Таким чином, дана схема ще раз підтверджує відому думку про те, що навіть при обмежених можливостях можливо реалізувати себе у якості повноцінної особистості. Але все - таки більш бажана для творчої особистості виражається у тому, щоб і можливості свої розширювати, і знаходити сили для реалізації цих можливостей.

За нашими спостереженнями у напрямку професійного самовизначення, студенти, які навчаються на спеціальності «Початкове навчання і практична психологія» більше уваги приділяють розширенню власних можливостей, іноді справедливо сподіваючись при цьому, що реалізація цих можливостей - діло найближчого майбутнього.

Ідеальною ситуацією може бути наступне: студентів спеціально навчають реалізовувати малі можливості адже не завжди професійна доля у всіх буде складатися позитивно, комусь прийдеться задовольнятися на перших етапах обмеженими можливостями для професійного росту і побудови успішної кар'єри).

Провівши дослідження за допомогою використання методики дослідження особистісної професійної перспективи в дослідженні образу професійного та життєвого успіху студентів першого та п'ятого курсів можна виділити деякі особливості у відмінностях поглядів обох груп досліджуваних.

Отже, аналіз даних показників досліджуваних, показує не зовсім повне усвідомлення ціннісно-моральної основи самовизначення студентами першого курсу, досліджувані не сповна усвідомлюють цінність чесної праці. Чим, власне відрізняються від них представники іншої групи досліджуваних, тобто, п’ятикурсники.

Проте, на достатньому рівні розвитку знаходиться розуміння студентами обох курсів необхідності здобуття професійної освіти.

Досить добре орієнтуються першокурсники в соціально-економічній ситуації країни, та здатні робити власні прогнози стосовно її зміни, проте, у досліджуваних іншої групи ці погляди більш глибокі та обґрунтовані.

На середньому рівні розвитку знадиться макроінформаційна основа самовизначення студентів першого курсу, тобто знання особистістю світу професійної праці. Ця якість більш досконало розвинена у студентів п'ятого курсу.

Студенти першого курсу здатні виділяти далекі професійні цілі. Але, інша група досліджуваних відрізняється ще й вмінням конкретизувати шляхи досягнення своєї мрії, передбачати можливі перешкоди на цьому шляху, та варіанти їх подолання.

Студенти п’ятого курсу відрізняються наявністю системи резервних варіантів вибору на випадок невдачі на основному шляху, а також початком практичної реалізації своїх професійних задумів. ( Див.додаток №1)

Здійснивши теоретичний аналіз підходів досліджуваної проблематики у вітчизняній та зарубіжній літературі, ми, переходимо до основної частини нашого дослідження - процедури дослідження, що включає аналіз мотиваційного компоненту як фактору впливу на формування образу професійного та життєвого успіху студентів, які навчаються на спеціальності «Початкове навчання і практична психологія» Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету .

У практичній частині даного дослідження використовувавсь тест-опитувальник мотивації досягнення А.Мехрабіана.

Нами були отримані наступні результати (див таблиця 3.1; таблиця 3.2.).

В першій групі досліджуваних, тобто студентів першого курсу було виявлено домінування мотивації уникнення невдачі (53%) над мотивацією досягнення успіху(47%).

Високий рівень мотивації досягнення свідчить про те, що в студентів домінує спонукання до успішного розв'язання проблемної ситуації, а низький рівень мотивації свідчить, навпаки, про наявність спонукання до запобігання невдачам.

Студентам із мотивом прагнення до успіху притаманні такі особливості: ситуація досягнення як особистий фактор; впевненість в успішному наслідку; активний пошук інформації для судження про свої успіхи; готовність узяти на себе відповідальність і рішучість у невизначених ситуаціях; велика інтенсивність прагнення до мети; отримання підвищеного задоволення від цікавих задач; бажання робити більш чи менш складну роботу, але таку, яку можна реально виконати; відсутність ентузіазму до розв'язання нескладних чи простих задач; здатність не розгубитися в ситуації змагання чи перевірки здібностей; прагнення до розумного ризику; середній, реалістичний рівень домагань; велика завзятість у випадку виникнення перешкод; підвищення рівня домагань після успіху та зниження після невдачі.

Як бачимо, в мотиваційній сфері студентів першого курсу дещо переважає мотивація досягнення успіху, проте різниця в отриманих результатах невелика.

Суттєво відрізняються показники студентів п'ятого курсу.

75% студентів п’ятого курсу, які здобувають подвійну професію вчителя початкових класів і практичного психолога характеризуються домінуванням мотивації досягнення успіху.

Лише 27% досліджуваних цієї групи притаманні ознаки мотивації уникнення невдачі.

Причиною цього може бути чітке усвідомлення переваг психологічної спеціальності, вибір більш близьких течій у психології. А також бажання за допомогою “гарного” диплому знайти більш високооплачувану роботу.

На основі результатів, отриманих за допомогою тесту-опитувальника мотивації досягнення А.Мехрабіана можемо зробити висновки про суттєву різницю в особливостях мотиваційної сфери студентів першого і п'ятого курсів, які навчаються за спеціальністю “Початкове навчання і практична психологія”. Суть її полягає в збільшенні показників мотивації досягнення успіху в процесі навчання та здобуття професії психолога.

Таблиця 3.1

Досліджуваний | Курс | Рівень прагнення успіху

1 | 1 | 176

2 | 1 | 169

3 | 1 | 167

4 | 1 | 168

5 | 1 | 173

6 | 1 | 179

7 | 1 | 175

8 | 1 | 173

9 | 1 | 117

10 | 1 | 104

11 | 1 | 160

12 | 1 | 112

13 | 1 | 84-прагнення до уникнення

14 | 1 | 124 – прагнення до уникнення

15 | 1 | 122- прагнення до уникнення

Таблиця 3.2.

Досліджуваний | Курс | Рівень прагнення успіху

1 | 5 | 170

2 | 5 | 183

3 | 5 | 179

4 | 5 | 200

5 | 5 | 169

6 | 5 | 171

7 | 5 | 172

8 | 5 | 185

9 | 5 | 165

10 | 5 | 178

11 | 5 | 171

12 | 5 |