така його важлива риса, як константність. Вона виявля-ється в тому, що в образі сприймання предмети і явища відбиваються такими, якими вони є, незважаючи на зміну умов їх спостереження. Константність наче усуває умови сприймання об'єкта, зберігаючи його об'єктивні характерис-тики. Так, добре відомо, що зображення предмета на сітківці збільшується, якщо відстань до нього зменшується, і на-впаки. Однак хоча за зміни дистанції спостереження зобра-ження об'єкта на сітківці змінюються, його сприйнятий роз-мір залишається практично незмінним — він відповідає роз-мірові сприйманого об'єкта. Подивіться на свої долоні, одна з яких знаходиться на відстані витягнутої руки, а друга — вдвічі ближче. Долоні здаються одного розміру, хоча зобра-ження тієї, що знаходиться далі, становить лише половину зображення ближчої.
Константною залишається сприйнята форма знайомого предмета. Наприклад, круглими сприймаються тарілки на столі, хоча кут зору, під яким ми на них дивимося, а отже, форма зображення на сітківці, можуть дуже суттєво зміню-ватися.
Загалом константність простежується в кожній групі ха-рактеристик образу — якісних, кількісних та просторово-часових.
Значення константності сприймання надзвичайне. Завдя-ки їй людина сприймає речі такими, якими вони є об'єк-тивно, що дає змогу пізнавати дійсність і перетворювати її. Якби чуттєві образи не були константними, при кожному русі, кожній зміні відстані чи освітлення змінювалися б усі основні ознаки предметів і явищ, і людина втратила б мож-ливість орієнтуватися в дійсності.
Основа константності сприймання — багаторазова поя-ва одних і тих самих об'єктів за різних обставин спостере-ження і виділення їх стійких, незмінних рис. Це підтверд-жується, наприклад, дослідами з окулярами, які переверта-ють зображення відносно сітківки. Людина в таких окулярах дуже швидко починає бачити навколишній світ без викрив-лень, оскільки зорова інформація коригується сигналами від рухового, вестибулярного, тактильного та інших аналізаторів. Усвідомленість людського сприймання виявляється в тому, що воно має узагальнений характер, а кожен сприйманий предмет позначається словом-поняттям і відноситься до пев-ного класу. На цій підставі в предметі відшукуються ознаки, властиві всім предметам цього класу. Усвідомленість сприй-мання демонструє його тісний зв'язок з мисленням, розу-мінням сутності предмета. Залежно від обсягу знань і роз-витку мислення змінюється усвідомленість сприймання. Так, той самий предмет може бути сприйнятий як проста склян-ка чи як кришталевий келих.
Образ сприймання містить набір властивостей, то забез-печують за певних умов його адекватність об'єкту. Такими умовами є здатність суб'єкта-спостерігача до сприймання, яка виявляється у сформованості специфічних механізмів сприймання; характеристика самого об'єкта сприймання: його гармонійність, упорядкованість, склад елементів; зручні просторово-часові умови сприймання. Якщо взаємодія цих факторів не є оптимальною, образ втрачає ті чи інші свої властивості, а разом з ними й адекватність об'єкту.
У багатьох дослідженнях виділено стадії становлення об-разу сприймання, які характеризують зростаючу повноту відображення властивостей предмета при а) поліпшенні умов сприймання, б) збільшенні досвіду сприймання спостері-гача, в) зміні параметрів сприйманого предмета. Знання цих стадій необхідне для конструювання індикаторів в автома-тизованих системах управління, розробки засобів рекламно-го впливу тощо.
Першою стадією становлення образу сприймання є роз-різнення розміщення об'єкта в просторі. На цій стадії, що передає особливості відображення об'єкта, наприклад, на великій відстані чи за нетривалої експозиції, образ по суті є образом відчуття з усіма притаманними йому властивостями — якісними, кількісними та просторово-часовими. Спостері-гач може сказати, який саме подразник (візуальний, слу-ховий чи інший) впливає на його органи чуття, яка інтен-сивність його дії, де він перебуває та скільки часу сприй-мається. Об'єкт відображається як точка чи розімкнена кри-ва у тримірному просторі.
Перші характеристики образу сприймання з'являються на другій стадії — стадії мигтіння контуру, що простежуєть-ся при наближенні спостерігача до об'єкта чи збільшенні часу розглядання останнього. На цій стадії об'єкт здається то колом, то багатогранником, але вже чітко відображається його замкнений контур, який відокремлює об'єкт від його оточення. Це важлива ознака, оскільки те, що знаходиться в межах контуру, відображається дещо інакше порівняно з тим, що розміщене ззовні. Наприклад, установлено, що по-роги розрізнення зміни інтенсивності подразника на пред-меті є трохи вищими, ніж на фоні. На стадії мигтіння кон-туру проступає цілісність образу сприймання.
Подальше поліпшення умов спостереження надає обра-зові нових рис, у ньому починає розкриватися форма об'єк-та. Це третя стадія становлення образу — стадія відобра-ження різких зсувів кривизни. Тут передаються найбільш характерні елементи форми, що свідчить про структурування образу. Спостерігач намагається назвати його, але не-достатній обсяг візуальної інформації часто призводить до помилок. Так, швидко розглядаючи картинку із зображен-ням окулярів, досліджувані можуть сказати, що бачать вело-сипед, бо вони встигають зафіксувати лише два великі кола.
На наступній, четвертій, стадії відбувається глобально-адекватне відображення форми без чіткого розрізнення де-талей. На цій стадії об'єкт упізнається, його образ набуває ознак предметності й усвідомленості.
Остання, п'ята, стадія становлення образу сприймання - стадія досягнення його цілковитої адекватності об'єкту Об'єкт відображається не тільки з усіма деталями, а й : точним відтворенням розміру. Лише на цій стадії образ на буває усіх своїх властивостей, він є цілісний, структурований, предметний, константний, усвідомлений і цілком то-тожний (конгруентний) об'єктові
Повнота й адекватність сприймання навіть за оптималь-них його умов можуть значно змінюватися. Вони залежать від потреб людини, її особистого досвіду взаємодії з довкіллям, установок, емоційного стану, завдань, що стоять перед нею. Залежність сприймання від змісту психічного життя людини має назву апперцепції Вплив апперцепції на процес сприймання виявляється в тому, що ті самі предмети сприймаються людьми по-різному, залежно від їхнього ста-ну й завдань, що стоять перед ними.
Яскравим виявом апперцепції є так зване професійне сприймання. Так, лінгвіст,