ваші слова та дії мають бути правомірними і зрозумілими для оточуючих,—

не прагніть принизити співбесідника, бо в цьому випадку дуже велика ймовірність отримати зворотну реакцію,—

не вимагайте беззаперечного виконання ваших вказівок від осіб, що перебувають у надзвичайних психічних станах (нервове збудження, сильні емоції та ін.), спочатку дайте їм час заспокоїтись, а вже потім викладайте свої вимоги,—

не наполягайте на тому, чого людина безсумнівно не мо-же виконати.

Найбільш типова форма ексцесів, що сигналізують про конфлікт, — взаємна лайка, яка сама себе живить: різке слово викликає грубість у відповідь, докір — стимулює відповідну реакцію, але вже на іншому рівні, більш експресивно. Щоб не втягнутись у конфліктну ситуацію, будьте підкреслено спокій-ні: тримайтесь упевнено, говоріть стримано і владно, уникай-те багатослів'я, дивіться співбесіднику в очі. Витримка не при-нижує вашого авторитету, а надто емоційна реакція — є де-монстрацією слабкості та невпевненості у своїй правоті.

Таким чином, конфлікт — складне психологічне явище, що може мати багато різновидів залежно від причин виникнення, кількості і складу учасників, форми вияву, результатів та ін. Ко-жен конфлікт розвивається і має певну послідовність стадій. Під час конфлікту його учасники займають різні (часто — про-тилежні) позиції, по-різному усвідомлюють та переживають си-туацію, що виникла. Для попередження і вирішення конфліктів доцільно дотримуватись певної послідовності психологічно оптимальних дій з урахуванням конкретної ситуації.

Література

1. Баев О. Я. Конфликтные ситуации на предварительном следст-вии. — Воронеж, 1984.

2. Бандурка A M., Друзь В. А Конфликтология. — Харьков, 1997.

3. Водолазский Б. Ф., Гутерман M. П. Конфликты и стрессы. — Омск, 1986.

4. Ішмуратов К. І. Конфлікт і згода. — К., 1996.

5. Лупьян Я. А Барьеры обвинения, конфликты, стрес. — Минск, 1986.

6. Скотт Д. Г. Конфликты: пути их преодоления. — К, 1991.

7. Юридическая конфликтология. — M., 1995.

11 9-562