Звертати увагу дитини на образи чарівних помічників і чарівних предметів, які герой використовує в боротьбі зі шкідливими драконами. Пропонувати пофантазувати на тему: «Що іще вміє сірий вовк (богатирський кінь)? Що герой може зробити, маючи таку чудову скатертину-самобранку (килим-літак, чоботи-скороходи)? Чим Іван-царевич її заслужив?». Чарівні пред-мети являють собою внутрішні ресурси (потенційні здібності), що допомагають дитині по-долати свою агресивність (але не притлумити, а опанувати її).
Врахування зони найближчого розвитку учнів. 1 етап - побудова моделі ідеальної поведінки в зовнішньому плані; 2 етап – модифікація поведінки учнів класу у бік максимального наближення до еталону і закріплення його у внутрішньому плані. У гуманістичній психології спеціально обговорюються і закріплюються основні принципи самоактуалізованої поведінки. Проте слід зазначити, що формування нової поведінки в інтерпсихічному плані з подальшим його врощенням не означає однозначної видозміни поведінки. Для того, щоб відбулися стійкі зміни в поведінці учнів, необхідне не просто оволодіння, але і привласнення нових форм поведінки. Існують відмінності в процесі оволодіння і привласнення. Між знанням про те, як здійснювати те або інша дія, і включенням цієї дії в свій постійний поведінковий арсенал, на думку вчених, знаходиться прірва. Виділення цього моменту здається нам принциповим.
Аналізуючи механізм процесу оволодіння-привласнення нових форм поведінки, слід використати поняття ЗБР|, введеного Л.С. Виготським. Л.С. Виготський визначав зону найближчого розвитку як розбіжність в рівні трудності завдань, що вирішуються дитиною самостійно (зона актуального розвитку) і під керівництвом дорослого. З погляду тренінгу, ЗБР| означає потенційні можливості учасника, в межах яких він може сприйняти допомогу учителя. Чим ця зона ширша, тим вища ефективність допомоги, яка надається ведучим. ЗБР| означає потенційні можливості людини, в межах яких він може сприйняти допомогу іншого. Тобто ЗБР| - одна з найважливіших внутрішніх умов, що опосередковують трансформуючу дію. Людина може опанувати, а потім і привласнити тільки ті навики, знання і уміння, які потрапили в його ЗБР| завдяки спільній діяльності з умілішим іншим і не перевищили можливості цієї зони. Існують дві лінії розвитку: "знизу-вгору" і "зверху-вниз". Розвиток "знизу-вгору" розкривається на прикладі розвитку життєвих понять. Житейські, або поняття, що спонтанно виникають в житті дитини, зароджуються при його зіткненні з реальними речами, зміст яких пояснюється йому дорослим. Лише поступово дитина виявляється здатною дати словесно-логічне пояснення тих відносин, завдяки яким існує дане поняття.
Типові види вправ з математики
Висновки
1. Емоції відіграють велику роль у формуванні у дитини способів і прийомів оволодіння діяльністю та її мотивації. Емоції, почуття значною мірою визначають ефективність навчання, а також беруть участь у становленні будь-якої творчої діяльності дитини, розвитку мислення.
Емоційна сфера молодшого школяра характеризується:
легким відгуком на події, що відбуваються, афективною забарвленістю сприймання, уяви;
великою емоційною нестійкістю, частою зміною настрою (на загальному