У розгляді електронного (комп’ютерного) дискурсу або дискурсу інтернету найбільш релевантними є такі класичні визначення поняття дискурсу як “письмовий чи вербальний продукт комунікативної діяльності, що характеризується глобальною когерентністю” [134:41], “зв’язний текст в сукупності з екстралінгвістичними – прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами” [3:36], “мовленнєве спілкування з точки зору як його форми, так і функцій” [86:85]. У нашому дослідженні інтернет-дискурс розглядається з позиції структурно-лінгвістичного підходу.

Під комп’ютерним дискурсом інтернет-новин ми розглядаємо дискурс сайтів новин онлайнових ЗМК та їх обговорення на форумах у комп’ютерних мережах.

Електронна комунікація може бути статусно орієнтованою (спілкування на конференціях на різні теми: політика, спорт, медицина, наука та ін.), а також особистісно орієнтованою (електронна пошта з переходом на особисті теми). Вона включає ознаки всіх видів інституційного дискурсу, однак не належить до жодного з них. Види інституційного дискурсу відображаються в жанрах електронного спілкування [44:6]. Характерною рисою інтернет-дискурсу є те, що він має не лише інституційний, але й персональний характер.

Дискурс інтернету набуває нових динамічних характеристик, які розширюють зону дослідження в області форми і в області функціонування. Зокрема, аналіз дискурсу інтернету полягає не лише в дослідженні повідомлення, контексту комунікації, ролі учасників (адресата та адресанта, взаємин між ними, їхнього соціального статусу). Значне місце відводиться також розгляду звукових, графічних, анімаційних засобів, що в сукупності можуть розширювати, або навіть змінювати повідомлення. Також необхідно враховувати графічну (візуальну) форму представлення інформації, її розміщення та дизайн – усі аспекти оформлення веб-сторінки. При цьому слід пам’ятати про існування певних обмежень, пов’язаних із особливостями конфігурації обладнання та програмного забезпечення користувачів, що може спричинити різні рівні сприйняття та інтерпретації текстів і таким чином змінити дискурс.

Відомо, що класичний комунікативний акт включає адресанта (джерело повідомлення), адресата (одержувач повідомлення) і власне саме повідомлення. Аналізуючи спілкування через мережу, слід зважати на те, що даний вид комунікації включає не лише учасників, але й комп’ютер як засіб, його технічні характеристики, вибір сервісів – фактори, які впливають на зміст, форму повідомлення і комунікативну поведінку партнерів.

Гіпертекстова форма представлення повідомлення визначає нові стосунки між учасниками комунікації – адресатом та адресантом. Якщо за класичною моделлю Р. Якобсона, джерелом, автором повідомлення є лише адресант, і адресат не може вплинути на процес творення, то, розглядаючи інтернет-дискурс, потрібно пам'ятати, що адресат є частково і творцем, оскільки саме він визначає послідовність інформаційного потоку, впливаючи на контекст повідомлення. І хоча існує фактичне повідомлення в системі, є стільки варіантів поєднання структурних частин, що кожна комбінація стає окремим створеним адресатом утворенням з різними повідомленнями.

Повідомлення в інтернеті може бути представлене у вигляді тексту, звуку, графіки, відеозображення, а також у гіпермедійному форматі, тобто поєднувати всі ці способи. На сучасному етапі розвитку комп'ютерні технології цифрової передачі зображення, звуку, графіки і тексту надають користувачу практично необмежені можливості вибору способу відображення інформації. Можливості передачі інформації обмежуються тільки пропускною здатністю каналу комунікації. У користувачів, які мають доступ до потужних каналів комунікації, є можливість перегляду подій через інтернет в реальному часі з використанням відеокамери. Також простежується тенденція до подальшого розширення джерел і способів одержання та продукування інформації. Усе це свідчить про свободу вибору способу відображення інформації, що передається через інтернет.

Відносна простота організації інформаційного ресурсу в інтернеті і його підтримка дозволяє мати власні інформаційні сторінки всім бажаючим і публікувати на них будь-які матеріали. Не завжди можна проконтролювати зміст цих матеріалів, виявити і перевірити джерело інформації. Окрім того, фізичне місцезнаходження комп'ютера, що містить інформацію, і його власника, який здійснює наповнення, не завжди збігаються. Технічні можливості інтернету і слабкий контроль інформаційного змісту забезпечують анонімність джерела інформації, яка циркулює в мережі. Як зазначає Г.Г. Почепцов, така ситуація найчастіше використовується для процесу відмивання інформації [99:332]. Традиційне друковане видання, спираючись на інтернет-ресурс, використовує його дані, знімаючи з себе відповідальність за зміст публікації.

Інтернет-дискурс можна розглядати як одну з форм соціальних практик. Висока інтерактивність інтернету впливає на діалектичні стосунки між певною дискурсивною подією і конкретною ситуацією, соціальним інститутом, ЗМК які “обрамлюють” дану дискурсивну подію. Двосторонність діалектичних стосунків передбачає не лише вплив соціальних інститутів на дискурсивну подію, а й зворотний зв’язок та відповідний вплив події на інститути. У цьому разі визначається конститутивна функція інтернет-дискурсу. Ситуації, об’єкти знань, соціальні особливості, стосунки між людьми, соціальними, етнічними і національними групами дискурсивно конституюються у процесі соціальної інтеракції.

Результати аналізу ситуації та учасників комп’ютерного спілкування можна узагальнити і представити у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Складові інтернет-дискурсу

Різновид дискурсу | Реалізація в середовищі інтернету

Дискурс ЗМК

(публіцистичний дискурс) | Новини на веб-сайтах служб новин, форуми обговорення новин.

Діловий дискурс | Офіційний обмін і запит інформації електронною поштою.

Науковий дискурс | Обговорення наукових питань у групах новин та на конференціях.

Навчальний дискурс | Навчальні програми в режимі он-лайн, обговорення питань освіти на конференціях.

Рекламний дискурс |

Рекламні банери, розташовані на веб-сторінках.

Політичний дискурс | Транскрипти промов президентів та політичних діячів, обговорення політичних питань.

Побутовий дискурс | Передача повідомлень одного користувача іншому за допомогою електронної пошти.

Лінгвальні та позалінгвальні особливості Інтернет-новин

Ретельний відбір інформації є одним із найважливіших прийомів представлення дійсності ЗМК – кожна трансльована подія піддається оцінювальному процесу. Фактори, які впливають на відбір інформації, відображають ідеологію, загальнолюдські та політичні пріоритети певного суспільства.

Дж. Галтунг і М. Руж запропонувавшии десяток критеріїв, які впливають на вибір новин певним засобом масової інформації для їх подальшого висвітлення, створили модель селективної фільтрації, згідно