Отже, сім'я є основним і найпершим чинником, що впливає на дитину, на формування у неї цінностей, стереотипів, характерологічних особливостей. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним на особистість дитини, про що свідчити наведене нами вище дослідження проведене групою Міланських вчених. Саме негативні фактори, які були наведені вище мають для нашого дослідження особливе значення.

Наше дослідження спрямоване на те, щоб виявити залежність між впливом сім'ї в процесі виховання дитини і виникненням шизофренії. На нашу думку, в процесі життя сім'ї такі негативні фактори як надмірна вимогливість, відсутність вимог, відсутність батьківської уваги і підтримки, гіперопіка та ін. викликають або ж каналізують певні зміни психіки людини, що рано чи пізно починають виявляти себе.

Для того, щоб отримати більше інформації з даної проблеми окрім теоретичного огляду питання нами було вирішено провести емпіричне дослідження, яке дозволить нам виявити уявлення хворих шизофренією про сім'ю, їх ставлення до даного соціального інституту, встановити, які негативні чинники, можуть впливати на особистість та характеристика поведінки досліджуваних. Визначення цих основних позицій дозволить нам виявити роль сімейних чинників в етіології шизофренії.

Розділ 2

2.1 Обґрунтування методик.

Для дослідження впливу сім'ї на хворих шизофренією нами було проведено ряд методик призначених виявити уявлення хворих про взаємовідносини між членами їх сімей; ставлення сім'ї до досліджуваного, за його уявленням та ін.

Нами було проведено наступні методики:

Методика Рене Жіля.

Проективна методика дослідження особи. Вона була опублікована Р. Жіля в 1959 р. і призначена для обстеження дітей.

Стимульний матеріал методики складається з картинок, на яких намальовані діти, діти і дорослі, а також тестові завдання, направлені на виявлення особливостей поведінки у всіляких життєвих ситуаціях, що є актуальними для дитяти і зачіпають його стосунки з іншими людьми. Наприклад, на картинці намальована сім'я, що розташувалася довкола столу. Досліджуваному потрібно вибрати собі місце за столом.

Завершується обстеження серією запитань, в процесі яких уточнюються дані, що цікавлять психолога. Методика дає можливість описати систему особистісних стосунків досліджуваного, що складається з двома групами змінних:

Показники, що характеризують конкретно-особові стосунки дитини з іншими людьми: 1) матір'ю; 2) батьком; 3) обома батьками; 4) братами і сестрами; 5) бабусею і дідусем; 6) другом (подругою); 7) вчителем (вихователем або іншим авторитетним для дитини дорослим).

2. Показники, що характеризують особливості самої дитини:

1) допитливість; 2)бажання домінувати в групі; 3) прагнення до спілкування з іншими дітьми у великих групах; 4) відгородження від інших, прагнення до самоти; 5) соціальна адекватність поведінки.

Окрім якісної оцінки результатів всі показники отримують своє кількісне вираження. Не дивлячись на те, що необхідна подальша робота по вивченню валідності і надійності тесту, проведені дослідження свідчать про значну діагностичну цінність даних, що отримуються за допомогою тесту.

Мета методики полягає у вивченні соціальної пристосованості дитини, а також його взаємодії з оточуючими.

Методика є візуально-вербальною, складається з 42 картинок із зображенням дітей або дітей і дорослих, а також текстових завдань. Її спрямованість — виявлення особливостей поведінки у всіляких життєвих ситуаціях, що є важливими для особистості і зачіпають його стосунки з іншими людьми.

Психологічний матеріал, що характеризує систему особистісних стосунків досліджуваного, можна умовно розділити на дві великі групи змінних:

Змінні, що характеризують конкретно-особові стосунки: відношення до родинного оточення (мати, батько, бабуся, сестра і ін.), відношення до друга або подруги, до авторитарного дорослого і ін.

Змінні, що характеризують самого досліджуваного і його характерологічні особливості, що виявляються в різних стосунках: товариськість, обережність, прагнення до домінування, соціальна адекватність поведінки. Всі автори, що адаптували методику, виділяють 12 ознак: відношення до матері, відношення до батька, відношення до матері і батька як родинної пари, відношення до братів і сестер, відношення до бабусі і дідуся, відношення до друга, відношення до вчителя, допитливість, прагнення до домінуванню, товариськість, відгородженість, адекватність.

Відношення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань, направлених на виявлення відповідного відношення.

Методику Р. Жіля не можна віднести до чисто проектних, вона є перехідною формою між анкетою і проектною. У цьому її велика перевага. Вона може бути використана як інструмент глибинного вивчення особи, а також в дослідженнях, що вимагають вимірів і статистичної обробки.

Перед початком роботи з методикою досліджуваному повідомляється, що від нього чекають відповідей на питання по картинках.

Досліджуваний повинен вибрати собі місце серед намальованих людей, або ідентифікувати себе з персонажем, що займає те або інше місце в групі. Він може вибрати його ближче або далі від певної особи. У текстових завданнях пропонується вибрати типову форму поведінки, причому деякі завдання будуються за типом соціометричних.

Таким чином, методика дозволяє отримати інформацію про відношення дитяти до різних людей (до родинного оточення), що оточують його, і явищ.

Доцільна лише індивідуальна форма проведення тестування. [12]

Методика «малюнок сім'ї».

Дана методика також часто використовується при роботі з дітьми та дорослим для визначення внутрішнього клімату сім'ї, взаємин між членами родини, ототожнення з окремими членами родини, мікро груп в середині сім'ї.

Її особливість полягає у тому, що при роботі як з дітьми так і з дорослими вона дозволяє людині розслабитись і виявити ті особливості