Реферат - Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства
17

(похмурість, плаксивість, надмірна вразливість). Кризу першого року не вважають гострою. Встановлення нових стосунків з дитиною, надання їй певної самостійності у дозволених межах, терпіння і витри¬мка дорослих пом'якшують характер кризи. Основними новоутвореннями цього періоду розвитку є формування струк¬тури мовної (наприкінці першого року дитина вимовляє перші слова) та предмет¬ної (дитина освоює довільні дії з предметами оточуючого світу) дій. Мову однорічної дитини Л.С. Виготський назвав автономною. Вона служить перехідним містком між пасивною й активною мовою. За формою вона є спілкуван¬ням, за змістом—емоційно-безпосереднім зв'язком із дорослими та ситуацією. Особливості автономної мови: не співпадає з мовою дорослих артикуляційне й фонетичне, а також за значенням (багатозначність дитячих вокалізацій); може застосовуватися для спілкування лише з утаємниченими у "шифр" дитячої мови та в конкретних ситуаціях; своєрідний зв'язок між словами, внаслідок чого мова нагадує ряд вигуків, вимовлених у стані афекту. Поява й зникнення автономної мови знаменує початок і кінець кризи першо¬го року. ІІІ. ПОЧАТКОВИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ НА ЕТАПІ РАННЬОГО ДИТИНСТВА 1. Фізичний розвиток Інтенсивний фізичний ріст дитини на етапі раннього дитинства одного до трьох років) продовжується, хоча його темп дещо сповільнюється. Окрім цього, має місце анатоміч¬не формування і функціональний розвиток тканин та органів. Швидко збільшу¬ється вага. Змінюється співвідношення між величиною голови, тулуба та кінці¬вок. Уже до двох років у дитини прорізуються молочні зуби. Розвиваються орга¬ни дихання та кровообігу тощо. Підвищується працездатність нервової системи, збільшується загальна вага мозку, зростає регулююча роль кори великих півкуль та її контроль над підкірко¬вими центрами. 2. Соціальна ситуація розвитку Соціальна ситуація розвитку в період раннього дитинства багато в чому аналогічна ситуації на попередньому етапі. Дитина ще не спроможна самостійно задовольняти свої жит¬тєві потреби, а отже, спілкування з дорослим є необхідною умовою забезпечення її життєдіяльності. Однак є і відмінності. Розвиток психіки у ранній період залежить від ряду факторів. Суттєву роль тут відіграє оволодіння дитиною прямоходінням, що робить її спілкування з оточую¬чим світом самостійнішим, розширює коло речей, які стають об'єктами пізнан¬ня, розвиває здатність орієнтуватись у просторі та маніпулювати різноманітни¬ми предметами. Маніпулятивна діяльність поступово змінюється предметною діяльністю, спрямованою на засвоєння суспільне вироблених способів використання пред¬метів. Спілкування з дорослим стає формою організації, засобом здійснення предметної діяльності. Воно перестає бути власне діяльністю, оскільки в ранньо¬му віці дитина цілком зосереджується на предметі. Це виявляється, наприклад, у тому, як дитина сідає на стілець чи возить за собою машинку (вона постійно дивиться на предмет). Однак самостійно оволодіти способами використання пред¬метів малюк не може: функціональні властивості предметів відкриваються йому! через навчально-виховний вплив дорослого. Наприклад, деякі предмети вимага¬ють чітко окресленого способу дії (закривання коробок кришками, нанизування кілець пірамідки, складання конструкторів тощо). Для інших спосіб дії жорстко фіксується їх суспільним призначенням — це предмети-знаряддя (молоток, олі¬вець, ложка та ін.) Оволодіння предметною діяльністю суттєво впливає на психічний розвиток дитини в ранньому віці. На третьому році життя починають формуватися (своїх зрілих форм вони досягають за межами раннього дитинства і вже тоді визначають психічний розви¬ток) нові види діяльності, такі як гра, малювання, конструювання, ліплення та ін. 3. Розвиток психічних функцій Досвід, накопичений у предметній діяльності, служить осно¬вою розвитку мовлення дитини. Період раннього дитинства є сенситивним для розвитку мовлення, тобто засвоєння мови в цей час проходить з максимальною ефективністю, а надо¬лужити втрачене вкрай важко. У спільній діяльності з дорослими дитина поступово починає розуміти зв'яз¬ки між словами та реальністю, що стоїть за ними. Бурхливо формується активна мова дитини. Зростає словниковий запас (на кінець третього року дитина використовує вже близько 1500 слів, тоді як роком раніше — близько 300). Засвоюється граматична й синтаксична будова та звуковий лад рідної мови. Формування активної лексики є джерелом усього психічно¬го розвитку дитини. На початку періоду раннього дитинства малюк уже починає сприймати влас¬тивості оточуючих предметів, вміє знаходити між ними найпростіші зв'язки та ви¬користовувати їх. Усе це створює необхідні передумови для подальшого розумово¬го розвитку, що протікає в тісному взаємозв'язку з оволодінням дитиною предмет¬ною діяльністю, мовленням, елементарними формами гри, малювання тощо. Основою розумового розвитку є оволодіння дитиною новими видами дій сприймання та мислення. Сприймання в цьому віці розвивається передусім за рахунок дій, що форму¬ються у предметній діяльності. Добираючи різноманітні предмети за формою, кольором чи розмірами, дитина оволодіває зовнішніми орієнтувальними діями. Від порівняння властивостей предметів за допомогою таких дій малюк поступо¬во переходить до зорового порівняння. Водночас із зоровим сприйманням у ран¬ньому дитинстві формується і слухове. Загалом сприймання предметів набуває більш цілісного характеру. Розглянемо один із експериментів Курта Левіна. Група дорослих пере- . бувала 10-15 хвилин у порожній кімнаті, очікуючи, що за ними незабаром зайдуть. Усі почали роздивлятися довкола, і дії кожного визначалися тим, що він бачив. Якщо це був годинник, людина дивилася, котра година; лист викликав бажання довідатися, кому він адресований, різнобарвні паперові стрічки на вікнах—бажання посмикати за них тощо. Речі ніби притягували людей до себе, зумовлюючи їхню поведінку (Левін назвав її польовою). За спогадами учениці Левіна Б. В. Зейгарник, лише літній професор не виявив польової поведінки: заглиблений у свої думки, він сів у крісло, дістав із порт-феля рукопис і почав читати. Це був виняток; як правило, у певних ситуаці¬ях ми всі поводимося за польовим типом. Діти раннього віку максимально залежні від того, що безпосередньо сприймають, їхня поведінка має польовий,

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6