Примітка.

O – позитивний емоційний стан;

O – негативний емоційний стан;

* – нейтральний емоційний стан.

На основі аналізу таблиць № 6 - 13 можемо встановити, що:

1. Емоційний стан учнів з високим рівнем правильного виконання математичних та лінгвістичних операцій характеризується переважанням позитивного та нейтрального настрою, та навпаки – при низькому рівні – переважає негативний настрій. Дана закономірність відмічається як інтерпретацією кольорів поданої психологами Т. Титаренко та Д. Парфенової, так і за інтерпретацією кольорів, даною досліджуваними учнями.

Зокрема, при низькому рівні виконання лінгвістичних операцій спостерігається у 28, 8 % учнів – позитивний емоційний стан; 24% - нейтральний емоційний стан; 45, 6 % - негативний емоційний стан ( за інтерпретацією Титаренко Т. та Парфенової Д.). Згідно поданої інтерпретації кольорів учнями: 40% - позитивний емоційний стан; 4,8 % - нейтральний емоційний стан; 50, 4 % - негативний емоційний стан.

Для учнів з низьким рівнем правильного виконання математичних операцій на уроках характерним є: у 49, 3 % - позитивний емоційний стан; 16 % - нейтральний емоційний стан; 26, 6 % - негативний емоційний стан ( за інтерпретацією Титаренко Т. та Парфенової Д.). Згідно поданої інтерпретації кольорів учнями: ~ 43 % - позитивний емоційний стан; 5,3 % - нейтральний емоційний стан; 44% - негативний емоційний стан.

Натомість учнів з високим рівнем виконання лінгвістичних операцій відмічається на уроках: позитивний емоційний стан – 45, 6 %; нейтральний емоційний стан – 31,2 %; негативний емоційний стан – 16,8 %. (за інтерпретацією Титаренко Т. та Парфенової Д.).

Згідно поданої інтерпретації кольорів учнями: 64 % - позитивний емоційний стан; 22, 4 % - нейтральний емоційний стан; 8% - негативний емоційний стан.

Для учнів з високим рівнем правильного виконання математичних операцій характерним є: у 13,3 % - позитивний емоційний стан; 47 % - нейтральний емоційний стан; 33,3 % - негативний емоційний стан (за інтерпретацією Титаренко Т. та Парфенової Д.). Згідно поданої інтерпретації кольорів учнями спостерігається: у 68 % - позитивний емоційний стан; 8 % - нейтральний емоційний стан; ~ 19 % - негативний емоційний стан.

2. Емоційний стан учнів з високим рівнем лінгвістичних операцій характеризується більш позитивним настроєм щодо більшості уроків, ніж у учнів з високим рівнем математичних операцій.

3. Емоційний стан учнів з низьким рівнем правильного виконання математичних операцій характеризується переважанням позитивного настрою на уроках читання (~ 53 %) і негативного на уроках математики (75 %), що можна пояснити низькою здатністю виконувати математичні завдання.

4. Емоційний стан учнів з низьким рівнем правильного виконання лінгвістичних операцій характеризується переважанням негативного настрою як на уроках математики (65 % за інтерпретацією учнями), так і мови на читання (~ 53 % за інтерпретацію учнями).

Узагальнюючи отримані результати, ми можемо зробити висновок про те, що позитивний емоційний стан учнів молодшого шкільного віку тісно пов'язаний з високим рівнем сформованості внутрішнього плацу дій при виконанні математики і лінгвістичних операцій. І навпаки, більш негативний емоційний стан учнів тісно пов’язаний з низьким рівнем сформованості внутрішнього плацу дій при виконанні операцій на цих уроках.

Поряд з цим, аналіз результатів виконання досліджуваними тесту шкільної тривожності дозволяє констатувати, що у незначної кількості (19%) було виявлено підвищений рівень загальної тривожності, тоді як у 81% дітей тривожність була відсутня (див. табл. 2, рис. 3).

Таблиця 14.

Результати виконання досліджуваними тесту шкільної тривожності

№ учнів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Загальна шкільна тривожність

- | - | - | підвищ. | - | - | -

- | - | підвищ | - | підвищ | - | -

- | - | - | - | підвищ | - | -

- | підвищ | підвищ | підвищ | - | - | -

- | - | підвищ | - | підвищ | - | -

- | - | підвищ | - | підвищ | - | -

- | - | підвищ | підвищ | підвищ | підвищ | -

- | - | - | - | - | - | -

- | - | підвищ | - | підвищ | - | підвищ

- | - | - | - | - | - | -

- | підвищ | підвищ | - | підвищ | підвищ | підвищ

- | - | - | - | підвищ | - | -

- | - | підвищ | - | підвищ | - | -

- | - | - | - | підвищ | - | -

- | - | підвищ | підвищ | підвищ | - | підвищ

- | підвищ | - | підвищ | підвищ | - | -

Рис. 3. Показники рівня загального шкільного страху.

Як свідчать результати дослідження, подані в табл. 2, найбільша тривожність та страх досліджуваних учнів пов’язані з перевіркою їх знань та їх оцінкою міри відповідності своєї поведінки очікуванням оточуючих. Дані чинники обумовлюють відповідно 50% та 56% відповідно випадків зареєстрованого підвищеної тривожності та 6% і 19% відповідно високої тривожності серед досліджуваних учнів. У деяких дітей присутній також страх соціальних контактів з учителями (? 19%) та низький фізіологічний опір шкільним страхам (? 13%). ? 31% дітей притаманний страх самовираження. Варто зазначити, що жоден з учнів немає страху соціальних контактів з ровесниками (чинник №