політичних дебатів характерні приховані прояви домінантності, що виявляються як переконування, аргументація, маніпуляція та інтеракціональний контроль. Інтеракціональна домінантність реалізується в політичному дискурсі шляхом використання стратегій контролю над чергуванням реплік у ході політичних дебатів, що підрозділяються на стратегії отримання мовленнєвого ходу, стратегії завершення мовленнєвого ходу та стратегії вибору наступного мовця.
До структурно-семантичних та стилістичних засобів реалізації стратегій РД належать: маніпулятивне емфазування з допомогою: повторів та паралелізмів; порівняння, протиставлення та зіставлення; розщеплених речень; псевдорозщеплених речень; порядку слів у реченні.
Дискурсивна реалізація стратегій РД відбувається шляхом маніпулятивного розподілу семантичних ролей, тобто здійснюється преференційна реалізація дискурсних референтів у Аґенсних ролях, що залежить не лише від заданих соціальних, позиційних та персональних ролей, а й від комунікативних інтенцій мовців.
Одним із основних лінгвістичних засобів реалізації РД в політичному дискурсі ми вважаємо маніпулятивне вживання займенників, яким властиві такі прагматичні значення як інклюзивність/ексклюзивність, що особливо активно використовуються політиками з метою реалізації їх прихованих інтенцій.
Наявна концептосфера відображає в переважній мірі всі настрої та тенденції правової держави та німецького суспільства, котре з впевненістю можна назвати європейським інформаційним суспільством.
Список літератури
Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. – М.: Высшая школа, 1984. – 211 с.
Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). – Л.: Просвещение, 1981. – 295 с.
Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 136-137.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.-М.-1966.-606с.
Бабаян В.Н. Критический анализ теории дискурса в плане учёта молчащего наблюдателя // Педагогический вестник. – 1997. – № 2. – С.19-22.
Бадрак В. B. Фактори ефективності впливу преси на електорат: Дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / Київ. ун-т ім. Т.Г.Шевченка; Ін-т журналістики. – К., 2000. – 250 с.
Баранов А. Н. Аргументация как языковый и когнитивный феномен // Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации. – М.: Изд–во МГУ, 1990.–С. 40–52.
Баранов А. Н. Казакевич Е. Г. Парламентские дебаты: традиции и новации. – М.: Знание,1991. – 64с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер.”Наука убеждать: риторика”).
Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. – М., 2003. – 360 c.
Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1979. – 424с.
Бахтин М.М. Стили // Фрейдизм. Формальный метод в литературоведении. Марксизм и философия языка: Статьи. – М.: Лабиринт, 2000. – С.112–146.
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.-2004.-342с.
Безменова Н. А. Очерки по теории и истории риторики. – М.: Наука, 1991. – 215 с.
Безменова Н. А. Предисловие // Диалог: теоретические проблемы и методы исследования: Сб. науч. – аналит. обзоров. – М.: ИНИОН, 1991. – С. 5.
Белл Р. Т. Социолингвистика: Пер. с англ./ Под ред. А. Д. Швейцера. – М.: Междунар. отношения, 1980. – 320 с.
Бенвенист Е. Общая лингвистика. - М: Прогресс, 1974.-447с.
Бергельсон М. Языковые аспекты виртуальной коммуникации. – 1999.– Internet URL:
Бергер Питер. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания: пер. с нем. – М.: Московский философский фонд, 1995. – 322 c.
Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. – К.: Изд–во Киев. ун–та им. Т. Шевченко, 1997. – 300 с.
Бєлова А. Поняття “стиль”, “жанр”, “дискурс”, “текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник КНУ: Іноз. Філолог.-2002.-Вип. 32.-С.11-14.
Бєлова А.Д. Hypertext – New Stage in Text Evolution and Communicative Technologies // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наукових праць КНУ ім. Тараса Шевченка, факультет іноземної філології. – К., 2000. – С. 24-28.
Бисималиева М. К. О понятиях «текст» и «дискурс» // Филологические науки. – 1999. – № 2. – С. 78-85.
Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. – М.: МГУ, 1991. – 127с.
Борботько В.Г. Общая теория дискурса: принципы формирования и смыслопорождения. Автореф. д-ра филол. наук: 10.02.19 / Кубанск. гос. ун-т. – Краснодар, 1998. – 48 с.
Бориско Н.Ф. Тенденции развития учебно методических комплексов с учетом нових информационных и комуникационных технологий Інтернет// Іноз. мови.-№3.-2001.-С.19-21.
Буданцев Ю.П. Основы изучения и организации информационно-пропагандистской работы. – М.: МГИМО, 1989. – 274 с.
Бурбело В.Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології // Вісник Київського університету. Сер. Іноземна філологія. – К., 2002. – Вип. 32-33. – С. 79-84.
Буряк В.Д. Комунікативність інформаційно-художньої свідомості: форми архітектоніки тексту // Наукові записки інституту журналістики. Київський національний університет ім. Т.Шевченка. Інститут журналістики. – К., 2002. – Т. 6. – С. 53-60.
Бялик Василь Мовна комунікація в процесі глобалізації суспільства//Науковий вісник Чернів. У-ту.-Вип 267.-Герм. Філологія.-Чернівці “Рута”.-2005.-С.108-115.
Ван Валин Р.Д., Фоли У. Референциально–ролевая грамматика // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1982. – Вып.11. – С. 376–410.
Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 321 с.
Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 321 с.
Ванштейн Г. Інтернет как фактор общественных трансформацій.-2002.-№7.-С.30-55.
Вачевський М. Основи наукової інформації : Для студент. Вищ. навч.закл. та учнівської молоді.-Дрогобич: Відродження.-1995.-134с.
Вежбицкая А. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1985. – Вып. 16. – С. 251–275.
Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. – М.: Яз. рус. культуры, 1999. – 780 c.
Вигурський К, Пильщиков И. Філологія и современные информационные технологи // Известия РАН: серия литерат. и языка.-2003.-№2.-С.9-16.
Водак Р. Язык. Дискурс. Политика : Пер. с англ. и нем. – Волгоград: Перемена, 1997. – 139 с.
Войскунский А.Е. Развитие речевого общения как результат применения Интернета.