З усвідомленням того факту, що дихотомія Ф.де Сосюра мова/мовлення не охоплює всіх явищ існування мови, поширюються дослідження, пов’язані із процесами спілкування з використанням мовного коду. [105:7] Таким чином звернемо увагу на комунікативну лінгвістику, під якою ми розуміємо нову лінгвістичну дисципліну, об’єктом якої є комунікація як міждисциплінарний об’єкт дослідження, яка полягає у соціальній когнітивно-комунікативній людській діяльності за допомогою мови. Комунікація, як міждисциплінарний об’єкт, досліджується більш ніж у тридцяти гуманітарних та природничих дисциплінах. У першу чергу слід відзначити ті, з якими тісно взаємодіє лінгвістика. До таких наук належать філософія, соціологія, психологія, етнологія, культурологія, політологія, антропологія, юриспруденція, риторика, журналістика, кібернетика, інформатика.[105:8]

Розвиток цих окремих наук, підготовлений розвитком філософії, дозволив зосередитись на головних рисах сутності комунікації. У 60-х роках минулого століття комунікація висвітлювалась як особливий вид зв’язку, зміст якої моделювався у термінах “адресант”, “адресат”, “мовний код”.

Наступні десятиліття зосередили увагу науковців на проблемі механізму спілкування, його складників, його ролі у розвитку суспільства, удосконаленні соціальних процесів, впливу на економічне, політичне життя суспільства. Саме комунікативна лінгвістика успадкувала досягнення соціолінгвістики, психолінгвістики, прагмалінгвістики, теорії комунікації, лінгвістики тексту, етнолінгвістики, дискурсології, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, стилістики, лінгвістичної генології, запозичивши всі ті досягнення цих наук, які пов’язані зі спілкуванням.

Загальнотеоретична комунікативна лінгвістика вивчає комунікацію як одну із фундаментальних функцій мови у системі з іншими супроводжуючими функціями. Акцент робиться на ролі комунікації у розвитку суспільства, на типах і формах комунікації та її моделюванні, на розкритті закономірностей мовленнєво-мисленнєвих процесів, на методах комунікативних досліджень.[105:9]

До головних завдань загальнотеоретичного рівня комунікативної лінгвістики належать:

створення теоретичних засад для дослідження феномену комунікації у термінах і категоріях, які відображають її сутність характеристики, інтеграційні та диференційні процеси

формування методологічної бази для лінгвістичного пізнання спілкування

розкриття сутності загальних і спеціальних комунікативних законів

розробка та обґрунтування комплексних підходів до вивчення комунікативних явищ, процесів, одиниць, категорій у комунікативному просторі

зведення розрізнених комунікативних знань у цілісну систему висновків, узагальнень, законів, понять, категорій.

Загальнотеоретична комунікативна лінгвістика розвивається за рахунок спеціальних комунікативних теорій. Спеціальні комунікативні теорії вивчають закономірності міжособистісного та інституційного спілкування членів окремих мовних спільнот за допомогою окремих мов та особливості між культурної комунікації носіїв конкретних мов і культур, вони сприяють розвиткові загальнотеоретичної комунікативної лінгвістики. [105:9]

Бурхливий розвиток спеціальних комунікативних теорій зумовлено, з одного боку, усвідомленням зростаючої ролі соціальної мовленнєво-комунікативної людської діяльності у пізнавальних та політичних і соціокультурних процесах. З іншого боку, це пояснюється становленням нових галузей мовознавства, які орієнтуються на нову антропоцентричну когнітивно-комунікативну наукову парадигму. Це сприяло інтеграції окремих комунікативних напрямів з іншими лінгвістичними напрямами та дисциплінами.

Розвиток і широке вторгнення інформаційних технологій діє на всі сфери сучасного життя, враховуючи економіку, політику, науку і освіту. Інформаційні технології в лінгвістиці - це сукупність законів, методів і засобів отримання, збереження, передача інформації про мову і законах її функціонування з допомогою комп’ютерів. Якщо це віднести до тих завдань, які вирішує сучасна прикладна лінгвістика, то можна відмітити, що поняття “інформаційні технології” в лінгвістиці відносяться в основному до завдань прикладної лінгвістики. До їх числа можна віднести:

1) створення систем штучного інтелекту;

2) створення систем автоматичного перекладу;

3) створення систем автоматичного реферування текстів;

4) створення систем появи текстів;

5) створення систем навчання мови;

6) створення систем розуміння усної мови;

7) створення систем генерації мови;

8) створення автоматичних інформаційно-пошукових систем;

9) розробка різних баз даних для гуманітарних наук;

10) розробка різного типу автоматичних словників;

11) розробка систем передачі інформації і в мережі Інтернет. [111:13]

Технологія отримання і розповсюдження нових знань уже зараз невід’ємна від Інтернету. Формується інфраструктура, яка об’єднює в єдине ціле глобальні і місцеві телекомунікаційні канали, радіо, телебачення, телефонні лінії зв’язку. [66:77]

Теоретичну основу інформаційних технологій складають важливі поняття. Слово інформація (від лат. іnformatio – роз’яснення) в звичайному розумінні означає деякі знання про зовнішній і внутрішній світ, які ми використовуємо для регулювання своєї поведінки. Інформація володіє різними якостями. Найбільш важливими з них є: цінність, достовірність, актуальність, логічність, компактність. [66:78]

Виділяють різні види інформації. При цьому для її класифікації розроблено багато підходів. Так, в залежності від того, якими органами чуття сприймається інформація, її поділяють на візуальну, аудиторну (звукову, фонетичну), аудіовізуальну, тактильну. По направленні інформації всім членам суспільства чи яким-небудь його групам розрізняють інформацію масову, призначену для всіх членів суспільства, і спеціальну – для спеціалістів в різних областях науки, техніки, культури. Спеціальну інформацію ще поділяють на наукову, технічну, естетичну і т. д.

В кожному виді спеціальної інформації виділяють підвиди. Наприклад, в залежності від області науки і наукової інформації виділяють інформацію фізичну, математичну, біологічну і т. д. [66: 90]

Існують два види писемної комунікації в Інтернеті: синхронна (Chat) і асинхронна (E-mail). Синхронна комунікація являє собою дещо середнє між письмовою і усною. Її учасники обмінюються письмовими повідомленнями, але роблять це в режимі реального часу і використовують при цьому мову, характерну для усного спілкування. Асинхронна письмова комунікація дозволяє працювати над текстом більш детально, ніж при спонтанній комунікації. Комунікація по електронній пошті краще здійснюється у вигляді E-mail-проектів. Як правило, E-mail-проекти проводяться за участі двох або декількох груп ( наприклад студентів) із різних країн, для яких мова, яку вони використовують є іноземною, а не