Будь-який поведінковий процес у психоаналізі може бути описаний в термінах:

1. прив'язки, або спрямування енергії на об’єкті — катексис;

2. перешкоди, що заважають задоволенню інстинкту — антикатексис.

Прикладом катексису може бути емоційна прив'язаність до інших людей (перенесення на них енергії), захоплення чиїмись думками, ідеями. Антикатексис проявляється у зовнішніх і внутрішніх бар'єрах, що перешкоджають негайному послабленню інстинктивних потреб. Таким чином, взаємодія між катексисом та антикатексисом є головною у психоаналітичній побудові системи мотивації.

Стимул — являє собою кількість енергії, сили або тиску, яка необхідна для задоволення інстинкту. Ключем до розуміння динаміки енергії інстинктів та її вираження у виборі об'єктів є поняття зміщеної активності, згідно з якою вивільнення енергії та послаблення напруги відбувається завдяки зміні поведінкової активності. Зміщена активність має місце тоді, коли з певних причин вибір потрібного об'єкта для задоволення інстинкту неможливий. В подібних випадках інстинкт може зміститися та сфокусувати свою енергію на іншому об'єкті. Наприклад, керівник залякав Вас заходами в разі невиконання роботи у певний термін. Ви приходите додому, гримаєте дверима, копаєте собаку, кричите на домашніх. Таким чином Ви вимістили свою злість на об'єктах, що не мають прямого відношення до Вашого стану. Це було непряме вираження емоцій.

Фрейд вважав, що багато соціально-психологічних феноменів можна пояснити явищем зміщення двох первинних інстинктів: сексуального і агресивного. Згідно з Фрейдом уся будова сучасної цивілізації (мистецтво, література, музика), є продуктом зміщення сексуальної та агресивної поведінки. Не маючи можливості отримувати задоволення просто зараз та негайно, люди навчились зміщувати свою інстинктивну енергію на інших людей, інші предмети, іншу діяльність замість тих, що були призначені для прямої розрядки напруги. Таким чином з'являються складні релігійні, політичні, економічні та інші інститути.

Розвиток особистості. Психоаналітична теорія розвитку ґрунтується на двох передумовах:

генетичній, яка ґрунтується на тому, що переживання раннього дитинства відіграють критичну роль у формуванні дорослої особистості. Фрейд був впевнений, що основний фундамент особистості індивіда закладається в дуже ранньому віці: до 5 років.

друга полягає в тому, що кожна людина народжується з певною кількістю сексуальної енергії (лібідо), яка в своєму розвитку проходить через декілька психосексуальних стадій, що зберігаються у інстинктивних процесах організму: оральній, анальній, фалічній та генітальній. Перші три стадії розвитку охоплюють вік від народження до 5 років, їх називають прегенітальними.

Фрейд включив у свою загальну схему і латентний період, який триває приблизно від 6-7 років життя до початку статевого дозрівання (12 років). Проте він не вважає цей період за окрему стадію, розглядає його як проміжний.

Четверта стадія співпадає з початком пубертату. Назви стадій ґрунтуються на назві частин тіла, стимуляція яких призводить до розрядки енергії лібідо.

3. Фройд вважав, що джерелом психічного розвитку потяги та інстинкти. Дитина народжується з певним запасом енергії — «лібідо», яка с основою сексуальних бажань. Весь процес дитячого розвитку складається з п’яти стадій: оральна, анальна, фалічна, латентний період і генітальна стадія. На кожній із стадій «лібідо» зосереджується в певній частині тіла, подразнення якої приводить до задоволення значущих для дитини потреб.

Оральна — перша стадія психосексуального розвитку, яка заФройдом припадає на немовлячий вік, «Лібідо» зосереджено біля рота, язика та губ і пов'язано з годуванням грудьми. Недостатнє задоволення потреб, пов'язаних з оральною частиною тіла моє загальмувати розвиток дитини на наступних стадіях викликати у дитини стан депресії. Якщо потреби задовольняються у більшій мірі ніж потрібно, у дитини може розвинутися перебільшене почуття залежності від оточення (конформізм). Незадоволення потреб призводить до фіксації потягів, створює сильне напруження і викликає неврозні стани, невпевненість, вередливість, та інші хворобливі симптоми. Надмірне задоволення потреб, також може викликати небажані ефекти.

В цілому надмірна або недостатня стимуляція, яку одержує дитина протягом першого півріччя життя, приводить до формування орально пасивного характеру. Це — весела оптимістична людина, яка очікує від оточення «материнського» ставлення до себе. Тому вона постійно шукає одобрення збоку інших. Психологічна адаптація характеризується довірливістю, пасивністю, незрілістю, надмірною залежністю. Така людина з'їсть все, що їй запропонують, оскільки вона фіксована на задоволенні, що одержують в результаті стимуляції губ та рота.

Протягом другої половини першого року життя у дитини з'являються зуби, завдяки чому кусання і жування стають важливими засобами вираження психічного стану.

Фіксація на цих переживання в майбутньому сприятиме спрямуванню орально-агресивного характеру, що виражатиметься в таких рисах характеру як любов до суперечок, сарказм, песимізм, цинізм у ставленні до інших.

Анальна стадія — друга стадія психосексуального розвитку припадає на раннє дитинство. Почуттєві насолоди в цей період пов'язані з процесами виділення.

Фіксація на анальній стадії в майбутньому може призвести до формування анального характеру в двох формах:

анально-утримуючий тип, який проявляється в таких рисах як скупість, впертість, запасливість,

анально-агресивний тип - знаходить вираження в імпульсивності, нестриманості, ворожості, жорстокості, агресивності і навіть садизмі.

Фалічна стадія - третя стадія, припадає на дошкільне дитинство, коли джерелом задоволення стають геніталії дитини. Фіксація на цій стадії призводить до формування фалічного характеру. Для чоловіків з таким типом характеру притаманні прагнення успіху, намагання проявити свою мужність і статеву зрілість. Вони мають хвалькуватий характер, задиристі і норовисті, і часто поводяться нерозумно. Одні жінки — схильні до флірту і до зваблення чоловіків, інші — борються за верховність