та її близьких. Окрім того, юні матері перебувають під жорстоким пресингом громадської думки.

Частина населення вважає юне материнство одним з різновидів девіантної поведінки, своєрідною соціальною патологією, називаючи в якості її причин статеву розпусту, алкоголізм і наркоманію [39,c.11].

Юні матері, зазвичай, не в змозі досягнути відповідного особистісного розвитку, який необхідний для виховання дитини. Вони особливо піддані психологічним і соціальним проблемам (зокрема, суїцидальним намірам ), часто нездатні сприймати емоційні та експресивні сигнали, що подаються дитиною, недбалі в поводженні з нею. Це спотворює раннє формування психічних функцій дитини і є для неї причиною частих захворювань і розладів [2].

У більшості випадків дівчата обирають переривання вагітності, а саме – аборт. Якщо вагітність переривається природнім шляхом, це природній аборт. До такого способу втрати дитини спричиняють багато факторів, а саме: погане харчування, стреси, піднімання важких речей, вживання алкогольних та наркотичних речовин, приймання гарячих ванн і т . д. Деякі жінки, для яких вагітність є небажаною, шукають засоби переривання її, вдаючись до штучного аборту.

Щорічно в США аборт роблять приблизно 1,5 мільйонів жінок, кожна третя вагітна жінка. В Україні кількість абортів за останній рік коливається в межах від 500 тисяч до 1мільйона за офіційними даними тобто на одну народжуваність припадає два аборти. За