3) кримінальну психологію, у тому числі — психологічні закономірності виникнення і динаміки протиправних ус-тановок, мотивів учинення злочинів, психологічних особ-ливостей злочинної поведінки; психологію формування злочинних груп, конкретних чинників і умов, що сприя-ють груповим злочинним проявам; форми і способи діяльності щодо попередження асоціальних тенденцій, корекції причин і умов формування антисуспільних орі-єнтацій об'єктів професійної діяльності (особи, групи, на-товпу тощо);

4) пенітенціарну психологію — система адаптації і ресо-ціалізації особистості, виправлення і перевиховання засу-джених, заходи профілактичного впливу на особистість після її звільнення з установ виконання покарань;

5) психологічні аспекти професійного відбору і пси-хологічної підготовки осіб для здійснення юридичної діяльності, розробка наукових і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності професійної діяльності;

6) судово-психологічну експертизу та інші форми вико-ристання спеціальних психологічних знань в юрисдикцінному процесі (кримінальному, цивільному, адміністра-тивному).

Визначені галузі і напрями юридичної психології пов'я-зані між собою спільністю психологічного змісту соціально-правових реалій, що являють інтегровану схему. Будь-який інший акцент або вступає у протиріччя з самим собою, при-писуючи зазначеній науці напрями, не сумісні з правом, або ж характеризується неповнотою розгляду її юридичних ас-пектів.

Література

1. Андросюк В. Г, Казміренко Л. /, Юхновець Г. О. та ін. Професійна психологія в ОВС: Загальна частина. — К., 1996.

2. Васильев В. Л. Юридическая психология. — С.-Пб., 1997.

3. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методоло-гические и теоретические проблемы. — К., 1990.

4. Разин В. М. Психология для юристов. — М., 1997.

5. Юридична психологія / За ред. Кондратьєва Я.Ю. – К., 2000.

6. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями / За ред. Кондратьєва Я.Ю. – К., 2000.