Мисленнєво-мовлєнневий рівень відображає істотні зв'язки й відношення між явищами об'єктивної дійсності.

Відображення на різних рівнях здійснюється в різних формах — образній чи понятійній — та їх сполученнях.

В образі так чи інакше відтворюється оригінал. Знак — замісник оригіналу. В образі відображається одиничне, конкретне, суб'єктивно забарвлене, у знаку — сутність, загальне, абстрактне, очищене від суб'єктивності.

На рівні сенсорно-перцептивних процесів переважає образна форма, на рівні мисленнєво-мовлєнневих процесів — знак, на рівні уявлень — перехідна форма. Але зв'язки між рівнями й формами неоднозначні і нежорсткі, у реальному процесі психічного відображення співвідношення між ними змінюється.

Стадії та рівні психічного відображення у тварин

Виділяють такі рівні відображення:

Фізичне — існує на рівні неживої природи, це безпосередній фізичний «слід», зміна фізичного стану одного об'єкта під впливом іншого.

Фізіологічне (подразливість) — існує на рівні живої природи, це реакція на біологічно важливі подразники. Подразливість існує у формі тропізмів — у рослин, й таксисів — у тварин.

Психічне (чутливість) — відображення абіотичних впливів, які є сигналами або ознаками біологічно важливих. Відображення ознаки дає можливість більш адаптивної поведінки.

На думку О.М. Леонтьева. елементарною формою психіки є відчуття, що відбивають зовнішню об'єктивну дійсність.

О.М. Леонтьєв визначає також два об'єктивних критерії психіки: чутливість і здатність до навчання.

За гіпотезою О.М. Леонтьєва стосовно виникнення психіки, психічне відображення проходить такі етапи, або стадії:

Елементарна сенсорна психіка. Відображаються окремі властивості предметів і явищ. Форми поведінки істот, які знаходяться на цій стадії, — таксиси та інстинкти.

Перцептивна психіка. На цій стадії відображаються цілісні предмети. Форма поведінки — навичка.

Стадія інтелекту. Психіка більшості ссавців залишається на другій стадії, однак найбільш високоорганізовані з них піднімаються ще на одну сходинку — на стадію інтелекту або «ручного мислення».

Характеристики інтелектуальної діяльності тварин такі:

На низькому ступені розвитку операції формуються повільно, шляхом численних спроб, у процесі яких вдалі рухи поступово закріплюються, зайві ж рухи загальмовуються. У мавп раніше йде період повного неуспіху — безліч спроб, що не приводять до здійснення діяльності, а потім — як би раптове «відкриття» операції, яка відразу приводить до успіху.

Якщо дослід повторювати, то дана операція, незважаючи на те, що вона була здійснена тільки один раз, відтворюється, — мавпа виконує завдання вже без усяких попередніх спроб.

Знайдене рішення мавпа дуже легко переносить в інші умови, лише подібні до тих, у яких уперше виникло рішення.

Витікає здатність вирішення двофазних завдань (коротким ціпком дістати довгий, а ним — плід).

Ці характерні риси зберігаються й у більш складній поведінці людиноподібних мавп.

У двофазних завданнях виявляється двофазність будь-якої інтелектуальної діяльності тварин, яка має такі фази:

підготовча — спонукається не самим предметом, на який вона спрямована, поза зв'язком із другою фазою вона позбавлена біологічного сенсу. Ця фаза пов'язана не із самим ціпком, а з об'єктивним відношенням ціпка до плоду;

здійснення — спрямована вже на предмет, який безпосередньо спонукує тварину, це операція, що стає досить міцною навичкою.

Наявність підготовчої фази складає характерну рису інтелектуальної поведінки. Інтелект виникає там, де виникає процес підготовки можливості здійснити ту чи іншу операцію або навичку.

З погляду відображення перша фаза відповідає об'єктивному відношенню між речами.

Відмінність психіки тварин від психіки людини

Відмінність психіки тварин від психіки людини полягає, перш за все, в умовах їх розвитку. Тварина розвивається за законами біологічної еволюції, людина підкоряється законам суспільно-історичного розвитку.

Таблиця

Розбіжності психіки людини і тварини (за Філатовим)

Параметри порівняння | Психіка тварини | Психіка людини

1. Філогенез | Біологічна еволюція | Культурно - історичний розвиток

2. Фактори психічного розвитку в онтогенезі | Біологічні | Соціокультурні й соціально-психологічні

3. Форма активності | Інстинктивна й пошукова поведінка | Цілеспрямована й усвідомлена діяльність, спільна або індивідуальна

4. Характер активності | Безпосередньо пов'язаний з біологічними потребами організму й особливостями конкретної ситуації | Надситуативний та опосередкований соціокультурним досвідом

5. Регулятори активності / поведінки | Інстинкти, безумовні й умовні рефлекси | Знання, соціальні норми, традиції та цінності культури, символічні та знакові системи

6. Характер саморегуляції | Переважно

мимовільний,

несвідомий | Довільний: свідомий самоконтроль, воля

7. Інформаційний обмін із середовищем | Перша сигнальна система: інформація про світ у вигляді відчуттів — сигналів, які надходять у мозок від органів чуття | Друга сигнальна система: інформація про світ надходить у мовній формі; сигнали є знаками мови

8. Форма комунікації між особнями одного виду (індивідами) | Невербальна: експресивні рухи, звукові сигнали | Вербально-знакова: мова, система знаків і значень

9. Рівень розвитку психічних функцій | Нижчі / натуральні (генетично запрограмовані) психічні функції | Вищі / опосередковані (обумовлені культурою) психічні функції

10. Характер інтелектуальної / розумової діяльності | Зачатки наочно-дійового та наочно-образного мислення, здатність до вирішення складних (двофазних)завдань у конкретних проблемних ситуаціях | Словесно-логічне (вербально опосередковане) понятійне мислення, здатність до узагальнювання та абстрагування

Фактором, що вплинув на перетворення мавпи на людину, стада — на суспільство (за гіпотезою Ч. Дарвіна), була трудова діяльність, тобто така діяльність, що здійснюється людьми при спільному виготовленні та використанні знарядь.