2). Обумовлена позитивна увага, або умови цінності, які формуються в результаті позитивної уваги і шкодять розвитку дитини, оскільки вони орієнтують дитину у її розвитку на інших, а не на себе. Дитина добре пам'ятає слова дорослого, що її любитимуть лише тоді, коли вона буде такою, якою її хотять бачити інші. Тому у своїй поведінці вона орієнтується на думку інших, оскільки тільки за цих умов одержає задоволення потреби в позитивній увазі. Така обумовлена позитивна увага з боку інших призводить до того, що людина у , одній ситуації відчуває свою цінність, а в іншій - ні. Умовні цінності по відношенню до дитини шкодять процесу становлення дитини як повноцінної особистості, оскільки вона прагне відповідати стандартам інших, а не визначити для себе, ким вона хоче бути. Цей процес приводить до Я-концепції, яка знаходиться у повній невідповідності з організмічним досвідом, яка не є основою для розвитку здорової особистості.

Переживання загрози і процес захисту.

Роджерс стверджував, що поведінка людини узгоджується з її Я- концепцією. Загроза існує тоді, коли людина усвідомлює невідповідність між Я-концепцією (і пов'язаними з нею умовами цінності) і будь-яким аспектом актуального переживання. Переживання, що не відповідають Я-концепції сприймаються як загроза. Вони не допускаються до усвідомлення, бо тоді особистість індивіда не становитиме єдине ціле (приклад: якщо людина вважає себе чесною, однак здійснить нечесний вчинок, вона буду відчувати загрозу. Реакцією на невідповідність Я-концепції за звичай є напруга, почуття вини, невпевненість тощо.

Невідповідність між "Я" і переживаннями не завжди сприймається свідомо. Досить часто людина відчуває загрозу, не усвідомлюючи цього. У даному випадку реакцією на загрозу буде тривога - емоційна реакція на загрозу, яка сигналізує, що організована Я-структура переживає небезпеку дезорганізації.

Тривожна людина це людина, яка нечітко, смутно усвідомлює, що визнання або символізація певних переживань призведе до радикальних змін у її теперішньому образі "Я", тобто для її "Я" виникла загроза, за якою наступає захисна реакція, головна мета якої — захистити цілісність Я-структури.

Механізми захисту:

перекручення сприйняття, або раціоналізація — переживання сприймається свідомістю, проте його істинний зміст залишається незрозумілим.

заперечення — зустрічається значно рідше, ніж перекручення, людина зберігає цілісність своєї структури, повністю втікаючи від усвідомлення загрозливих переживань. Заперечення може через це призвести до параної, марення та інших психічних захворювань.

У випадках, коли між "Я" і переживаннями є значна невідповідність, то захист "Я" може бути неефективним. У такому беззахисному стані "Я-концепція" руйнується, з'являються особистісні розлади і психопатологія. Поведінка таких людей видається для оточення дивною, нелогічною, нерозумною.

Розлади в поведінці Роджерс вважав результатом невідповідності між "Я" і переживаннями, ірраціональна або саморуйнівна поведінка що пов'язані з психозом. Чим більша невідповідність між "Я" і переживаннями, тим сильніша психологічна дезадаптація. Повноцінно функціонуюча людина, яка використовує усі свої здібності і таланти, реалізує свій потенціал і прямує в напрямку до повного пізнання себе і сфери своїх переживань,

Роджерс встановив п'ять особистісних характеристик повноцінно функціонуючих людей:

відкритість переживанням: здатні слухати себе, відчувати усю сферу вісцеральних, сенсорних, емоційних і когнітивних переживань, не намагаючись придушити їх;

екзистенційний спосіб життя - жити вповні і насичено в кожну хвилину існування;

організмічна довіра — здатність людини приймати до уваги свої внутрішні відчуття і розглядати їх як основу для вибору поведінки. Роджерс з цього приводу писав "Внутрішнє відчуття на зразок "я поступаю вірно" є значущим і таким, що заслуговує на довіру керівництвом для справді хорошої поведінки"

емпірична свобода — людина може вільно жити і чинити так, як хоче, без обмежень і заборон. Суб'єктивна свобода-почуття особистої влади, здатність зробити вибір і керувати собою. Одночасно Роджерс не заперечував, що на поведінку людини впливають спадково-обумовлені фактори, соціальні сили і минулий досвід, які і визначають зроблений вибір. Емпірична свобода — це те, що відноситься до внутрішніх відчуттів. Людина керується почуттям відповідальності за свої дії і їх наслідки.

креативність — властивість людини жити конструктивно і адаптивно в своїй культурі і одночасно задовольняючи власні найглибші потреби. Продукти творчості і творчий спосіб життя з'являються тоді, коли людина живе хорошим життям. Однак це не означає, що такі люди повинні бути конформістами. їх зв'язок з суспільством можна виразити так: вони є членами суспільства і його продуктами, але не його полоненими.