З віком спогади багаторазово переживаються, стають складовою частиною духовного життя, джерелом мудрості.

5.2 Види і форми пам'яті

Відрізняють два види пам'яті: генетичну (спадкову) і прижиттєву. Спадкова пам'ять зберігає інформацію, яка визначає анатомічну і фізіологічну будову організму. Вона менш залежить від умов життєдіяльності організму в порівнянні з прижиттєво нагромаджуваною довготривалою пам'яттю. Інформація в спадковій пам'яті зберігається в молекулах ДНК. При цьому кожна клітина організму містить всю спадкову інформацію. Як носій спадкової інформації ДНК має ряд особливостей. Вона стійка до пошкоджуючих факторів, здатна до виправлення деяких своїх пошкоджень, що стабілізує її інформацію. Ці особливості забезпечують надійність спадкової інформації.

Прижиттєва пам'ять - це сховище інформації отриманої з моменту народження до смерті. Вона суттєво більш залежить від зовнішніх умов.

Виділяють такі види прижиттєвої пам'яті: рухову, образну, емоційну і словесно-логічну.

Рухова пам'ять виявляється досить рано. Це перш за все пам'ять на позу, положення тіла. Рухова пам'ять лежить в основі професійних і спортивних навиків, танцювальних фігур і різних автоматичних навиків.

Образна пам'ять - запам'ятовування, збереження і відтворення образів раніше сприйнятих предметів і явищ дійсності. Відрізняють підвиди образної пам'яті -зорову, слухову, смакову, нюхову тощо." Найбільш розвинута зорова і слухова, а розвиток інших зв'язаний переважно з різними видами професійної діяльності.

Завдяки образній пам'яті ми запам'ятовуємо і відтворюємо картини природи, мелодії пісень, пахощі, тощо. В цій пам'яті ми оперуємо образами й уявленнями рівного ступеня абстрагування і складності: конкретними уявленнями про спільні властивості предметів і явищ. Так, досвідчені конструктори здатні запам'ятовувати складний технічний об'єкт у деталях з фотографічною точністю, можуть потім пригадувати й аналізувати в пам'яті кожну його деталь.

Словесно-логічна пам'ять виражається в запам'ятовуванні, збереженні, відтворенні думок, понять. Цей вид пам'яті специфічно людський. Суттєвим моментом в характеристиці цієї пам'яті є те, що запам'ятовування може відбутися в тій же словесній формі, яка була сприйнята (тобто дослівно), але може бути передана своїми словами.

Змістом словесно-логічної пам'яті є наші думки, поняття, судження, що відображають предмети і явища з їх загальними властивостями, істотними зв'язками та відношеннями. Думки не існують без мови, тому пам'ять називають не тільки логічною, а й словесною. Природно, що вона тісно пов'язана з мисленням і мовою і розвивається головним чином у процесі словесно-логічного мислення.

Емоційна пам'ять - це запам'ятовування і відтворення своїх емоцій і почуттів. Емоції сигналізують про потреби та інтереси, відображають наше ставлення до оточення. Емоційна пам'ять може виявитися сильнішою за інші. Почуття запам'ятовується грунтовно і надовго, але таке почуття не безпредметне. Тому емоції запам'ятовуються не самі по собі, а разом з об'єктами, що їх викликають. Емоції виступають у ролі стимулятора в ланцюжку всього комплексу асоціацій.

Відтворені позитивні почуття завжди спонукають людину до діяльності.

Формами прижиттєвої пам'яті є миттєва, короткочасова, проміжна і довготривала. Основою для такої класифікації є різне місце цих форм в часовій послідовності перетворення інформації від надходження її на чуттєві входи до формування сліду. Специфікою миттєвої пам'яті є те, що слід вгасає через декілька секунд, і якщо інформація не переводиться в іншу форму зберігання, то втрачається не обернено. Інформація миттєвої пам'яті не піддається довільному управлінню, тобто її не можна затримати в пам'яті, відтворити. Час зберігання її 10 - 60 сек. Сховищ життєвих слідів декілька - стільки, скільки модальностей: іконічне (зорове), екоічне (слухове) і т.д.

Короткочасове сховище - єдине і має обмежений обсяг, тому воно не
може вмістити інформацію від всіх входів одночасно. Пріоритет
визначається спрямованістю уваги в даний момент.

Короткочасова форма пам'яті відрізняється від миттєвої: по-перше, іншим механізмом збереження, по-друге, іншими факторами перетворення інформації, по-третє, іншим обсягом. Обсяг цієї форми пам'яті невеликий (7+2 одиниці), а час збереження декілька хвилин.

Для короткочасової пам'яті вже можливе довільне управління з допомогою повторення, а також символізація. Інформація, що зберігається в короткочасовій пам'яті може бути порушена в меншій мірі чим в миттєвій, за рахунок більшої тривалості зберігання і внаслідок переводу первинної інформації в символьну форму.

Оскільки обсяг короткочасової пам'яті обмежений, інформація із неї після перекодування виводиться в проміжну (буферну) пам'ять, в якій вона зберігається до тих пір, поки не появиться можливість перевести її на довготривале збереження. Час збереження в проміжній пам'яті обчислюється годинами. Особливістю проміжної пам'яті є: якщо на протязі кількох діб вона не очищається, то організм примусово відключається від прийому інформації із зовнішнього середовища. Процеси очищення проміжної пам'яті відбуваються в основному у сні, і, Імовірно цим в значній мірі визначається його: специфічне призначення. Довготривала пам'ять характеризується відносною тривалістю і міцністю збереження сприйнятого матеріалу. В ній відбувається нагромадження знань, набутих людиною в процесі виконання нею різних видів діяльності. Знання ці зберігаються в перетвореному вигляді, в більш узагальненому і систематизованому, вони потрібні людині в її життєдіяльності взагалі, а не лише в даний момент. При необхідності ці знання актуалізуються в свідомості людини потім знову переходять в довготривалу пам'ять. Тому людина кожну хвилину і не усвідомлює всього що зберігається в її довготривалій пам'яті, своєрідному арсеналі її знань. Поняттям оперативна пам'ять позначають пам'ять, що обслуговує безпосередньо здійснювані людиною дії, операції. Коли ми виконуємо яку-небудь складну діяльність, то здійснюємо її по частинах (одну за другою). При цьому в пам'яті утримуються деякі проміжні цілі і результати. В міру просування до кінцевого результату конкретний "відроблений" матеріал може забутися. Куски інформації, якими оперує людина виконуючи якусь діяльність, носить назву оперативних одиниць пам'яті. її обсяг