Мовленнєва реалізація цих аксіологічно обумовлених комунікативних стратегій відбувається імпліцитно та експліцитно шляхом семантичного перерозподілу інформаційних пластів у дискурсі політичних дебатів, який відбувається відповідно до наступних стратегічних кроків, складових вищезгаданих стратегій:

Емфазування позитивної інформації про себе.

Емфазування негативної інформації про опонента.

Приховування позитивної інформації про опонента.

Приховування негативної інформації про себе.

Таке переаранжування інформації актуалізується за допомогою ретельно підібраних лексичних, синтаксичних, граматичних та стилістичних мовних засобів.

До структурно-семантичних та стилістичних засобів реалізації стратегій РД належать: маніпулятивне емфазування з допомогою: повторів та паралелізмів; порівняння, протиставлення та зіставлення; розщеплених речень; псевдорозщеплених речень; порядку слів у реченні.

Дискурсивна реалізація стратегій РД відбувається шляхом маніпулятивного розподілу семантичних ролей, тобто здійснюється преференційна реалізація дискурсних референтів у Аґенсних ролях, що залежить не лише від заданих соціальних, позиційних та персональних ролей, а й від комунікативних інтенцій мовців.

Одним із основних лінгвістичних засобів реалізації РД в політичному дискурсі ми вважаємо маніпулятивне вживання займенників, яким властиві такі прагматичні значення як інклюзивність/ексклюзивність, що особливо активно використовуються політиками з метою реалізації їх прихованих інтенцій.

Наявна концептосфера відображає в переважній мірі всі настрої та тенденції правової держави та німецького суспільства, котре з впевненістю можна назвати європеським інформаційним суспільством.

Загальні висновки

Результати аналізу вказують на те, що створення та розвиток мережі Інтернет проявляються у мові передусім на лексичному рівні. Визначені функціональні (оперативність, універсальність, масовість, необмежений доступ до повідомлень, періодичність оновлення інформації) та інформативні (гіпертекстовість, мультимедійність) характеристики інтернету, а також використання візуального й аудіального каналу, різних знакових систем кодування інформації роблять інтернет ефективним засобом впровадження комунікативних технологій, забезпечують здійснення впливу на аудиторію та формують необхідне сприйняття реальності. У результаті зіставного аналізу різних ЗМК з інтернетом з’ясовано, що поступово зростає роль інтернет-ЗМК як засобу контролю та управління масами. Дискурсивне оформлення комунікативної технології реалізується шляхом модифікації інформації про події чи факти з використанням таких методичних прийомів: фабрикація фактів, пропаганда, створення паніки чи масового психозу, стереотипізація. Їх реалізація відбувається завдяки використанню мовних засобів, серед яких визначені номінація, спрощення, емфазування, ствердження та повторення, подрібнення та компресія інформації. Ідеологічність дискурсу інтернет-новин відображується на лексичному рівні.

Дискурсивні версії дійсності, створені електронними ЗМК, формують чи відтворюють стереотипи та упередження. Стереотипізація базується на онтологічних чи аксіологічних моделях з основними опозиціями gut :: schlecht, positiv :: negative. Характерною ознакою інтернет-комунікації визначено її вертикальний та горизонтальний характер, оскільки користувачі мережі не тільки отримують інформацію з офіційних веб-сайтів, а також постійно наповнюють мережу власними інформаційними ресурсами. Найактивніший обмін інформацією відбувається завдяки використанню таких сервісів Інтернету: групи новин, форуми, персональні сторінки.

У сучасному електронному середовищі відбувається взаємодія усного і письмового аспектів комунікації, результатом якої став інтернет-дискурс (електронний дискурс) з принципово новими структурними і стилістичними особливостями. Інтернет-дискурс може бути статусно орієнтованим (спілкування в конференціях на різні теми: політика, спорт, медицина, наука та ін.), а також особистісно орієнтованим (електронна пошта з переходом на особисті теми). Встановлено, що інтернет-дискурс має риси дискурсу ЗМК, а також ділового, рекламного, політичного, навчального, побутового дискурсів. В інтернет-дискурсі значну роль відіграють звукові, графічні, анімаційні засоби, які в сукупності можуть розширювати, або навіть змінювати повідомлення. Дискурс інтернет-новин є унікальним поєднанням одностороннього дискурсу ЗМК, політичного, рекламного та міжособистісного дискурсу презентацій. Характерною рисою для цих видів дискурсу є авторитарний вплив на адресата.

Особливістю інтернет-дискурсу є гіпертекстова форма представлення інформації. Гіпертекст визначається як нова форма тексту, який не обмежений лінійним сполученням структурних елементів і може мати довільну, багатопланову структуру. У результаті аналізу встановлено, що особливості гіпертексту полягають у таких характеристиках: нелінійність; нескінченність, незавершеність, відкритість; децентралізація; множинність авторства; зняття протиставлення “автор – читач”, введення нових стосунків “автор – читач – співавтор”.

Гіпертекст складається з вузлів та зв’язок. Вузол представляє один концепт або ідею. Він може включати текст, графіку, анімацію, аудіосупровід та відеофрагменти – вербальну та невербальну інформацію.

Комплексний аналіз інтернет-новин встановлює, що ефективний вплив інтернет-новин реалізується завдяки потужному потенціалу невербальних засобів представлення інформації, які включають параграфеміку, кольорове маркування, зображення. Вони виконують такі функції: інформативна, привернення уваги адресата, економія інформаційного простору, полегшення пошуку необхідної інформації, підвищення ефективності впливу вербальної інформації.

Зображення і слова у полікодовому повідомленні інтернет-новин не є простою сумою семіотичних знаків, їх значення інтегруються та створюють загальний зміст повідомлення. Між вербальною та візуальною частинами інтернет-новин встановлюються різні кореляції залежно від їхнього референтного співвіднесення: відношення паралельної кореляції, за яких зміст зображення і вербальної частини цілком збігаються; відношення компліментарної кореляції, за яких зміст візуальної та вербальної частин частково перекриваються; відношення субститутивної кореляції, за яких іконічна інформація заміщує вербальну інформацію. Ефективний вплив спостерігається у відношеннях компліментарної кореляції, де вербальний компонент містить інформацію денотативного, а візуальний компонент – конотативного характеру.

Аналіз різних підходів до дослідження влади й домінантності в гуманітарних науках показує, що ні одне з існуючих на сьогоднішній день визначень даних понять не є вичерпним. Наше розуміння влади як потенційних ресурсів та можливостей, попередньо визначених соціальним контекстом, а домінантності – як її (влади) дискурсного втілення знаходить своє відображення у критичному аналізі дискурсу (КАД). На основі критичного переосмислення теоретичного матеріалу, доведено, що лінгво-прагматичні, когнітивно-комунікативні та соціальні аспекти домінантності повинні аналізуватися саме в КАД.

Домінантність – це динамічна інтерактивна категорія соціолінгвістичного та прагматичного характеру, ядром якої є мовні засоби вербалізації концепту влади, а периферійна зона включає дискурсивне втілення асиметричних комунікативних відносин.Прояви домінантності поділяються на відкриті та приховані. Для інституціоналізованих комунікативних ситуацій