Якщо робота проводиться з класом, то кожен вириває звичайний зошитовий листочок, підписує його, проставляє номер чергового питання і відразу ж виписує відповідь (зазвичай на опитувальник витрачається близько 25 — 30 мін). Після цього результати певним чином обробляються.

Якщо це індивідуальне дослідження, то психолог-консультант може вставляти питання схеми побудови ОПП в бесіду з досліджуваним. Звертаємо увагу, що краще при цьому орієнтуватися на самі компоненти, які, по-перше, повніше за своїм змістом і, по-друге, більшою мірою враховують позитивні характеристики ситуації даного досліджуваного (наприклад, в питанні 8 справа запитується про недоліки, а компонент 8 зліва акцепт робить на можливості і достоїнствах досліджуваного). Природно, і в опитувальнику для роботи з класом, і в індивідуальній бесіді формулювання питань може видозмінюватися при збереженні головного їх сенсу.

Можливі різні варіанти обробки результатів (по опитувальникові).

Перший варіант. Листочки збирають, і психолог сам оцінює якість відповідей.

Критерії оцінок (з кожного питання):

Другий варіант. Спочатку учні самі оцінюють свої відповіді (заздалегідь спільно розбирають 1-2 анонімних роботи, і учні освоюють систему оцінки на чужих прикладах), потім психолог збирає листочки, оцінює їх і порівнює з самооцінками школярів.

Цілком можливо і використання більш диференційованої шкали (наприклад, 7-бальній або навіть 9-бальній), де кожен бал повинен бути описаний. Але досвід показує, що і 5-бальна шкала також дозволяє в цілому оцінювати якість відповідей підлітків (досить швидко виробляється навик виділення і оцінювання якісніших і менш якісніших відповідей). Відмітимо також, що даний опиту вальни к зовсім не претендує на високу точність оцінок і, швидше, служить для загального знайомства з даною групою підлітків, а також для актуалізації

Якщо уважно подивитися на запропоновану схему ОПП, то ми відмітимо, що в ній так чи інакше представлена майже вся психологія. Це означає, що ОПП — дуже складна і розгорнена за часом робота. Якщо ж допомога даного дослідження зводиться до того, що людина протягом 30 — 40 хв. роздумує про свої професійні і життєві перспективи, то така «допомога» є профанацією.

Тест-опитувальник мотивації досягнення А. Мехрабіана (модифікований М.Ш.Магомед-Еміновим). Мотив досягнення успіху - це активне прагнення людини до успіху у різних ситуаціях і видах діяльності, особливо у цікавих і значимих для неї, і перш за все там, де результати ЇЇ діяльності оцінюються і порівнюються з результатами інших людей.

Вважається, що прагнення до досягнення успіхів залежить від наявності у людини особливої потреби у досягненні успіхів, а також від ряду інших, функціонально і генетично пов'язаних з даною потребою індивідуальних якостей особистості (рівня домагань, самооцінки, впевненості у собі, тривожності тощо).

Основу мотиваційної сфери особистості становлять потреби - динамічно - активні стани особистості, що виражають її залежність від конкретних умов існування І породжують діяльність, спрямовану на зняття цієї залежності. В процесі діяльності відбувається як розвиток особистості, так і перетворення середовища, в якому живе людина.

Мотиваційні процеси є серцевиною гуманістичної теорії особистості. А. Маслоу описав людину як “бажаючу істоту”, яка рідко досягає стану завершеного задоволення. Якщо одна потреба задоволена, то інша спливає на поверхню і контролює увагу та зусилля людини. Коли людина задовольняє і її, ще одна голосно вимагає задоволення. Життя людини характеризується тим, що люди майже завжди чогось хочуть. [5.124]

Потреба в досягненні успіхів не с вродженою, вона формується у дошкільному віці і на момент вступу до школи може стати стійкою рисою особистості дитини. Від цього, з свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особистості, оскільки діти з яскраво вираженою потребою у досягненні успіху зазвичай досягають більшого як у особистому житті так і у професійному рості, ніж ті, у кого ця потреба слабо розвинена або домінує протилежне їй прагнення до уникнення невдач.

Тест-опитувальник використовується для діагностики 2 взаємопов'язаних, але протилежно направлених мотиваційних тенденцій особистості: прагнення до успіху; прагнення до уникнення невдач. Тест-опитувальник має дві форми: чоловічу (А; 32 питання) і жіночу (В; 30 питань).

Інструкція:

Перед вами ряд тверджень відносно думок, почуттів і дій людини у тих ситуаціях життя, де вона може досягти успіху або уникнути невдачі. Прочитавши кожне твердження опитувальника, оцініть ступінь своєї згоди чи незгоди з ним за допомогою шкали:

+3 - повністю згоден;

+2 — згоден;

+1 - швидше згоден, ніж не згоден;

0 - важко сказати, і так, і ні;

-1 - швидше незгоден, ніж згоден;

-2 - не згоден;

-3 - повністю незгоден.

Прочитайте твердження тесту й оцініть ступінь своєї згоди або незгоди. Проти номера твердження поставте цифру, що відповідає мірі вашої згоди (+3, +2, +1, 0, -1, -2, -3).

Не витрачайте часу на обдумування відповідей. Давайте ту відповідь, яка першою спадає на думку.

Тест опитувальника (форма А)

Я більше думаю, як одержати хорошу оцінку, ніж боюся одержати погану.

Коли я повинен виконати складне, незнайоме мені завдання, то волів би зробити його разом з кимось, ніж працювати самотужки.

Я частіше беруся за важкі завдання, навіть якщо не впевнений, що зможу їх вирішити, ніж за легкі, у рішенні яких маю сумнів.

Мене більше приваблює справа, що не вимагає напруження і в успіху якої я впевнений, ніж важка справа, у якій можливі несподіванки.

Якби мені