обговорення кінофільму, читання художньої літератури тощо.
Отже, слід пам’ятати, що статеве виховання і статева осві-та, виховання мужності і жіночності, культури взає-мин хлопчиків і дівчаток — це, перш за все, підготов-ка до щасливого сімейного життя. Тому весь устрій сімейного і шкільного життя має передбачати особ-ливі відмінності між хлопчиками і дівчатками.
Завдання і зміст статевого виховання дітей у школі.
Законодавчі акти в Україні, які стосуються захисту прав дитини, орієнтовані на її розвиток незалежно від статі. Права хлопчиків і дівчаток розглядаються інтегральною частиною прав людини та громадянина. Шкільна освіта в Україні є гомогенізу-ючим гендерним фактором, оскільки навчальні дис-ципліни однакові для хлопчиків і дівчаток. Навчально-виховний процес у дитячому освітньому закладі — провідний чинник гендерної соціалізації. Зміст нав-чального матеріалу, вимоги педагогічного колективу створюють нормативно-психологічне поле для на-буття вторинної статеворольової ідентичності ми — хлопчики / дівчатка, виступають засобами форму-вання орієнтацій дітей на егалітарні чи традиційні гендерні стосунки. Проте, сповідуючи формально ідеологію гендерної рівності, дитячі освітні заклади залишаються підвладними багатьом статевим стерео-типам, нав'язують дітям модель традиційних соці-альних і сімейних гендерних ролей [11, 300].
Мною було проведене опитування, результати якого свідчать, що чимало вчи-телів загальноосвітніх шкіл залишаються невпевне-ними щодо власних гендерних позицій, не переконаними в необхідності розвитку андрогінних властивостей, сповідують ідеологію комплементар-ності чоловічих та жіночих ролей. Результати уза-гальнення роботи груп учителів щодо проблем ген-дерного виховання учнівства засвідчують, що вони "часто" або "іноді":
неоднаково залучають хлопчиків і дівчаток до навчальної, спортивної та громадської роботи в ста-тево змішаних групах; не звертають увагу на статевий сепаратизм дітей в іграх, заняттях, спілкуванні;
диференціюють вимоги до поведінки, тон і ха-рактер звертання до учнів залежно від статі вихо-ванців;
неоднаковою мірою заохочують хлопчиків і дівчаток до користування навчальним і спортивним ін-вентарем, до різних видів змагань, спортивних ігор, позакласної та позашкільної роботи;
нав'язують статеві стереотипи на зразок: "дівчат-ка цього не роблять", "цього не годиться робити хлоп-чикові", "ти ж не дівчинка (хлопчик), щоб..." тощо;
не звертають увагу дітей на рекламу, газетні й журнальні ілюстровані матеріали, які нав'язують тра-диційні стереотипи, статеві ролі чоловіків і жінок;
не обговорюють з хлопчиками й дівчатками проблеми поведінки статей (етичні, психологічні, со-ціальні), які стосуються рівності та взаємозамінності
їхніх ролей у сім'ї та суспільстві;
не привертають увагу дітей до експлуатації жі-ночого тіла в торговельній рекламі, брутальних вис-ловів у популярних радіо- і телепрограмах, які принижують гідність чоловіка і жінки;
і, нарешті, сам учитель не завжди є живим прикладом андрогінної гендерної поведінки.
Гендерні стереотипи залишаються достатньо по-ширеними серед педагогічних колективів, переважно жіночих за складом, і поглиблюють диференціацію соціально-психологічних вимог та очікувань стосов-но статей.
Проведений мною аналіз низки підручників і по-сібників для учнів початкової школи засвідчив, що у більшості з них автори й укладачі використовують "класичні" елементи знань (оповідання, вірші, статті, завдання тощо), у яких втілене стереотипне сприй-мання статей. У змісті оповідань, математичних за-дач, в ілюстраціях і заголовках переважають зобра-ження чоловічої статі в традиційних ролях та статевотипізованих видах діяльності. Вони виступа-ють головними персонажами, які творять подію. Дів-чата (жінки), як правило, мають справу з обставина-ми чи пригодами, що склалися поза їх власним волевиявленням. У змісті сценаріїв і методичних ре-комендацій, будь-то ігри для пальчикового театру чи інсценування живих картинок, головні дійові особи, як правило, чоловічої статі. Як і в підручниках, вони змагаються, вирішують проблемні життєві ситуації, ремонтують, майструють, ведуть за собою тощо, тим часом як жіночі персонажі залишаються пасивними у громадських справах, в очікуванні на допомогу з боку "сильної" статі. Чи не доброю вказівкою у спра-ві гендерного виховання нам слугують слова Василя Сухомлинського: щоб не було "спеціально чоловічих і спеціально жіночих видів діяльності". "Не повинно бути таких трудових взаємовідносин, щоб дівчатка обслуговували хлопчиків і звикали таким чином до ролі домогосподарки. Те, що треба робити в домаш-ньому господарстві, однаково вміло й старанно по-винні робити чоловіки і жінки. Коли і є якийсь роз-поділ в самообслуговуванні, то він має бути тимчасовим: сьогодні хлопці виконують одну роботу, завтра — іншу" [37, т. 1, с. 574]. Неодноразово він пов-торював, що не можна допустити того, щоб "жінки наші ставали освіченими, інтелектуально багатими рабинями – одне з дуже важливих завдань школи". І далі: "Як вогню бійтеся, щоб дівчатка відчули: ми – слабші, наша доля — підкорятися" [37, т. 1, с. 575].
Я помітила, якщо авторами підручників є жінки, вони і змістом текстового матеріалу, і малюнками прагнуть уникати статевого протиставлення поведін-ки. Стереотип він діє, а вона обслуговує замінюється однаковими заняттями, як-то: школярка працює з комп'ютером, як і її одноліток хлопчик. Дівчинка, як і хлопчик, саджає дерева, а не тільки допомагає їх тримати, коли цим займається хлопчик. Наприклад, у читанці для 1 класу "Первоцвіт", яка підготовлена двома авторами-жінками, продемонстроване нама-гання авторів свідомо уникати стереотипізованих ро-лей чоловіків і жінок. Так, на малюнку "У колі рідної сім'ї" мати забавляє малюка, а тато в цей час перети-рає посуд, і, судячи з усього, робить це не менш ква-ліфіковано, ніж жінка.
Слід зазначити, що сучасні педагогічні часописи та педагогічна преса нерідко пропагують ідеї "органі-зації груп окремого навчання та виховання дітей", "забезпечення рівня знань, практичних умінь і нави-чок відповідно до статі". Що міг би відповісти Антон Макаренко прихильникам роздільного виховання: "...У нас, як і в будь-якій здоровій сім'ї, живуть ра-зом дівчатка і хлопчики, і це не викликає жодних ускладнень. Будь-яка здорова дитяча, спільність може прекрасно розвиватися в цих умовах.... Стосунки