Зміст

Стор.

Вступ 3-5

Розділ 1. Феномен авторства у парадигмі психології творчості. 5-

1.1. Психологічні особливості творчої особистості: гуманістична парадигма.

1.2. Автор як носій культуротворчих тенденцій.

1.3. Авторська позиція у контексті мистецького твору.

Розділ 2. Місце автора у контексті його творчості

( на матеріалі літературної, художньої та музичної

творчості).

2.1. Специфіка прояву особистісних позицій автора у його творах.

2.2. Проекція образу ”Я” -автора на образ „Я”-героя.

Психоаналітичний дискурс.

2.3. Розкриття внутрішнього світу автора у мистецькому

творі засобами символізму.

2.3.1. Ідентифікація автора з образом його героя.

2.4. Саморозвиток творчої індивідуальності автора

як важливий чинник його творчого зростання.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Існує думка, що в найближчому майбутньому Homo Creator – людина творча, замінить Homo Sapiens, а наступна епоха стане епохою розквіту творчого потенціалу кожної людини. Людина має вибір бути як споживачем, так і творцем. На відміну від тварини, яка може тільки споживати, Бог створив людину «за своїм образом та подобою», наділивши її здатністю до творення. І вона може виконати своє божественне призначення, якщо її душа прокинеться, для творчості, людина буде творцем.

Одним з видів творчої діяльності людини є художня, найвищим проявом якої вважається мистецтво. Продуктом мистецтва є художній образ – засіб втілення думок і почуттів.

Творчість являє собою процес, зворотній соціалізації. Якщо у процесі соціалізації особистість вбирає у себе багатство світу культури і трансформує у власний світ, то у процесі своєї творчості вона реалізує особисті потенції такої сили і значення, що вони збагачують світ культури, впливають на розум, почуття та емоції інших людей. У першому випадку людина соціалізується завдяки творчості інших людей, у тому числі й тих, кого вже немає, а у другому – творить заради інших, зокрема й тих, кого ще немає – заради прийдешніх поколінь. Саме тому в ході дослідження, ми аналізували творчість письменників та художників як минулого, так і сучасності. Акцентуючи, зокрема на тому, чим для них є акт творення і що слугує натхненням.

Дана пролблема дослідження знайшла своє відображення у дослідженнях як зарубіжних (М. Воплох, Дж. Гілфорд, Х. Грубер, Дж. Девідсон, Н. Кган, С. Медник, Р. Муні, П. Торренс, Д. Фельдман, Дж. Фодор, Д. Харрингтон, А. Штейн та ін.), так і вітчизняних вчених (Т. Галкіна, Є. Григоренко, В. Дружинін, В Козленко, П.Кравчук, Л. Ляхова, В. Моляко, Я Пономарьов, Т. Торшина, Л. Міщиха та ін.)

І хоча досліджувана тема знайшла своє висвітлення у ряді наукових праць, проте багато аспектів, які стосуються психології творчості, зокрема автора, як центрової фігури творчого процесу, ще потребують вивчення. Зважаючи на актуальність проблеми впливу сучасного автора на історико-культурний процес вцілому (сьогодення і майбутнє), недостатньою мірою досліджені питання автора як носія культуротворчих тенденцій, авторської позиції у контексті мистецького твору, образ «Я»-автора у контексті творення ним образу «Я»-героя. Актуальність проблеми визначила вибір теми дипломної роботи – «Автор як культуротворчий суб’єкт».

Об’єктом нашого дослідження є особистість автора як виразника і представника історико-культурного процесу загалом і на сучасному етапі зокрема.

Предметом – психологічні особливості впливу автора як носія культуротворчих тенденцій на розвиток і становлення культури на сучасному етапі через призму мистецького продукту.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні чинників, що впливають на формування творчої особистості, а відтак художніх образів, які вона створює; дослідженні впливу особистості автора на процес творення ним іншого світу.

Завдання дослідження:

На основі науково обґрунтованого аналізу сучасної ситуації формування митця виокремити психологічні особливості творчої особистості.

Розглянути аспекти, що характеризують автора як носія кульуротворчих тенденцій.

Проаналізувати місце і роль автора у контексті мистецького твору.

З’ясувати специфіку прояву особистісних позицій автора під час акту творення.

Експериментально (на основі аналізу конкретних творів) дослідити проекцію образу «Я» автора на образ «Я» героя.

Визначити основні тенденції і те, що спонукає творчу індивідуальність автора до саморозвитку і творчого зростання.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були застосовані такі методи: теоретичний аналіз наукових джерел із проблеми дослідження; спостереження; опитування (метод інтерв’ю), біографічний метод. Дослідженням було охоплено творчість15 сучасних митців, з яких – 8 письменників і 7 художників.

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 112 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел складається з 81 найменування.

Розділ 1. Феномен авторства у парадигмі психології творчості.

Психологічні особливості творчої особистості.

Питання розвитку творчої особистості вивчалось та продовжує цікавити вітчизняних та західних психологів, серед яких можна назвати таких як Г.С. Костюка, З. І.Калмикову, В. А. Роменця, Я. А. Пономарьова, В. О. Моляко, В.М. Дружиніна, О. І. Кульчицьку, Т. М. Титаренко, В.В. Клименко, Л. П. Міщиху. Серед західних психологів вагомий внесок у розуміння творчої природи особистості зробили видатні вчені З.Фрейд, К. Юнг, Є.Фромм, Т. Рібо, А. Маслоу, Д.Дьюї, Р. Стернберг, Дж. Гілфорд, Е.де Боно та ін.

В сучасній психології існує уявлення про особистість як відкриту багатовимірну цілісну систему, що розвивається (Костюк Г.С., Ананьєв Б.Г., Максименко С.Д., Непомнящая Н.І).

Російський психолог Н.І.Непомнящая, обстоюючи позицію цілісно-особистісного підходу до вивчення людини, вбачає в творчості форму життя особистості.

Науковці, що досліджують природу творчої особистості ставлять питання, що саме відрізняє творчу особистість від інших, чи кожна особистість є потенційно творчою? Психологи вивчають індивідуально-психологічні особливості творчих людей, соціально-психологічні аспекти розвитку та діяльності творчих людей, особливості продуктів творчої діяльності. Зокрема, вивчення індивідуально-психологічних особливостей творчої