призвести до проблем при спілкування наодинці. Більше того, зявляюється загроза, що у деяких людей, які зловживають відправкою SMS, може виникнути залежність, подібна до наркотичної.
Розділ 5. Вплив ЕМП на організм людини. Прояви девіантної поведінки.
5.1 Головні болі.
Дослідження, проведене Шведським національним інститутом праці і Норвезьким керуванням по захисту від випромінювання, показало, що навіть люди, що використовують телефон менше двох хвилин у день, випробують дискомфорт і побічні ефекти. Дослідження проводилося протягом року на 11 тисячах добровольців. Згідно отриманим даної, 84% користувачів мобільних телефонів почувають при розмові нагрівання шкіри за вухом, а деякі затверджували, що в них спостерігаються опіки. У частини користувачів також случаються провали пам'яті, запаморочення, головний біль і підвищена стомлюваність. Майже чверть опитаних мають проблеми з пам'яттю, половина страждає від головних болей, а близько 65% випробують сонливість. У третини абонентів погіршилася концентрація уваги під час чи відразу після розмови, особливо це було помітно серед інтенсивно використовуючих телефон людей молодше 30 років. Абоненти, що використовують стільникові телефони чотири і більш рази в день, у 3,6 рази частіше скаржилися на головні болі, чим ті, хто робив менш двох дзвоників.
Правда, самі вчені сумніваються в об'єктивності отриманих даних. По-перше, абоненти, що особливо часто використовують телефон, можуть вести менш здоровий спосіб життя. Погане харчування, недолік сну і постійний стрес можуть впливати на і самопочуття. Крім того, оскільки дослідження будувалося на основі суб'єктивних повідомлень абонентів, на результатах міг сказати ефект уселяння. Так, абоненти Норвегії, де небезпека використання мобільного зв'язку широко обговорювався в пресі, у два рази частіше повідомляли про проблеми, чим абоненти зі Швеції, де преса практично не приділяла їй уваги.
5.2 Вплив на нервову систему. Вияви девіантів.
Росія, безумовно, країна, де були розпочаті перші експериментальні дослідження по впливу ЕМП на нервову систему. В 1960-1998 рр. були отримані результати оригінальних експериментальних досліджень, в яких було показано негативний вплив ЕМП на нервову систему.
У дослідженнях професора Ю.А. Холодова було установлено пряму дію ЕМП на мозок, на мембрани нейронів, на пам’ять, на умовно-рефлекторну діяльність. Також можливий вплив слабких ЕМП на процеси синтезу в нервових клітинах. Отримані значні зміни імпульсації коркових нейронів, що призводить до порушення інформації, що приймається, у більш складні структури мозку. При впливі ЕМП може розвинутися порушення короткотривалої пам’яті.
На цих підставах можна чекати у людей, що мають контакт з ЕМП малої інтенсивності, схильність до розвитку стресових реакцій.
5.3 Вплив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакцію.
Дослідження показали, що при впливі ЕМП, як правило, відбувалося збільшення вмісту адреналіну у крові, активація процесів звертання крові. У працях вчених Росії, ще в 60-ті роки було визначено, що одтнією з систем, раніше і точніше призводить до відповідноі реакції організму на вплив різних факторів навколишнього середовища, являється система гіпоталамусу - гіпофіз - кора нирок. Результати дослідженъ підтвердили це положення.
5.4 Вплив ЕМП на імунну систему.
У наш час накопичено достатньо даних, які вказують на те, що при впливі ЕМП порушуються процеси імуногенеза. Встановлено, що у тих, хто отримує дозу випромінювання ЕМП змінюється характер інфекційного процесу. Є порушення білкового обміну. Спостерігається зниження вмісту альбумінів і підвищення гама-глобулінів у крові. Необхідно брати до уваги те, що ЕМП можуть виступати у якості алергену, викликаючи тяжкі реакції у хворих алергиків при контакті з ЕМП.
5.5 Вплив ЕМП на статеву систему.
Ефекти випромінювання, за думкою вчених, включають: зниження функції сперматогенеза, порушення коефіцієнту народжуваності хлопчиків та дівчаток, зміну менструального циклу, сповільнення ембріонального розвитку. [6]
5.6 Вплив ЕМП на біополе людини.
Сьогодні навряд чи хто-небудь стане заперечувати існування біополя. Повний порядок у структурі біополя є надійний фундамент здоров’я й застава нормального життя людини. У свою чергу, «хвороби біополя» дуже швидко проявляються в нашому тлінному тілі й у всіх аспектах нашого земного життя. Але сьогодні, на жаль, «хворе бюполе» скоріше правило, чим виключення. А причина цього в тім, що воно не може переносити ті навантаження, які випробовує щодня. Особливо сильно воно «страждае» саме тоді, коли ми перебуваемо в так званих патогенних зонах:
- поруч із працюючим телевізором, комп’ютером, СВЧ- піччю;
- у вагоні метро, в автомобілі або в салоні літака;
- у заводському цеху або шахті, поруч із електронними пряладами або силовим устаткуванням;
У таких місцях особливо сильно проявляє себе аномальна польова неелектромагнітна природа. Вона постійно руйнує й без того не дуже гарне біополе сучасної людини, різко скорочуючи природні здатності організму до саморегуляції й самовідновлення.
Уявітъ собі, у якій розгубленості перебувае тіло фізичне, коли біополе активно бореться з бурхливим потоком зовнішніх обур. У сучасних умовах наші польові структури змушені безупинно «латати діри» у своїх захисних єкранах. Виходить, що наш організм безглуздо витрачає останні сили на нескінченну й марну боротьбу з підступним зовнішнім ворогом, наслідки самоочевидні й досить сумні. Апатія, загальна слабість, швидка стомлюваність, головні болі й дурне розташування, неврози й психози, хвороби серця, посудин і суглобів, онкологічні й шлунково – кишкові захворювання, інсульти й інфаркти – постійні супутники сучасної людини, не говорячи вже про нові хвороби, які сучасній медицині не те що лікувати, але й діагностувати вдається далеко не завжди.
Ослаблений організм більше не здатний без фармпрепаратів адаптуватися до мінливих зовнішніх умов! Це відбуваєтъся тільки тому, що організму просто не вистачає інформаційно-енергетичних ресурсів, тієї самої життевої енергії, з якої східна медицина має справу не одну тисячу