їх розширеності, фобії втратити дитину та ін.
Подібні порушення викликають не адекватну поведінку дитини, впливають на її світобачення, сприйняття зовнішнього світу і самої себе та призводить до певних аномалій розвитку. За нашим припущенням саме ці дефекти відіграють особливу роль у етіології шизофренії. Безпосередньо важливе значення в цьому процесі посідає спілкування між членами сім'ї, яке тісно пов’язане з діяльністю. Саме така форма взаємодії сприяє відображенню позиції батьків до дитини, являє собою основу передачі інформації та забезпечує відчуття близькості, підтримки між членами сім’ї.
Отже, сім'я є основним і найпершим чинником, що впливає на дитину, на формування у неї цінностей, стереотипів, характерологічних особливостей. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним на особистість дитини, про що свідчити наведене нами вище дослідження проведене групою Міланських вчених. Саме негативні фактори, які були наведені вище мають для нашого дослідження особливе значення.
Наше дослідження спрямоване на те, щоб виявити залежність між впливом сім'ї в процесі виховання дитини і виникненням шизофренії. На нашу думку, в процесі життя сім'ї такі негативні фактори як надмірна вимогливість, відсутність вимог, відсутність батьківської уваги і підтримки, гіперопіка та ін. викликають або ж каналізують певні зміни психіки людини, що рано чи пізно починають виявляти себе.
Для того, щоб отримати більше інформації з даної проблеми окрім теоретичного огляду питання нами було вирішено провести емпіричне дослідження, яке дозволить нам виявити уявлення хворих шизофренією про сім'ю, їх ставлення до даного соціального інституту, встановити, які негативні чинники, можуть впливати на особистість та характеристика поведінки досліджуваних. Визначення цих основних позицій дозволить нам виявити роль сімейних чинників в етіології шизофренії.
Розділ 2
2.1 Обґрунтування методик.
Для дослідження впливу сім'ї на хворих шизофренією нами було проведено ряд методик призначених виявити уявлення хворих про взаємовідносини між членами їх сімей; ставлення сім'ї до досліджуваного, за його уявленням та ін.
Нами було проведено наступні методики:
Методика «малюнок сім'ї».
Дана методика також часто використовується при роботі з дітьми та дорослим для визначення внутрішнього клімату сім'ї, взаємин між членами родини, ототожнення з окремими членами родини, мікро груп в середині сім'ї.
Її особливість полягає у тому, що при роботі як з дітьми так і з дорослими вона дозволяє людині розслабитись і виявити ті особливості взаємин про які досліджуваний не готовий відкрито говорити, виражається його сфера підсвідомого. Цей аспект має важливе значення при роботі з людьми хворими на шизофренію, оскільки, як вже зазначалось вище, їх емоційно-вольова та інтелектуальна сфери порушені.
Досліджуваним пропонується чистий лист паперу, простій олівець, кольорові олівці і гумка. Під час малювання фіксується послідовність зображення, спонтанні вислови, стирання, емоційні реакції. При необхідності інструкція повторюється, яка проводиться перед початком роботи або використовується нагадування: "Те, що ви малюєте, відноситься до нашої теми "Сім'я"?"
Після виконання завдання для отримання детальнішої інформації ми задавали серію уточнюючих запитаннь:
1. Скажіть, хто тут намальований ?
2. Де вони знаходяться ?
3. Що вони роблять ?
4. Який у них настрій (або: їм весело або сумно, чому)?
Малюнки аналізувалися за системою оцінки таких шести симптомо-комплексів:
Найбільш привабливий персонаж.
Якщо на малюнку присутній найбільш привабливий персонаж, то його можна визначити за наступними критеріями:
Найбільш важливіший персонаж малюється першим (часто його малюють першим зліва, на першому плані);
Він найвищий і більший за інших персонажів;
Кожна деталь персонажа доведена до кінця;
Усі інші фігури повернуті в сторону найбільш привабливої особи.
Найбільш близького члена родини, з яким ототожнює себе досліджуваний, можна виявити за одягом, який відрізняється від інших членів сім'ї, але схожа на одяг досліджуваного.
Найменш привабливий персонаж.
Найменш важливий персонаж на малюнку зображається найменшим, виконується останнім і знаходиться в стороні від інших фігур. Цей персонаж в кінці роботи може бути стертим або перекресленим кількома штрихами.
Відношення між персонажами.
Внутрішній клімат сім'ї відображається на малюнку розміщенням фігур. Якщо члени сім'ї тримаються за руки чи, навпаки, стоять спиною один до одного, це може відповідати чи заперечувати реальну ситуацію в сім'ї. якщо два персонажа зображені поруч, то це відображає сприйняття досліджуваним їх близькості, якій він надає значення і яка може відповідати або не відповідати дійсності. Якщо якийсь персонаж на малюнку відділений від інших, то це свідчить про дистанцію, яку досліджуваний відчуває в реальному житті.
Іноді досліджуваний малює себе набагато яскравіше і детальніше ніж батьків, які наче створюють йому фон. Такі малюнки часто виявляють ставлення досліджуваного до себе як до якогось важливого, унікального, а до інших – як до менш важливих і цікавих. Це може бути пов’язане з тим, що батьки намагаються реалізувати свої невтілені бажання через досліджуваного. Якщо ж його фігура надзвичайно маленька, то це свідчить про безпорадність, через мірну опіку в сім'ї. Така сімейна атмосфера може призвести до маніпуляції, постійної вимоги уваги і допомоги з боку досліджуваного.
До малюнку сім'ї можуть додаватися як люди, так і тварини для заповнення порожнечі, яку він відчуває в реальному житті.
Фігура людини, розміщена поруч з фігурою батька, вказує на сильне почуття суперництва і бажання зайняти таке ж сильне місце в сім'ї, як і батько. Кіт, зображений поруч з одним з членів родини (за умов, якщо кота в сім'ї нема), свідчить по те, бажання любові і прив’язаності з боку зображеного поруч з котом персонажу.
Батьки.
Зазвичай батьки зображуються парою, батько вище і зліва, мати нижче, справа, за ними слідують інші персонажі в порядку значимості. Зображення