Курсова робота

Особливості формування самосвідомості дошкільника

Зміст

Вступ. | С. 3 – 4

Розділ 1.

1.1 Розвиток самосвідомості в онтогенезі. | С. 5 – 7

1.2. Розвиток самосвідомості в ранньому віці. | С. 8 – 12

1.3. Формування самосвідомості в дошкільному віці. | С. 13 – 16

Розділ 2

2.1 Роль сім’ї у формуванні самосвідомості дитини. | С. 17 – 22

2.2 Діагностика сформованості самосвідомості. | С. 23 – 24

2.3 Рекомендації для батьків та педагогів. | С. 25 - 28

Висновки. | С. 29 – 30

Список використаних джерел. | С. 31 – 32

Додатки. | С. 33 - 39

Вступ.

Суспільство без якісної освіти не має майбутнього. Відтворення інтелектуального потенціалу народу, піднесення науки і техніки на світовий рівень є необхідною умовою розбудови України як цивілізованої держави. Здійснити це неможливо без удосконалення системи освіти, яка є основою національного відродження.

Раннє дитинство – період, коли закладаються основи всіх психічних функцій та властивостей особистості, формуються пізнавальні процеси, інтенсивно розвиваються різні види діяльності, створюються передумови для різнобічного та гармонійного розвитку. Важлива роль у цьому процесі належить батькам, вихователям, практичним психологам.

У сучасній літературі з’являється дедалі більше статей з проблеми соціального розвитку малят, формування самосвідомості дошкільника, виховання вольових якостей, самостійності тощо.

Вивченням даної проблеми займаються наукові співробітники лабораторії психології дошкільного інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України: С. Є. Кулачківська, Т. О. Піроженко, Л. Г. Подоляк, С. О. Ладивір, доктор психологічних наук, професор, заступник директора Інституту проблем виховання АПН України Кононко О. та її колеги і багато інших науковців і педагогів - практиків.

Об’єктом нашої наукової роботи є: розвиток „Я” – концепції дошкільника.

Предмет дослідження: формування самосвідомості дитини шляхом цілеспрямованого впливу сім’ї та дошкільного навчального закладу.

Мета дослідження: вивчити особливості особистісного зростання в дошкільному віці і механізми стимулювання цього процесу.

Завдання:

Ознайомитися з працями вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми формування самосвідомості дошкільника.

Вивчити головні підходи до організації навчально – виховного процесу, який би сприяв всебічному і гармонійному розвитку дитини.

З’ясувати позитивні та негативні фактори сімейного виховання, що впливають на розвиток самосвідомості малюка.

Розробити методичні рекомендації для батьків і педагогів.

Розділ 1

1.1 Розвиток самосвідомості в онтогенезі.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти утверджуються цінності гуманістичної педагогіки. Суттєво змінюється методологія та теорія дошкільної освіти: традиційний функціональний підхід, на якому ґрунтувалася радянська педагогічна наука, поступається місцем особистісно орієнтованим технологіям навчання та виховання. Це у свою чергу зумовлює перетворення дошкільного навчального закладу на особистісно орієнтований навчальний заклад, потребує організації навчально - виховного процесу, спрямованого на розвиток особистості дитини, здатної до реалізації своїх здібностей, до свідомого й відповідального вибору в різно-манітних життєвих ситуаціях, спроможної успішно адаптуватися до життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Пріоритетною складовою педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі стає особистісно орієнтована взаємодія педагога з дитиною, за якої кожна дитина має право на своє «Я», на повноцінне проживання кожного вікового етапу розвитку.

Дорослі створюють навколо дитини особли-вий світ, сповнений любові, тепла й поваги. Саме за таких життєвих обставин поступово розквітає дитяча особистість, для якої довірчі взаємини, тепло сильної руки так само значущі, як вода, їжа, повітря для організму. Такими людьми спо-чатку стають батьки, потім вихователі, дорослі, наділені почуттям відповідальності за долю кожної дитини, які розуміють її внутрішній світ, уміють розділити з малюком його прикрощі й радощі, успіхи й тривоги, завжди допоможуть, усе пояснять.

Щоб особистість була неповторною, треба навчити дитину розуміти своє Я, інших людей, навколишній світ. Проблема самопізнання завжди турбувала людину і сьогодні вона є найважливішою та найактуальнішою.

Процес пізнання дитиною образу «Я» досить складний і тривалий. Пізнаючи навколишній світ, дитина робить перші кроки в пізнанні самої себе, а отже, і в розвитку самосвідомості.

Самосвідомість являє собою складний психічний процес, суть якого полягає у сприйнятті особистістю численних образів самої себе в різних ситуаціях діяльності й поведінки, в усіх формах взаємодії з іншими людьми і в поєднанні цих образів в єдине цілісне утворення – уявлення, а потім у поняття свого власного „Я” як суб’єкта, що відрізняється від інших суб’єктів [16,131].

Самоусвідомлення — це процес, за допо-могою якого людина пізнає себе та ставиться до самої себе. Свідомість характеризується своїм продуктом («Я») і є формою переживання люди-ною своєї особистості як цінності й водночас є об'єктом самосвідомості [11,16].

«Я» має кілька аспектів — фізичне «Я», духовне «Я», соціальне «Я». «Я» - образ — це суб'єктивна система уявлень і понять людини про саму себе, свою зовнішність, здібності та можливості, риси характеру, особистісні якості, уміння, звички й навички, світоглядні цінності, своє місце в суспільстві, характер взаємин з іншими тощо [11,16].

Формування самосвідомості пов’язане з віковими етапами психічного розвитку людини. Умовно в розвитку самосвідомості дошкільника можна виділити такі стадії: від народження до одного року; від одного до трьох років; від трьох років до 7 років.

Розвиток самосвідомості починається на найбільш ранніх етапах онтогенезу з вирізнення дитиною себе із світу предметів та інших людей. Перші ігри дитини – спочатку з частинами свого тіла (ручками, ніжками), а потім і з предметами зовнішнього світу – засвідчують наявність первинної диференціації активної і пасивної її ролі в руховій діяльності. Саме завдяки маніпулюванню предметами та у взаємовідносинах з дорослими дитина починає поступово усвідомлювати своє фізичне „Я” [16,152].

Суттєвою умовою розвитку самосвідомості є поява в дитини здатності до пересування у просторі. Цей факт започатковує нові форми взаємин з дорослими,