Аналітична психологія К. Г. Юнга (структура особистості, архетипи)

Займався вивченням впливу динамічних, неусвідомлених потягів на людську поведінку і досвід.

1) Юнг, на відміну від Фрейда стверджував, що зміст несвідомого є дещо більше, ніж пригнічені сексуальні та агресивні пориви. Згідно з його теорією індивіди мотивовані інтрапсихічними силами і образами, походження яких сягає в глибину історії еволюції. Це вроджене несвідоме містить духовний матеріал, який має глибоке коріння і пояснює властиве усьому людству прагнення до творчого самовираження та фізичної досконалості.

2) Другим джерелом їх розбіжностей було їх різне відношення до сексуальності як до домінуючої сили в структурі особистості, Фрейд трактував лібідо в основному як сексуальну енергію. Юнг же розглядав його як дифузну творчу життєву силу, що проявляється найрізноманітнішими шляхами, наприклад як в релігії або прагненні до влади. В розумінні Юнга енергія лібідо концентрується у різних потребах — біологічних і духовних.

3) Як і Адлер, він заперечував твердження Фройда про те, що мозок являє собою додаток до статевих залоз.

Аналітична психологія: основні концепції і принципи.

Структура особистості.

Юнг стверджував, що душа (в його теорії термін аналогічний особистості) складається з трьох окремих, але взаємодіючих структур:

его,

особистого несвідомого

колективного несвідомого

Его є центром сфери свідомості, компонентом psyche, що включає в себе всі ті думки, почуття, спомини і відчуття, завдяки яким ми відчуваємо свою цілісність, постійність і сприймаємо себе людьми. Це є основа нашої свідомості, завдяки йому ми здатні бачити результати своєї звичайної свідомої діяльності.

Особистісне несвідоме вміщає в себе конфлікти і спомини, які колись усвідомлювались, але тепер пригнічені та забуті. Сюди входять ті почуттєві враження, яким не вистачає яскравості, щоб бути поміченими свідомістю комплекси або згромадження тих емоційних думок, почуттів і споминів взятих індивідом з його минулого особистого досвіду або з родового, спадкового досвіду. Ці комплекси, скомпоновані навколо звичайних буденних тем можуть здійснювати досить сильний вплив на поведінку індивіда. Наприклад, людина з комплексом влади може витрачати значну кількість психічної енергії на діяльність прямо або символічно пов'язана з темою влади. Це ж саме може спостерігатися і в відношенні людини, яка знаходиться під сильним впливом матері, батька, грошей, сексу тощо. Юнг стверджував, що матеріал особистого несвідомого у кожного з нас є унікальним і як правило доступним до свідомості: компоненти комплексу або весь комплекс можуть усвідомлюватися і здійснювати надто сильний вплив на життя індивіда.

Колективне несвідоме — це найглибший шар в структурі особистості, який являє собою сховище латентних слідів пам'яті людства навіть наших людиноподібних предків. В ньому відображені думки почуття, спільні для всіх людських істот, які є результатом нашого спільного емоційного минулого. Зміст колективного невідомого складається завдяки спадковості і є однаковим для всього людства. Це — основна причина розходжень між Юнгом і Фройдом, який заперечував існування колективного несвідомого.

Архетипи.

Юнг висунув гіпотезу, що колективне несвідоме складається з сильних первинних психічних образів, так званих архетипів (буквально"первинних моделей"). Архетипи — вроджені ідеї або спомини, які схиляють людей сприймати, переживати і реагувати на події певним чином. Насправді, це не спомини чи образи як такі, а швидше саме налаштовуючі фактори, під впливом яких люди реалізують у своїй поведінці універсальні моделі сприйняття, мислення і дії у відповідь на певну подію.

Серед численної кількості описаних Юнгом архетипів стоять мати, дитина, герой, мудрець, божество Сонця, шахрай. Бог, смерть.

Юнг вважав, що кожен архетип зв'язаний з тенденцією виражати певного типу почуття і думки у відношенні до відповідного об'єкта чи ситуації. Наприклад, у сприйнятті дитиною матері присутні аспекти її актуальних характеристик, підсилені неусвідомлюваними уявленнями про такі архетипні материнські атрибути як виховання, родючість і залежність. Юнг припускав, що архетипні образи і ідеї часто відображають у снах, а також зустрічаються в культурі у вигляді символів, які часто використовуються в живописі, літературі, релігії. Підкреслював схожість між символами, характерними для різних культур, що свідчить про їх спільне архетипне походження, що сягає в глибину еволюційної історії людства. Наприклад зображення мандали, яке є символічним втіленням єдності і цілості "Я", і яке зустрічається в багатьох культурах.

Деякі найбільш важливі архетипи.

Кількість архетипів у колективному несвідомому може бути необмежена. Проте особлива увага в теоретичній системі Юнга приділяється таким як персона, аніма і анімус, тінь, самість.

Персона (в пер. "маска") — це найбільш загальне обличчя, те як ми проявляємо себе у відношеннях з іншими людьми, тобто безліч тих ролей, які ми програємо відповідно до соціальних вимог. Персона, на думку Юнга служить меті справляти враження на одних та скривати від інших свою істинну сутність. Цей архетип з одного боку потрібен людині, щоб взаємодіяти з іншими, проте, якщо він займає надто велике значення, то людина може стати неглибокою, поверхневою, відчуженою від свого істинного емоційного досвіду.

Тінь являє собою пригнічену, темну, нерозумну тваринну сторону особистості. Вона містить соціально неприйнятні сексуальні і агресивні імпульси, аморальні думки і пристрасті. Проте, тінь має і позитивні властивості: це джерело, життєвої сили, спонтанності та творчого начала в житті індивіда.

На думку Юнга функція Его полягає в тому, щоб спрямовувати в потрібне русло енергію тіні, стримувати згубну сторону нашої натури до такого рівня, щоб ми могли жити в гармонії з іншими, але одночасно відкрито виражати свої імпульси і насолоджуватися. здоровим і творчим життям.

В архетипах аніми та анімуса знаходить вираження визнання Юнгом андрогенної (двостатевої) природи людей. Аніма представляє внутрішній образ жінки