Значення процесів масової комунікації (мас-медіа як важливий засіб інформування).

Термін “масова комунікація”, введений до загального обігу на початку ХХ століття американським психологом Ч. Кулі, означає “процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм) за допомогою технічних засобів (друк, радіо, телебачення, кінематограф) на численні, розосереджені аудиторії…” [117:264] з метою затвердження духовних цінностей даного суспільства і здійснення ідеологічного, політичного, економічного чи організаційного впливу на оцінку, думки та поведінку людей” [17].

Н.Н. Богомолова визначає 11 характерних рис масової комунікації:

опосередкованість спілкування технічними засобами;

спілкування великих соціальних груп;

яскраво виражена соціальна орієнтація спілкування;

організований характер спілкування;

відсутність безпосереднього зворотного зв’язку між комунікатором та аудиторією у процесі спілкування;

підвищена увага до дотримання усталених норм спілкування;

однонаправленість інформації і фіксація комунікативних ролей;

колективний характер комуніканта і його публічна індивідуальність;

масова, стихійна, анонімна, розрізнена аудиторія;

масовість, публічність, соціальна актуальність та періодичність повідомлень;

переважно двоступеневий характер сприйняття повідомлень [23:34].

Масова комунікація відбувається за допомогою певних технічних засобів і має різні види залежно від знакової форми, у якій відображується та чи інша інформація.

Порівняння усталених визначень “засоби масової інформації” і “засоби масової комунікації” показує, що ці поняття фактично є майже синонімічними:

засоби масової інформації – різноманітні засоби, що використовуються для надсилання масової інформації аудиторії: радіо, телебачення, газети, журнали, книги, диски і т.д.;[125:102] газети, журнали, альманахи, книги, бюлетені, видання, призначені для публічного поширення, а також теле- і радіомовлення, кіно- і відеостудії, аудіовізуальні записи і програми, які випускаються інформаційними агентствами, політичними, суспільними та іншими організаціями, фізичними особами.

засоби масової комунікації – це соціальні організації, які виконують збір, обробку, збереження і трансформацію інформації, а також технічні засоби, за допомогою яких комунікатор здійснює передачу певним чином організованої інформації [69:87].

Однак відмінність між ними полягає у тому, що об’єм поняття засоби масової комунікації ширший. Оскільки засоби масової інформації складають невелику, хоча суттєву частину масових інформаційних процесів, це – елемент у системі засобів масової комунікації, куди входять усі види масового спілкування – технічні та усні. [49:7]

Надзвичайно важлива роль комунікації у житті сучасного суспільства пояснюється тим, що комунікація розглядається не як механічний процес обміну повідомленнями, а як феноменологічний про-стір, де досвід наповнюється значенням і смислом, набуває структу-рної зв’язності і цілісності [86:40], функція свідомості, що визначає інтелектуальний потенціал людства [28:53]. “Мова-мовлення” постає “як двоєдиний процес відображення-комунікації” .[119:465] У процесі інтеракції за допомогою дискурсивних дій створюються і відтворюються соціальні інститути, культурні схеми, системи цінностей, фор-муються соціальні аспекти особистості.

Д. Іванов, розглядаючи питання співвідношення “інформація–комунікація” (повідомлення – це “річ”, що передається, продукт інтелектуальної діяльності людини”, інтерпретація – це “думка”, тобто те, що набувається знанням, а комунікація – це операція передачі, трансляції, яка зараз є визначальною ланкою у тріаді “повідомлення – комунікація – інтерпретація”, в сучасному розумінні “інформація – це комунікація”), вважає, що роль інформації є символічною, а комунікація стає рушійною силою діяльності [69:87 ]. З огляду на бурхливий розвиток комунікативних технологій, можна зазначити, що сучасне суспільство характеризується не стільки розширенням можливостей накопичення і переробки інформації, скільки швидкістю обміну матеріалом та новими формами комунікації.

Засоби масової комунікації надають перевагу новим інформаційним технологіям для поширення новин. Про це свідчить активне використання службами новин електронних засобів, а також інформативних та комунікативних сервісів мережі Інтернет. Інтернет є водночас засобом і середовищем віртуалізації суспільства, перетворення системи соціальних інститутів у своєрідну віртуальну реальність.

Згідно з “інтегрованою теорією ефектів засобів масової комунікації” Дж. Фіска, ЗМК забезпечують потреби людини у розумінні навколишнього світу, потреби робити розумні вчинки і досягати успіху у цьому світі, звільнятися від щоденних проблем і напруги шляхом переходу у нереальний, уявний світ фантазії, таким чином, тексти ЗМК повинні пропонувати не множинність значень, а множинність прочитань та моделей сприйняття [128:150 ]. Інтернет максимально втілює в собі провідну особливість сучасних комунікативних технологій, а саме – їх інтерактивний характер. Відповідно інформація як цінність прикметна не лише своєю масовістю чи загальнодоступністю, економічним чи політичним потенціалом, а й можливістю персоналізації, оскільки задає для свого власника нові грані самоідентифікації. Наприклад, проведення Інтернет-конференцій з відомими політичними діячами забезпечує анонімний механізм спілкування аудиторії зі знаменитостями. Сьогодні Інтернет-конференції дають інформацію з перших рук, відчуття віднесеності до чогось незвичайного, проте через певний проміжок часу це може стати звичайним явищем, як зараз телебачення.

Для оформлення новин в електронному форматі журналісти веб-сайтів використовують різні форми представлення інформації: тексти описують події, фото ілюструють деталі подій за допомогою зйомки, наочно фіксують актуальну подію; звук діє на емоційне сприйняття і посилює вплив текстів, фото- чи відеосюжетів; відеосюжети – теми, висвітлені у фотогалереї чи повідомленнях, можуть бути представленими у відеороликах; анімація виступає замінником відео.

Успіх певної політики, ефективність бізнесу безпосередньо пов’язані з їх підтримкою суспільством та висвітленням засобами масової інформації. Ці фактори мають безпосередній вплив на розвиток лінгвістичних досліджень, які дедалі більше зміщують увагу на розкриття когнітивного та комунікативного аспектів мови. Відбувається перехід від досліджень структури мови та її системи до вивчення комунікативних стратегій та тактики, розкриття механізму ментального розуміння тексту, що спрямовує процес когнітивного опрацювання тексту адресатом.

Величезна роль засобів масової комунікації в житті людства визначається насиченістю та об’ємом трансльованої за їх допомогою інформації. Сучасні комунікативні технології тісно пов’язані з засобами масової комунікації, які виконують функції електронних засобів отримання, обробки, збереження та