Розділ ІІІ

Дослідження розвитку статевої ідентичності в онтогенезі молодшого школяра

3.1 Дослідження формування статевої ідентичності у дітей молодшого шкільного віку.

Метою моєї роботи стало вивчення особливос-тей психічної статі хлопчиків і дівчаток 7-10 років. Об'єктом дослідження було 226 дітей (114 дівчаток і 112 хлопчиків) міської та сільської місцевості. Мене цікавило, наскільки діти мо-лодшого шкільного віку здатні до самовизначення в аспектах "маскулінності" та "фемінності", розумі-ють статеві ролі та відповідну їм поведінку, вміння та навички. У дослідженні були поставлені завдання:

1) визначити уявлення дітей про особливості образу Я-хлопчиків і Я-дівчаток, чоловіків і жінок;

2) вия-вити знання й оцінки інтересів представників своєї та іншої статі; 3) уточнити розуміння дитиною внутрішньосімейних і внутрішньогрупових стосунків з точки зору належності її до відповідної статі;

4) дослідити формування статевої ідентичності у дівчаток та хлопчиків.

Виявлення особливостей гендерних орієнтацій учнів молодшого шкільного віку за допомогою контент-аналізу творів здійснювалось у ході аналізу зміс-ту образу реального і бажаного Я, а також рангуванням значущих особистісних чоловічих і жіночих якостей і нормативів поведінки (за допомогою тесту незакінчених речень на тему "Жінки (Чоловіки) мрі-ють, Жінки (Чоловіки) повинні..., Дівчатка (Хлопчи-ки) мріють... та методик Семантичного Диференціалу, "Малюнок сім'ї" тощо. В організації дослідження бралося до уваги, що зміст гендерних образів сучас-ного чоловіка та сучасної жінки є важливим факто-ром розвитку адекватної гендерної ідентичності мо-лодшого школяра, що в майбутньому сприятиме їх різній орієнтації до виконання майбутніх сімейних і соціальних ролей. Добираючи завдання, я виходила з того, що діти вільні у виборі визначень образів, гендерних рис, у своїх відповідях керуватимуться, в першу чергу, власним індивідуальним досвідом, інтеріоризованими статеворольовими установками.

3.2 Результати дослідження.

Портрет ідеального, "справжнього хлопчика" в уявленнях хлопчиків і дів-чаток виявився маскулінним (98% збігу оцінок): ак-тивні, сміливі, фізично сильні, рішучі, розумні, впев-нені у собі, завзяті, люблять пригоди та ризик, неза-лежні та самостійні, здатні керувати. Хлопчики вище оцінюють агресивність як еталонну рису справжньо-го хлопчика, ніж дівчатка. У цьому віці для них ха-рактерніша фізична, ніж вербальна агресивність. Це пов'язано з тим, що хлопчики більше граються між собою у рухливі ігри, вовтузяться, штовхаються, б'ються і сваряться. Я вважаю також, що вимоги сучасного суспільства сприяють більшій маскулініза-ції поведінки хлопчиків. Виявлені розбіжності в уяв-леннях хлопчиків і дівчаток: бути "хорошим" учнем і "справжнім" чоловіком — ці речі у відповідному смислі є протилежними, але бути "хорошою школяр-кою" і "справжньою" жінкою не суперечить одне од-ному, що підтверджують інші дослідження. Очіку-вання хлопчиків стосовно психологічного портрету дівчаток є більш традиційними, ніж очікування дівча-ток щодо власної статі (95% збігу оцінок). Порівняй-мо, ідеальні (справжні) дівчатка – це старанні, чемні, працелюбні, миролюбні, ніжні, чутливі до болю, тихі, охайні, вміють спілкуватися, підкоряються — у описах хлопчиків, і розумні, рішучі, сміливі, активні, неза-лежні – в уявленнях дівчаток. Це, на мою думку, можна пояснити соціокультурною ситуацією розвит-ку дитини сьогодні, провідним видом діяльності та зрослою активністю жінок у громадському житті.

Як відомо, провідним видом діяльності в молод-шому шкільному віці є навчання. Тому такі якості, як старанність, працелюбність, посидючість, акурат-ність, ввічливість, здатність підкорятись вимогам учителя, виконувати розпорядження, поціновуються як дівчатками, так і хлопчиками. Оскільки навчальна діяльність молодших школярів організована на статевонейтральних засадах, то якості, які забезпечують успіхи у навчанні, сприймаються дітьми такими, які не мають "прив'язки" до певної статі.

Первинною, домінуючою роллю, з якою іденти-фікують дівчаток, є мати, що формує у дівчинки об-раз материнства та відповідну гендерну поведінку. На це вказало 56% опитуваних дівчаток, проте (30%) дівчаток хочуть бути подібними на вчительку, (10%) – на тата і (4%) на – подругу .

Хлопчики показали подібну картину ідентифікації з татом (75%), 10% — на вчительку, 9% на маму і 6 % — на друзів).

Отже, дитячий ідеал матері певною мірою опосередковує гендерну поведінку і хлопчика, з якою він підсвідо-мо порівнює свою подругу, наречену, дружину, май-бутню матір своїх дітей.

Основними чинниками гендерної соціалізації, як і соціалізації загалом, є сім'я, середовище однолітків, ЗМІ, дитячі установи. Діти схильні відтворювати сценарій батьків, особливо у засвоєнні гендерних ро-лей. Різниця у вихованні хлопчиків і дівчаток є пер-винним механізмом диференціації гендерних ролей. Паралельна діяльність дитини в сім'ї є когнітивно-емоційним містком між собою та вимогами соціаль-ного оточення. Поведінка батьків є найпершою статеворольовою моделлю, з якою ідентифікуються хлопчики та дівчатка. Перехід від патерналізму ко-лишньої системи виховання дітей до усвідомленого батьківства загострив проблему гендерного вихован-ня дітей у сім'ї. Батьківська сім'я в переважній біль-шості не є взірцем рівності та взаємозамінності статей, швидше навпаки — є прикладом подвійної зайнятос-ті жінки та дистанційованого батьківства.

Виявлено, що більшість хлопчиків, дотримуючись маскулінної поведінки, а дівчаток – фемінної, пов'язували своє майбутнє зі статевою належністю. Хлопчики вказали на традиційно "чоловічі" види діяльності — військового (47%), банкіра, бізнесмена (28%), спортсмена, футболіста — 16%, водія, майстра, космонавта — 9% тощо.

Це можна пояснити тим, що дітям постійно ще змалечку говорять про їхнє май-бутнє, диференціюючи призначення в сім'ї та сус-пільстві. Хлопчиків, як правило, орієнтують на про-ходження служби у збройних силах, на фізичну силу і психологічну витривалість, на досягнення успіху "в праці і в бою", кар'єру, соціальні ролі в професійній, громадсько-політичній сфері: "Вчись, синку. Дивись, і вийдеш у люди, станеш президентом" (бізнесменом, генералом, політиком) тощо. Настановчі рольові орі-єнтації для доньок, здебільшого, обмежуються ство-ренням власної