суперечностей образ власного "Я", форму-вання якого відбувається поетапно аж до самосвідомості.
"Я-образ " - остаточне уявлення про себе, результат роботи над пізнанням себе, осмислення своєї ролі на кожному життєвому етапі; особистість у єдності всіх аспектів її буття, відтворених у самосвідомості.
Самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх якостей, життєвих можливостей, ставлення інших до себе і свого місця серед них.
Самооцінка є складовою "Я-концепції", "Я-образу", виявом суб'єктивної активності особистості. Індивідуальні особливості само-оцінки впливають на формування таких рис характеру, як упевненість, критичність та ін.
Ментальність (франц. тепіаШе — склад розуму, світосприй-няття) - своєрідний стан, рівень розвитку, спрямованості індивідуальної та групової свідомості, здатність до засвоєння норм, принципів, життєвих орієнтацій, суспільних цінностей, особливості адаптації до навколишнього середовища, впливу на нього, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь.
Ознаки ментальності збігаються з характеристиками, тло входять до поняття "національний характер" - сукупність найбільш стійких, основних для національної спільноти особливостей сприйняття навколишнього світу та реакцій на нього. Це своєрідне поєднання загальнолюдських рис у конкретних історичних і соціально-економічних умовах буття нації, сукупність соціально-психологічних рис (почуттів, емоційно-вольових якостей, ціннісних та національно-психологічних установок), властивих нації на певному етапі розвитку, детермінованих соціально-економічним и, географічним и, історичним и умовам и.
Ціннісно-смислова сфера - складне цілісне утворення, представ-лене передусім ціннісними орієнтаціями, які формуються при засвоєнні соціального досвіду, виявляються у цілях, ідеалах, переконаннях, інтересах і є важливим чинником соціальної регуляції взаємин людей і поведінки індивіда.
Ціннісні орієнтації - це важливі елементи структури особистості. Вони реалізуються у спрямованості інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей, у схильності надавати перевагу одним цінностям і заперечувати інші. У спілкуванні та взаємодії ціннісні орієнтації тісно пов'язані з пізнавальними та вольовими особливостями комунікативного процесу, де утворюють змістовий аспект спрямованості особистості і виражають її готовність, внутрішню основу ставлення до дійсності.
Когнітивна (лат. со§пііо - знання, пізнання) сфера особистості -пізнання і перетворення людиною навколишнього світу.
їй належить важлива роль у творенні особистістю картини світу. До пізнавальних процесів відносять відчуття, сприймання, мислення, пам 'ять, уяву та увагу.
Емоційно-психічні стани - потяги, емоції, почуття, прагнення, бажання, переживання особистості, пов'язані з пізнанням і самопіз-нанням; воля, яка виникає завдяки потягам та емоціям і зумовлює дії та вчинки людини.
Емоції є психічним способом ставлення індивіда до навколишнього світу, до інших людей, самого себе, процесів взаємодії, психічним відображенням у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій спілкування, суб'єктивною формою вираження потреб особистості. Емоції передують діяльності щодо задоволення потреб, спонукаючи і спрямовуючи взаємини. Успіх і невдача, досягнення мети у соціальних контактах і крах ідеалів сприймаються людиною насамперед емоційно. Різноманітні життєві ситуації породжують широкий спектр людських емоцій, які можуть бути позитивними і негативними, глибокими й поверховими тощо. Завдяки емоціям люди краще розуміють одне одного, глибше та об'єктивніше оцінюють стан співрозмовника і ситуацію, спільну діяльність і спілкування.
Мотиваційна сфера - складне інтегральне психологічне утво-рення, основу якого становлять потреби, тобто динамічно-активні стани особистості, які виражають її залежність під конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на ліквідацію цієї залежності.
Локус (лат. Іосих - місце, місцезнаходження) контролю - властивість особистості, яка передбачає схильність людини припи-сувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам (екстернальний локус контролю) та власним здібностям і зусиллям (інтернальний локус контролю).
Локус контролю формується у процесі соціалізації індивіда і є стійкою його властивістю.
Соціально-психологічний досвід людини залежить від багатства та різноманітності міжособистісних і соціальних контактів: чим різноманітнішим є життя індивіда, тим багатшим є його досвід. Життя, позбавлене динаміки та вражень, призводить до збідніння емоцій, мізерності досвіду.
Соціально-психологічний досвід - єдність комунікативних знань, умінь і навичок, нагромаджених на основі та в процесі безпосередньої взаємодії людей у соціальних групах.
Соціально-психологічні особливості групи, характер взаємодії індивіда і групи та якості самої особистості впливають на статусно-рольові параметри особистості.
Статусно-рольові параметри - характеристики особистості, які визначають її поведінку, індивідуальність, виявляються у вчинках,
активності.
Вони розкривають залежність особистості від конкретних соціальних структур, соціальної ситуації, їх основою є права, надані особистості суспільством, конкретним и соціальним и групам и, а також обов'язки, які вона повинна виконувати відповідно до її місця і ролі у суспільстві. Статусно-рольові характеристики зумовлені типом соціальних відносин, метою спільної діяльності, місцем особистості у суспільстві і визначають її спосіб життя, належність до конкретних соціальних груп.
Конкретним виявам особистості є соціальна поведінка, зокрема її особлива форма - вчинок.
Вчинок - практична дія, опосередкована процесом взаємодії і спілкування між людьми (вибором, метою діяльності, оцінюванням