Саме про такий страх ідеться в оповіданні М.Носова «Живий капелюх».

Чарівний світ емоцій—

Чому страх виявився сильнішим за дітей?

4. Читання уривків з казки С.Михалкова «Троє поросят» (епізоди, в яких описується, як поросята тікають від вовка і трусяться від страху).

Запитання:—

Чому Наф-Наф не боявся страшного вовка?

5. Завдання дітям: «Намалюйте свій страх».

Діти розповідають про те, що намалювали, і потім розривають малюнки на дрібненькі шматочки.

6. Щоб страх не був більшим за тебе, треба на мить зупинитися, заспокоїтися й поміркувати. Адже сміливий не той, хто нічого не боїться, а той, хто може перемогти свій страх.

Колись у давнину діти підбадьорювали себе примовлянкою:

Козакові до лиця примовляночка оця: Хоч що там побачу, не боюся, не плачу.

Хай і наш Боюнчик запам'ятає цю примовлянку і більше нічого не бояться.

5. ПОДИВ

1. Познайомтесь з іще одним гномиком. Його звуть Дивунчик. Він увесь час усьому дивується і любить читати казочки з різними дивами. Сьогодні він пропонує вам уривки з казок.—

Про які дива тут ідеться?—

Чому вони дивують і приваблюють людей?

2. Вправа «Дзеркало».

Гном пропонує дітям подивитися в дзеркало, уявити собі, що там відобразилося щось казкове, і здивуватися.

Звернути увагу дітей на те, що кожна людина дивується по-своє-му, але у вираженні подиву завжди є щось схоже.

Запитання:—

Що спільного в тому, як ви зображували подив?

3. Розглянути піктограму здивування. Чи схожий на неї Дивунчик?

4. Гра «Фантазії».

Гномик пропонує дітям продовжити незвичайні пригоди:—

До нас прийшов слон...—

Ми прокинулися на іншій планеті...—

Враз зникли всі дорослі...—

Чарівник уночі змінив усі вивіски на магазинах...

5. Прощання «Придумай подарунок».

РОЗДІЛ II

1. РАДІСТЬ І ГОРЕ

1. Діти, сьогодні до нас завітали два гномики: Веселун і Сум-ненький.—

Чим схожі гноми?—

Чим відрізняються?—

Як ви гадаєте, що могло засмутити Сумненького?—

Що могло розвеселити Веселуна? Діти висловлюють свої думки.

2. Гра «Веселе та сумне».

Дітям пропонуються картинки із зображенням «веселого» і «сум-ного». Вони знаходять у них спільне і групують за цією ознакою.

Група «Сумне»

1. Хлопчик або дівчинка плаче.

2. Розбита чашка.

3. Буря (темне небо, злива, вітер хилить дерева).

Група «Веселе»

1. Усміхнена дитина грається повітряною кулькою.

2. Красивий посуд на святковому столі.

3. Блакитне сонячне небо, яскраві квіти у траві.

3. Літературні загадки.

Діти поділяються на дві підгрупи. Одна — команда Веселуна, інша — Сумненького. Команди по черзі слухають радісні і сумні уривки з казок. Команда Веселуна підносить руку, коли читають сумні уривки з казки, а Сумненького — коли радісні уривки. Виграє та команда, яка дружно і швидко підносить руки і не помиляється.

4. Малювання гномів. (Під заспокійливу мелодію.) Командам пропонується намалювати портрети Веселуна і Сум-ненького, а потім подарувати їх гномам.

5. Гра «Подаруй ласку» (розвиває увагу та повагу у спілкуванні). 2—3 учасники по черзі, торкаючись рук дітей, промовляють їхні імена і говорять ласкаві слова. Запитати дітей, що вони відчували, коли їм говорили ласкаві слова,

6. Вправа «На що схожий настрій» (розвиває емоційну сферу дітей, уміння розпізнавати настрій іншої дитини).

Діти намагаються відгадати настрій гномів, товаришів, вживаючи асоціації, і пояснюють, чому вони так вважають.

7. Прощання з гномами. Діти стають у коло у формі квітки і говорять:

Станьмо знову ми у коло, скільки друзів — глянь навколо, До побачення ми скажемо. Дружно грать як, всім розкажемо.

2. РАДІСТЬ І ГНІВ

1. Дітям пропонують «перетворитися» на Веселунів і Буркунчиків.

Веселунам:*

усміхнутися, як:—

кіт на сонечку,—

саме сонечко,—

Буратіно,—

хитра лисичка,—

радісна дитина,—

наче побачив диво. Буркунчикам:*

позлитися, як:—

дитина, у якої забрали морозиво,—

два козлики на мосту,—

людина, яку вдарили.

2. Читання та обговорення оповідання Ч.Осеєвої «На ковзанці».—

Чому Віктор так зреагував на сміх друзів?—

Як би міг поводитися герой оповідання?—

Що сталося б, якби він повівся інакше?

3. Програвання рольових ситуацій:—

двоє грають, третій хоче гратися з ними;—

м'яч потрапив до пісочниці, де граються діти.

4. Обговорення ситуацій з погляду трьох моделей реакції людини (впевнена, невпевнена, агресивна).

5. Вправа «Скинь утому».

Учасники стають довільно, широко розставивши ноги, зігнувши їх злегка в колінах, руки вільно опущені, голова нахилена до грудей, рот привідкритий. Злегка гойдаються в боки, вперед, назад. Потім слід різко хруснути головою, руками, ногами, тілом. Вправу можна повторити.

6. Читання фрагмента казки «Білка і Вовк».

«...Білка стрибала з гілки на гілку і впала просто на сплячого Вовка. Вовк хотів її з'їсти, Білка стала прохати, щоб він її відпус-тив. Вовк:—

Добре, я відпущу тебе, але ти скажи мені, чому ви, Білки такі ве-селі? Мені сумно, а на вас дивишся, ви там угорі все плигаєте і граєтеся.

Білка:—

Тобі сумно, тому що ти злий. Тобі злість серце пече. А ми ве-селі від того, що ми добрі й нікому не чинимо зла.

Вовк відпустив її».

Запитання:—

Чи може бути щасливою людина, яка робить іншим зло? (Зло завжди повернеться до людини.)

7. Прощання «Добрі побажання».

3. ГНІВ І ЗДИВУВАННЯ

1. Діти, сьогодні Буркунчик з Дивунчиком гралися на галявині біля своїх будиночків, а потім вирішили помилуватися хмаринками, які пропливали над ними. Спочатку вони хотіли знайти дві однакові хмаринки, аж раптом побачили, що до них летить грізне страховись-ко, ще й кулаком сердито свариться. Ох і злякалися ж вони. Та їм до-поміг вітер. Він так дмухнув, що страховисько швидко втекло.—

Що це було за страховисько? На якого гномика воно схоже? Коли гноми знову поглянули на небо, то побачили маленьку хма-ринку, яка здивовано відкрила ротик, ніби промовляючи:—

Ой, хто там на галявинці, пухнастенький такий?—

На кого схожа ця хмаринка?—

Чому гномики не знайшли однакових хмаринок? Діти відшукують піктограми хмаринок.

2. Малювання хмаринок. Звернути увагу дітей на те, як по-різно-му вони зобразили гнів хмаринок, і здивовані хмаринки теж відрізня-ються між собою. Знайти найсердитішу і найздивованішу