У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Магістерська робота на тему:

“Прагмалінгвістичні особливості організації політичного дискурсу Інтернет-новин

(на матеріалі сучасної німецької мови)”

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...с.4

Розділ І. Інтернет-комунікація як нова комунікативна технологія

Методологічні основи дослідження мовленнєвої Інтернет-комунікації у сфері політики………………………………………......……………….с.8

Аналіз лінгвістичної літератури………………………………………с.13

Значення процесів масової комунікації (мас-медіа як важливий засіб інформування)………………………..………………………….……...с.19

Гіпертекст як нова форма тексту……………………………………....с.26

Дискурс Інтернет-новин та його складові…………………………..…с.32

Лінгвальні та позалінгвальні особливості Інтернет-новин…………..с.41

Висновки до першого розділу........................................................................с.55

Розділ ІІ. Комунікативні та соціолінгвістичні аспекти домінантності в німецькомовному політичному дискурсі Інтернет-новин

2.1. Основні теоретичні положення німецького політичного дискурсу Інтернет-новин…………………………………………….…………...с. 57

2.2. Домінантність як соціолінгвістична категорія………………………..с.61

2.3. Типи дискурсивної домінантності…………………………………..…с.66

2.4. Влада як культурно-соціальний концепт…………………………….с.71

Висновки до другого розділу………………………………………………..с.75

Розділ ІІІ. Прагмасемантичні особливості організації політичного дискурсу Інтернет-новин

3.1. Лінгвістичні механізми, спрямовані на встановлення риторичної домінантності в політичному дискурсі………………….…………....с.76

3.2. Когнітивне моделювання аргументативного діалогу, його ціннісні орієнтації та пріоритети………….………………………………….…с.84

3.3. Сучасна концептосфера комунікативного простору у політичному дискурсі Інтернет-комунікаії. …………………………………………с.88

Висновки до третього розділу………………………………………………с.95

Загальні висновки……………………………………………........…………с.98

Список літератури…………………………………………………………с. 102

Вступ

На межі тисячоліть унаслідок розвитку та зростання ролі комунікативних технологій, глобалізації комунікативного простору та підвищення ролі ЗМІ в сучасному суспільстві дослідження проблем комунікативного впливу на масову свідомість і свідомість особистості вийшли на перший план. Сферами, де постійно реалізується спланований та спрямований комунікативний вплив, можна вважати сферу ЗМІ, рекламу товарів і послуг і, безумовно, політику. Простежити механізми здійснення впливу на масову свідомість у політиці можна вивчаючи політичний дискурс, який в останні десятиліття став одним із популярних об’єктів дослідження не лише в лінгвістиці, а й в інших науках.

У сучасній лінгвістиці політичний дискурс досліджується як джерело неологізмів, як простір, в якому реалізуються аргументативні стратегії, як сфера, де формується ідіостиль політиків; вивчаються також особливості вербального оформлення виборчих кампаній політичних партій, техніка переговорів, моделі вирішення конфліктних ситуацій.

Підвищення інтересу до вивчення різних, в тому числі лінгвістичних і риторичних особливостей сучасного політичного дискурсу, зумовлене низкою причин, серед яких найголовнішими виступають поєднання вербальних і невербальних компонентів у сучасній комунікації та диверсифікації політичного дискурсу, що зумовлена розвитком інформаційних технологій.

Актуальним сьогодні є вивчення здатності політичного дискурсу переконувати і спонукати аудиторію до дії та трактування політичного мовленнєвого впливу як такого, що потенційно означає владу чи прагнення до неї. Політичний дискурс – це явище, з яким ми стикаємося щоденно. Боротьба за владу є основною темою та рушійним мотивом цієї сфери спілкування. Оскільки ця боротьба реалізується за допомогою мови, а мова є проміжною ланкою між зовнішнім світом та людиною, то існування лінгвістичних досліджень в межах політичної науки стає неминучим. Більшість праць, присвячених аналізу політичного дискурсу, відносяться до галузі лінгвопрагматики: в них дається детальний аналіз досить чисельного арсеналу мовних засобів, що супроводжуються різноманітними конотаціями, які формують у читача відповідне ідеологічне спрямування.

Прагмакогнітивний аналіз політичного дискурсу дозволяє виявити концептуальні механізми влади, що забезпечують маніпулювання громадською думкою за допомогою мови. Однак, незважаючи на те, що мовні проблеми політичного тексту вивчаються досить широко, все ж поза увагою лінгвістів залишається детальний аналіз лінгвістичних засобів встановлення домінантності, що є невід’ємною складовою відносин влади та політичного дискурсу.

На рівні Інтернет-комунікації відбувається переломлення та вивірення положень лінгвістики, оскільки гіпертекст висуває нові підходи до структурування інформації та її сприйняття. Інтернет-дискурс поєднує риси дискурсу засобів масової комунікації, а також ділового, рекламного, політичного, побутового дискурсів та характеризується принципово новими структурними особливостями. Усі ці фактори свідчать про специфічний характер Інтернет-дискурсу та необхідність його дослідження лінгвістами. Гіпертекстовий формат повідомлень Інтернет-новин втілює новий підхід до комбінування вербального, графічного, та візуального компонентів текстів повідомлень, що впливає на сприйняття інформації широким загалом. В інтернет-новинах змінюється форма трансляції інформації, визначаються нові пріоритети щодо змісту повідомлення, однак актуальним залишається питання ефективності комунікації, використання мови як засобу впливу та інструменту влади, тому аналіз інтернет-новин вимагає від дослідників не обмежуватися розглядом лише структури, а визначати найефективніші засоби інформативності та впливу, які використовуються на веб-сторінках служб новин.

Загальна характеристика роботи

Темою роботи є Прагмалінгвістичні особливості організації політичного дискурсу Інтернет-новин (на матеріалі сучасної німецької мови).

Мета: дослідити основні лінгвальні та позалінгвальні елементи текстів Інтернет-новин; проаналізувати гіпертекстову форму пред’явлення інформації в Інтернет-новинах, визначити та охарактеризувати основні структурні одиниці повідомлення Інтернет-новин; дати визначення домінантності, її типології в політичному дискурсі; описати лінгвістичні механізми реалізації риторичної домінантності; проаналізувати когнітивні схеми аргументативного діалогу; визначити на практиці сучасну концептосферу комунікативного простору в політичному дискурсі.

Матеріалом дослідження стали тексти новин веб-сайтів freenet.de, welt.de, zeit.de, focus.de та ін.

Наукова новизна зумовлена тим, що на матеріалі новин, які подаються німецькою мовою:

здійснюється дослідження Інтернет-новин;

досліджуються лінгвальні та позалінгвальні особливості текстів повідомлень Інтернет-новин;

аналізуються основні характеристики та структурні одиниці гіпертексту;

аналізується сучасний термін прагмалінгвістики – домінантність.

дається визначення дискурсу як міждисциплінарного явища.

Об’єктом дослідження стали Інтернет-новини електронних ЗМІ як єдність вербального, графічного та візуального компонентів.

Предметом дослідження в роботі є політичний дискурс як складне, багатоаспектне явище в комунікативному континуумі, що охоплює лінгвальні та позалінгвальні компоненти; прийоми дискурсивного оформлення комунікативних технологій в Інтернет-новинах та мовні засоби, за допомогою яких вони реалізуються; фактори відбору інформації, їх мовні маркери, співвідношення параграфемного та візуального компонентів повідомлення Інтернет - новин.

В даній роботі нами було використано методи теорії комунікації, семантико-синтаксичний, стилістичний, а також елементи кількісного аналізу.

Структура роботи: робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, а також списку використаної літератури.

Розділ І. Інтернет-комунікація як нова комунікативна технологія

Методологічні основи дослідження мовленнєвої Інтернет-комунікації у сфері політики

Аналізуючи багаточисельні дефініції терміну “комунікація”, як зауважує Л.І.Сахарчук, визначаємо її


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28