Діагностична цінність тесту значною мірою залежить від рівня наукового експерименту, достовірності покладе-ного в його основу психологічного факту та фахової під-готовки дослідника. Нині розроблено й апробовано тесто-ві методики, що використовуються при дослідженні різ-них психічних процесів і якостей людини.

Інтерпретуючи результати тестових досліджень, треба пам'ятати, що це разові випробування, вони фіксують лише те, що є в певний момент. Тому на їх основі не можна робити ніяких прогнозів, передбачати можливість чи ус-пішність подальшого психічного розвитку. Серйозним недоліком тестів є залежність одержаних результатів від рівня освіти того, хто є об'єктом дослідження, та немож-ливість проаналізувати його діяльність при виконанні за-вдань.

Бесіда. Як допоміжне джерело фактів при проведенні психологічних досліджень використовують групу методів опитування, до якої належать бесіда, анкета, інтерв'ю та ін. Усі вони мають один спільний недолік — значну суб'єктивність одержаних результатів.

Бесіда — метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосереднього спілкування за спеціально розробленою про-грамою.

Її мета полягає у здобуванні необхідної інформації з відповідей співрозмовника на заздалегідь підготовлені запитання. Особливість бесіди як наукового методу виявляється в тому, що завдяки безпосередньому конта-кту зі співрозмовником є можливість, не змінюючи мети, переформулювати запитання, одержані відповіді. Харак-тер, повнота і глибина одержаних у процесі бесіди відо-мостей значно залежать не тільки від змісту та форми запитань, а й від особливостей міжособистісних стосун-ків, які встановлюються при цьому. Тому співрозмовник повинен відчувати, що його розуміють і доброзичливо ставляться до нього.

Метод бесіди найкраще застосувати для отримання ві-домостей про минуле людини, пояснення її теперішніх дій і вчинків.

Інтерв'ю. Мета інтерв'ю — одержати необхідну інфор-мацію з відповідей респондента на заздалегідь підготов-лені запитання. На відміну від бесіди, інтерв'юер не повинен переривати респондента, коментувати його від-повідь чи підштовхувати до певних висновків.

Інтерв'ю (англ, interview— зустріч, побачення) — метод отриман-ня соціально-психологічної інформації шляхом усного опитування.

Розрізняють декілька видів інтерв'ю залежно від осо-бливостей і кількості поставлених запитань та характе-ру мовленнєвого контакту між інтерв'юером і респонде-нтом: стандартне (формулювання і послідовність запи-тань визначено заздалегідь), напівстандартне (з певною кількістю можливих запитань), глибинне (з'ясовують одне питання, запитання і відповіді мають вільну форму), вільне (запитання лише вказують на певну тему), опо-середковане (запитання є опосередкованими, мета їх рес-понденту не відома), екстенсивне (має кілька етапів, охоп-лює численних респондентів, результати відображають закономірності) та ін.

Анкета. Анкета дає змогу зібрати матеріал, що стосу-ється характеру, змісту, спрямованості думок, оцінок, на-строїв людини.

Анкетування (лат. inquerere — розслідувати, шукати) — метод зби-рання фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально розробленою програмою.

Анкети поділяють на закриті та відкриті. У відкри-тій анкеті досліджуваний сам формулює відповідь на поставлене запитання, у закритій — вибирає одну із за-пропонованих. Відкриті анкети більш інформативні, але складніші під час оброблення матеріалів. Недоліком ан-кет є певний суб'єктивізм одержаних відповідей і немож-ливість перевірити щирість респондентів.

Соціометрія. Соціометрія є методом вивчення міжосо-бистісних стосунків у малих групах. Обґрунтував його аме-риканський учений Джекоб-Леві Морено (1892 — 1974).

Соціометрія (лат. societas — суспільство; гр. metron — міра) — метод кількісного визначення взаємозв'язків, які утворюються між членами групи в процесі міжособистісного спілкування і взаємодії.

На основі простої процедури взаємного вибору між членами групи за ознакою «симпатія — антипатія» розкривають структуру міжособистісних стосунків, ви-значають соціометричних зірок і аутсайдерів (ізольова-них). Хоча соціометрія є зручним експрес-прийомом, вона все-таки дає змогу заглянути за фасад «виборів» і «пере-ваг», з'ясувати чому і за що один індивід надає перевагу іншому.

Аналіз продуктів діяльності. Цей метод широко вико-ристовують для з'ясування особливостей психології твор-чого процесу.

Аналіз продуктів діяльності — метод збирання фактів під час ви-вчення матеріалізованих результатів психічної діяльності люди-ни — архівних матеріалів, щоденників, креслень, малюнків, виго-товлених предметів тощо.

Застосовуючи цей метод, дослідник має справу не з конкретною людиною, а з матеріальними продуктами її попередньої діяльності, їх аналіз дає підстави ретро-спективно встановити особливості психічної діяльнос-ті людини, наявність у неї певних навичок, умінь і знань про процес діяльності тощо. Для одержання пра-вильних висновків треба дізнатися, є цей продукт типовим результатом діяльності людини чи створе-ний випадково, в яких умовах відбувалася діяльність і т. ін.

Аналіз продуктів діяльності використовують у психо-логії як допоміжний метод, бо не завжди на його основі можна визначити всі види психічної діяльності, що спри-чинили певний результат.

Реалізація будь-якого психологічного методу відбува-ється в умовах конкретного дослідження, яке складається з чотирьох етапів: підготовчий, експериментальний, кіль-кісного оброблення даних дослідження та інтерпретації одержаних результатів.

На підготовчому етапі ознайомлюються з проблемою дослідження, збирають необхідний матеріал, вивчають стан її розроблення в літературних джерелах тощо.

Експериментальний етап передбачає реалізацію об-раної методики дослідження.

Кількісне оброблення зібраних під час експерименту матеріалів здійснюється за допомогою математико-стати-стичних методів: ранжування даних, визначення середніх значень, застосування кореляційного, дисперсного чи фак-торного аналізу. Вони дають змогу встановити достовір-ність зроблених висновків.

Інтерпретують одержані результати на основі кон-кретних психологічних теорій.

Вибір конкретного методу дослідження залежить від поставлених цілей, особливостей досліджуваних об'єктів, уподобань і досвіду дослідника.

Отже, сучасна психологія тісно пов'язана з