Поняття про мислення. Розумові дії та операції. Форми мислення.

Мислення — соціально обумовлений, нерозривно пов'язаний з мовою психічний процес пошуків і відкриття істотно нового, процес узагальненого й опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу. Мислення виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання й виходить далеко за його межі.

Мислення — процес опосередкованого узагальненого пiзнання предметiв та явищ матерiального свiту, їх найбiльш суттєвих властивостей та вiдносин. Це — друга і вища ступiнь пiзнання і засiб перетворення дiйсностi.

Мислення вiдображає дiйснiсть опосередковано, тому що:

фiзiологiчно ґрунтується на діяльності кори головного мозку, яка в свою чергу здiйснюється шляхом взаємодiї 1-ї та 2-ї сигнальних систем;

завдяки мисленню людина пiзнає не лише те, що може бути прямо i безпосередньо сприйняте органами відчуття, але й те, що приховане вiд прямого сприйняття, і те, що може бути сприйнятим якісно по-іншому за допомогою ряду операцiй мислення внаслідок аналiзу, порiвняння, узагальнення;

процес та результат мислення дорослої людини завжди здійснюються за допомогою мовного вiдображеня.

Матерiальною оболонкою думок, засобом обмiну думками є мова із її граматичною, логiчною будовою та словниковим запасом.

Основні характеристики мислення

Глибина — уміння проникнути у сутність складних процесiв i явищ об’єктивного свiту, передбачити наступний розвиток подiй, знайти правильнi шляхи i потрiбнi рiшення, не звертаючись за допомогою до iнших.

Самостiйнiсть — здатнiсть до залучення і використання особистих мислительних, вольових та iнтелектуальних ресурсiв для вирiшення поставленого завдання, без запозичення (плагiату) чужих iдей.

Критичнiсть — умiння об’єктивно оцiнювати свої і чужi думки і дiї.

Гнучкiсть — умiння змiнювати встановлений план рiшення задачi у відповідності зi змiнами оточуючого середовища.

Послiдовнiсть — стрункiсть.

Швидкiсть — швидкiсть перебiгу процесiв мислення.

Цiлеспрямованiсть.

Продуктивнiсть.

Операції мислення

Аналiз — здатність подумки роз’єднувати образ на складові частини, елементи, із видiленням тих чи інших його сторін, властивостей, зв’язків, стосунків.

Синтез — здатність до об’єднання подумки окремих елементі і частин, виділених аналізом, і створення цілісного образу.

Порівняння — знаходження тотожності та вiдмiнностi мiж об’єктами, спираючись на минулий досвід.

Абстрагування — здатність уявляти властивості об’єктів, відволікаючись від самих об’єктів чи від певних їх деталей, спрощуючи таким чином і схематизуючи дійсність.

Узагальнення — видiлення загального, головного, характерного для певного кола явищ, із виключенням другорядного.

Конкретизацiя — перехiд вiд абстракцiї та узагальнення до окремих предметiв чи явищ дiйсностi.

Класифікація — здатність до групування об’єктів та явищ у класи.

Систематизація — здатність подумки розташовувати класи, предмети та явища у певній послідовності.

Форми мислення

Поняття — узагальнене мовне вiдображення в думках найбiльш суттєвих ознак предмета чи явища, певних зв’язкiв і вiдносин мiж предметами і їх властивостями. Поняття подiляють на конкретнi та абстрактнi. Найбiльш абстрактнi поняття називають категорiями.

Найважливіша властивість понять та, що вони грунтуються не тiльки на особистому досвiдi, але й містять у собі досвiд попереднiх поколiнь, закрiплений за допомогою мови. Саме тому опанування мови сприяє засвоєнню знань, накопичених людством.

Судження — це думка, в якiй стверджується чи заперечується дещо стосовно чогось, тобто вiдображається тотожнiсть чи вiдмiннiсть мiж предметами чи явищами.

Умовивід — такий засiб мислення, внаслідок якого із деякого вихiдного знання утворюється нове заключне знання, тобто висновок iз одного чи декiлькох суджень (посилань). Розрізняють простi і складнi умовиводи. Основнi засоби умовиводiв: iндукцiя, дедукцiя, аналогiя.

Мислення як процес розв’язання задач

Поняття «задача» уперше застосуване у вюрцбурзькій школі мислення. Будь-яка задача має об'єктивну й суб'єктивну (психологічну) сторони.

Об'єктивно задача містить: набір певних умов; вимогу, якої потрібно досягти, дотримуючись умов.

У психологічній структурі задачі вимогам відповідає суб'єктивно поставлена мета, а умовам — засіб її досягнення.

Процес вирішення задачі — це процес досягнення вже поставленої суб'єктом психологічно визначеної мети, процес пошуку необхідних для цього засобів в об'єктивно даних умовах.

Повне визначення мислення у вузькому значенні (як процесу вирішення задач) вимагає ряду уточнень:

Треба розрізняти прийняте рішення як продукт і вирішення — як процес, мислення — процес вирішення задач.

Наявність або відсутність у минулому досвіді суб'єкта готових засобів вирішення. Якщо такі засоби є, то ситуація не буде для суб'єкта проблемною і її вирішення зведеться до використання сформованої розумової навички, до репродукції наявних знань і умінь — це репродуктивне мислення, що не вважається мисленням у повному розумінні.

Задача з поставленою метою і відсутністю засобів її досягнення називається творчою, а мислення слід визначити тепер як процес вирішення творчих задач.

Уточнення до поняття мети. Мета може бути точно визначена, коли прийняття поставленої вимоги не потребує додаткових зусиль суб'єкта. Однак в інших випадках саме перетворення об'єктивної вимоги на суб'єктивну мету стає для суб'єкта самостійною проблемою. Мислення виступає не тільки як процес вирішення, а і як процес постановки задач.

Отже, психологія розглядає мислення як процес вирішення творчих задач, проиес постсшовки задач конкретним індивідом, суб'єктом.

Схема послідовного вирішення мислитель них завдань

Умови (мотив) для виникнення процесу мислення — проблемнi ситуацiї протягом процесi практичної дiяльностi. Джерелом та основою є вiдчуття, сприйняття, уявлення.

Вiдповiдь — виникнення процесу мислення (задум). Прийоми мислення — аналiз, синтез, порiвняння та iн., реалiзуються методами iндукцiї, дедукцiї, аналогiй за законами формальної логіки — тотожностi, виключення третього, достатнiх основ.

Будуються рiзні гiпотези вирiшення проблеми.

Конструктивнi засоби рiшення мислительного завдання не тiльки дозволяють знайти вiдповiдь швидше, але є і умовами розумового розвитку людини, і являють собою:

пасивне використання алгоритму;

цiлеспрямована трансформацiя умови завдання;

активне використання алгоритму;

евристичні засоби рішення завдання.

Види мислення за ступенем новизни i оригiнальностi:

Репродуктивне – застосовуються шаблони думок із попереднього досвiду. Використовується для вирiшення стереотипних завдань.

Продуктивне — творче мислення. Потреба в ньому