потрібно, наприклад, у ситуації навчання. При зображенні часто вибирається найбільш виразний елемент дії, що робиться представником усієї дії. Наприклад, у друкування на машинці входить ціла серія дій, але зображується звичайно лише вистукування пальцями. Характерним є й експресивне посилення в зображенні.
Жести-символи
За особливостями своєї знакової будови образотворчі жести протиставлені жестам-символам - третьому типу жестів. На відміну від образотворчого жесту, що несе в собі конкретне повідомлення про конкретні зовнішні ознаки предметів, жест-символ звичайно має абстрактний зміст. Він лише традиційно приписується певному жесту і тому розуміється в межах одного колективу (у загальному випадку - у національних межах). Добре ілюструє різницю між образотворчим і символічним жестом різниця між піктографічним та ідеографічним письмом: жест образотворчий - піктограма, жест символічний - ієрогліф.
Серед умовних жестів-символів назвемо насамперед жести вітань при зустрічі і прощанні.
Деякі жести-символи не допускаються до вжитку етикетом і тому звичайно супроводжують промову грубувату, просторічну. Але водночас вони яскраво експресивні і широко відомі усім мовцям. Це, наприклад, клацання пальцями по горлу - “випити вина”; постукати по чолу і чомусь твердому - “тупість”; покрутити пальцем біля скроні - “розумова неповноцінність” і т.п.
2. Міжособистісний простір
Важливим компонентом комунікації є проксеміка – організація простору і часу і комунікативній взаємодії. Відомо, що розташування партнерів обличчям один до одного сприяє встановленню контакту між ними, символізує увагу до співрозмовника тощо. Незнання переваг і недоліків просторових форм організації може вплинути на комунікативний процес, оскільки вони у представників різних народів неоднакові. Наприклад, у американців інтимний простір 0-45 см, у багатьох європейських та азіатських націй інтимна зона 23-25 см. Китайці при спілкуванні перебувають значно ближче один до одного, ніж американці. Збільшення відстані для них означає надмірну офіційність. Американці навпаки, зменшення відстані розцінять як надмірну фамільярність.
Вторгнення сторонньої людини в інтимну зону викликає в організмі різноманітні фізіологічні реакції і зміни, що засвідчують прискорений пульс, збільшення адреналіну в крові тощо. Такою є захисна реакція організму. Рекомендації проксеміки мають неабияке прикладне значення. Існують, зокрема, певні часові і просторові параметри дипломатичних переговорів.
Правильне трактування невербальної комунікації передбачає врахування таких чинників:
конгруентність слів і невербальних сигналів. Якщо слова і жести не конгруентні, люди більше довіряють невербальній комунікації, ніж вербальній.;
контекст, в якому функціонують невербальні сигнали. Йдеться про те, що один жест може мати різне тлумачення за різних ситуацій , обставин;
сукупність невербальних сигналів. Оскільки жести, як і слова, можуть мати кілька значень, висновок слід робити, спираючись не на один невербальний сигнал, а на їх сукупність;
індивідуальні, психофізіологічні властивості людини (стан здоров’я та його вплив на використання невербальних сигналів);
соціальний статус людини в суспільстві, а також її соціальні ролі. Роль може бути справжньою або удаваною, обраною для маскування;
національні та регіональні особливості невербальної комунікації;
власний стан і досвід. Застосовувати їх слід обережно, трактуючи невербальні сигнали співрозмовника.
Висновки
Невербальні засоби комунікації більш природні й у меншому ступені знаходяться під контролем свідомості, тому бувають більш правдиві в плані відображення почуттів і відносин.
Загальні фонаційні ознаки, такі, як сила голосу, тембр, обертони, дикція і т.д., за своєю природою пов'язані з фізіологічними особливостями суб'єкта і залежні від його психічного стану, завжди супроводжують мовну артикуляцію і є зовнішнім показником фізичного стану суб'єкта.
Інтонація є найбільш складне явище серед фонаційних особливостей мови, пов'язаних із мовленням і мовцем.
Міміка та жести підсилюють інформацію, а іноді створюють певний підтекст.
Емоційні жести є дуже індивідуальними, користування ними багато в чому залежить від навичок і темпераменту мовця.
Важливим компонентом комунікації є організація простору і часу і комунікативній взаємодії.
Добре розуміння висловлювання співрозмовника залежить від правильного трактування невербальної комунікації.
Використані джерела
Орбан-Лембрик Л.Є. соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с. (Альма-матер). ISBN 966-8226-12-7
www_djerelo_com - Твій молодіжний портал –Невербальна комунікація. htm