Психічні процеси самі по собі несвідомі, свідомі лише окремі акти й сторони душевного життя.

Тіло — єдине джерело душевного досвіду.

У душевному житті немає перерв і непослідовності. Кожна думка, яка виникає, спогад, почуття або дія мають свою причину, але можуть «здаватися» такими, що виникли спонтанно.

Потяги, які можна назвати сексуальними у вузькому й широкому значенні, відіграють неймовірно велику роль у виникненні нервових захворювань. Більш того, ці ж сексуальні потяги беруть участь у створенні вищих культурних, художніх і соціальних цінностей людського духу.

Структура психіки, за Фройдом, мала такий вигляд:

Свідомість.

Передсвідомість — частина несвідомого, але така його частина, що легко може стати свідомою.

Несвідоме — первинний психічний процес, вихідний момент душевного життя, справжня психічна реальність.

Якщо якісь думки або почуття здаються не пов'язаними з попередніми думками або почуттями, зв'язок слід шукати в несвідомому. Якщо він виявляється, удавана незв'язаність руйнується.

До несвідомого належать інстинктивні елементи, які ніколи не були свідомими й узагалі недоступні свідомості. Крім того, у несвідомому міститься матеріал, який відділений від свідомості, підданий цензурі і «пригнічений». Цей матеріал не забутий і не загублений, але він не допускається до свідомості. Думка або спогад діє на свідомість, але опосередковано.

Несвідомий матеріал має життєвість і безпосередність. Через кілька десятиліть спогади, знову допущені у свідомість, не втрачають своєї емоційної сили.

У несвідомому знаходяться основні детермінанти особистості, джерела психічної енергії, спонукання й інстинкти.

Інстинкти — це ті напруги, що спрямовують організм на певні цілі. Інстинкт для Фройда — це причина будь-якої діяльності.

Фізичний аспект інстинктів — потреби, психологічний — бажання.

До основних інстинктів належать:

сексуальний лібідо (підтримуючий життя);

агресивний тонатос (закликаючий до смерті).

Обидві ці сили діють разом — і в цьому полягає фундаментальний біологічний конфлікт людини.

Із сексуальним інстинктом пов'язаний особливий вид енергії — лібідо (від лат. — бажання), це енергія життя, доступна кількісному виміру. Лібідо рухливе, може переходити з однієї сфери в іншу.

Крім інстинктів, несвідоме містить витиснутий матеріал. Витісняються ті бажання, з якими наша соціалізована свідомість не може примиритися, тому що вони не відповідають соціальним нормам .

Несвідоме виявляється у сновидіннях, помилкових діях, невротичній симптоматиці, гуморі.

В остаточному варіанті психічна сфера була поділена на три частини: Его (Я), Ід (воно) і Супер-Его (над-Я).

Карл-Густав Юнг розвивав інше уявлення про динаміку несвідомого. Він розглядав психіку як взаємодію свідомих і несвідомих компонентів при безупинному обміні енергією між ними. Для нього несвідоме не було смітником відірваних інстинктивних тенденцій, витиснутих спогадів і підсвідомо асимільованих заборон. Він вважав його творчим, розумним принципом, що пов'язує індивіда з усім людством, із природою і Космосом.

На думку Юнга, психіка складається із декількох диференційованих, але взаємозалежних систем:

Его — свідомий розум. Воно будується зі свідомих перцепцій, спогадів, думок і почуттів. Его відповідає за почуття ідентичності й безперервності і з погляду індивідуальної людини розглядається як центр свідомості.

Особисте несвідоме — регіон, що прилягає до Его. Складається з переживань, що колись були усвідомленими, але пізніше були витиснуті, і з переживань, що при своїй появі були занадто слабкі, щоб досягти свідомості. Зміст особистого несвідомого, подібно до матеріалу передсвідомості у Фройда, доступний свідомості; між особистим несвідомим і Его йде сильний двосторонній рух. Структурні одиниці особистого несвідомого — комплекси. Комплекси — організована група почуттів, думок, перцепцій, спогадів, що Існують в особистому несвідомому. Кожний комплекс має ядро, яке притягує різні переживання.

Колективне несвідоме (трансперсональне) — сховище прихованих спогадів, успадкованих від предків; уроджена, расова основа всієї структури особистості. На ньому виростають Его, особисте несвідоме й інші індивідуальні набутки. Структурний компонент колективного несвідомого — архетипи. Архетип — універсальна розумова форма (ідея), що містить значний емоційний елемент. Архетип — постійний «осад» переживань, що стабільно повторюються протягом багатьох поколінь. Основні архетипи: народження, відродження, смерті, влади, чарівництва, цілісності, героя, дитини, Бога, мудрого старця, матері – землі, тварини.

Надсвідомі процеси

Надсвідомі процеси — утворення деякого інтегрального продукту великої несвідомої роботи, що потім «вторгається» в життя і, як правило, радикально змінює його плин. Уперше описані У. Джемсом. Відбувається це поза свідомістю, тому що суб'єкт не знає того кінцевого підсумку, до якого приведе надсвідомий процес; невідомий момент, коли надсвідомий процес завершиться. До надсвідомих належать процеси творчого мислення, переживання великого горя або великих життєвих подій, кризи почуттів, особистісні кризи тощо.

Ці процеси відбуваються над свідомістю в тому розумінні, що їх зміст і часові масштаби більше за все, що може вмістити свідомість. Проходячи через свідомість окремими своїми ділянками, вони як ціле перебувають за його межами.

РОЗЛАДИ СВIДОМОСТI

У клiнiчнiй практицi порушення свiдомостi подiляють на 2 основнi групи: кiлькiснi (непсихотичнi чи «простi», за типом виключення свiдомостi) i якiснi розлади свiдомостi (психотичнi чи «складнi» - синдроми, до яких входять симптоми сенсорних, рухових, смислових та iнших розладiв).

Непсихотичні розлади:

Непритомність - раптове короткочасне повне виключення свiдомостi, що виникає внаслiдок раптової анемiї мозку.

Оглушеність - неповне виключення свiдомостi внаслiдок пiдвищення порога збудливостi, до свiдомостi доходять лише значнi за силою подразники. Навколишнє сприймаєтся нечiтко, зниженi пам’ять та увага, загальмованi руховi та емоцiйнi реакцiї.

Сопор - глибоке виключення свiдомостi з втратою орiєнтування у навколишньому i власнiй особистостi, нерухомiстю, елементарна зворотна реакцiя виникає на значнi за силою подразники (больовi). Збереженi безумовнi рефлекси (зiниць, корнеальнi, ковтальнi та iн.).

Кома - цiлковите виключення свiдомостi з втратою орiєнтування, реакцiй на подразники, пригнiченням безумовних рефлексiв, порушенням життєво-важливих функцiй внутрiшнiх органiв (дихання, серцево-судинної дiяльностi