Схема виникнення шкільної дезадаптації.

2.2. Дослідження умов соціальної адаптації молодших школярів методом порівняльного аналізу.

Дослідження соціальної адаптації молодших школярів проводилось нами на базі двох шкіл Жидачівського району:

Журавенська ЗОШ І-ІІІ ст. і Монастирецька ЗОШ І-ІІІІ ст.

Кількість учнів: Взяли участь:

Журавенська ЗОШ – 783 учнів 81

Монастирецька ЗОШ – 135 учнів 12

Час проведення: навчальний рік.

Проводився порівняльний аналіз за методиками:

малюнковими: “Мій клас”;

“Що мені подобається в школі”;

“Лісова школа”;

“Карта адаптації першокласників”;

методика “Експертна оцінка адаптування дитини до школи”;

методика дослідження мотивації навчання у першокласників;

методика “Символічного завдання на виявлення соціального “я”;

методика “Стиль педагогічного керівництва (за О.Мотковим).

Показники за методикою “Мій клас” представлені нижче в таблиці.

Рівні і показники шкільної адаптації | Показники по Журавенській ЗОШ І-ІІІ ст. | Показники по Монастирецькій ЗОШ І-ІІІ ст. | Різниця показників Журавно/

Монастирець

Адаптації проходить успішно | 79,3% | 76% | 3,3

Труднощів адаптації | 11,4% | 15,3% | 3,9

Проблема у стосунках з однокласниками, учителем | 5,7% | 7,6% | 1,9

Показники видів адаптації подані на 100 дітей.

Методика малюнок “Що мені подобається в школі”

За допомогою цієї методики діагностувалися особливості мотивації. Малюнкові проби дали змогу визначити:

мотиваційну незрілість;

дитячий негативізм;

високу шкільну мотивацію з позитивним ставленням до школи;

відсутність шкільної мотивації з перевагою ігрових мотивів;

пізнавальну мотивацію.

Так порівнюючи дітей двох шкіл, ми бачимо, що у Журавенській школі спостерігається висока шкільна мотивація з позитивним ставлення до школи (48,9%), а у Монастирецькій (46,7%).

Найбільш значущими виявилися розбіжності між двома школами за такими показниками, як асоціальні. Цей симптомокомплекс указує на наявність у дітей невпевненості у схваленні дорослих, що виявляється у різних формах негативізму, а також мотиваційна незрілість.

Досліджуючи взаємини між учителем і учнями, ми використали методику малюнок “Лісова школа”, ця методика визначає не тільки взаємини, а й психологічний стан дитини, що виявляє ступінь виразності в дітей таких симпотомокомплексів, як захищеність, тривожність, недовіра до себе, відчуття неповноцінності, ворожість, конфліктність, труднощі спілкування, депресивність.

Аналіз результатів малюнкового тесту “Лісова школа” показав, що взаємодія між вчителем і учнями у двох школах була однакова і розбіжності незначні.

Показниками зовнішньої сторони адаптації дітей до школи та їх особливості адаптації в нашому експериментальному дослідженні були результатами аналізу методики “Карта адаптації першокласників”.

Відповіді вчителів на тест анкету дають можливість повною мірою побачити диференційовану картину. Слід зазначити, що обидва тести (“Лісова школа” і “Карта адаптації першокласників”) відбивають ту саму реальність – емоційне неблагополуччя, непристосованість дитини її внутрішньо-особистісні конфлікти. Досліджуючи цю проблему по двох школах було виявлено, що в Журавенській ЗОШ дітей із труднощами адаптації 10,3%, а в Монастирецькій 23%.

Також було проведено методику “Експертної оцінки адаптування дитини до школи”. В ході дослідження нам потрібно було вивчити соціально-психологічну адаптацію дітей до школи за допомогою учителів та батьків.

За результатами в нас вийшла схема для учителів і схема для батьків, які ми зобразимо у вигляду таблиць.

Результати діагностики вчителів |

Адаптація | Неповна адаптація | Дезадаптація

Показники по Журавенській ЗОШ | 89,6 | 10,3 | -

Показники по Монастирецькій ЗОШ | 76,9 | 23 | -

Різниця показників Журавно/Монастирець | 12,7 | 12,7 | -

Показники адаптації подані на 100 дітей.

Результати діагностики батьків |

Адаптація | Неповна адаптація | Дезадаптація

Показники по Журавенській ЗОШ | 85 | 14,9 | -

Показники по Монастирецькій ЗОШ | 69,2 | 30,7 | -

Різниця показників Журавно/Монастирець | 15,8 | 15,8 | -

Показники адаптації подані на 100 дітей.

Таким чином, ми побачили, що зона адаптації молодших школярів, ми застосовували методику дослідження мотивації навчання у першокласників.

Отримані нами результати показані у стовпчиковій діаграмі для порівняльного аналізу.

Показники мотивацій дітей у Журавенській школі

на 100 дітей.

Показники мотивацій дітей у Монастирецькій школі

на 100 дітей.

З отриманих результатів ми бачимо, що ігрова мотивація має найвищий процент як в одній так і в іншій школі. Пізнавальна або навчальна мотивація має трохи нижчий відсоток ніж ігрова. З цього ми бачимо. Що ігровий мотив відіграє важливу роль у житті дітей, а особливо коли вони проходять адаптаційний процес. У дітей з навчальною мотивацією в більшості слаборозвинені соціальні мотиви. І діти в яких домінує навчальний мотив із слабо вираженими соціальними мотивами мають певні труднощі в соціальній адаптації. Соціальна мотивація за даними дослідження знаходиться на третій послідовній ланці, на що слід звернути особливу увагу. Адже соціальна мотивація відіграє важливу роль в адаптації дитини. Як було вище сказано. Що по своїй суті соціальна мотивація допомагає соціалізації. Вона зорієнтована на виконання завдання Концепції загальної середньої освіти “сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і сім’ю, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу усвідомленого вибору особистісного життєвого шляху. Всі інші мотиви, є не менш важливими в житті дитини, адже кожна дитина є індивідуальною і неповторною. Повноцінна навчальна мотивація повинна включати і пізнавальні мотиви, і широкі соціальні мотиви, а індивідуальність кожної дитини проявляється в домінуванні якогось із цих мотивів у середині навчальної діяльності.

У нашому дослідженні процес соціальної адаптації дитини розглядається залежно від типу взаємодії педагога з учнями. Щоб це дослідити ми використовували методику “Стиль педагогічного керівництва (за О.Матковим). Для дослідження було протестовано всіх вчителів молодших класів у двох школах. Всього взяло участь 16 вчителів: 12 Журавенської ЗОШ і Монастирецької ЗОШ.

За допомогою аналізу тестування спостерігається високий рівень співпраці педагога з дітьми. Між двома школами розбіжності незначні.