взаємин про які досліджуваний не готовий відкрито говорити, виражається його сфера підсвідомого. Цей аспект має важливе значення при роботі з людьми хворими на шизофренію, оскільки, як вже зазначалось вище, їх емоційно-вольова та інтелектуальна сфери порушені.
Досліджуваним пропонується чистий лист паперу, простій олівець, кольорові олівці і гумка. Під час малювання фіксується послідовність зображення, спонтанні вислови, стирання, емоційні реакції. При необхідності інструкція повторюється, яка проводиться перед початком роботи або використовується нагадування: "Те, що ви малюєте, відноситься до нашої теми "Сім'я"?"
Після виконання завдання для отримання детальнішої інформації ми задавали серію уточнюючих запитаннь:
1. Скажіть, хто тут намальований ?
2. Де вони знаходяться ?
3. Що вони роблять ?
4. Який у них настрій (або: їм весело або сумно, чому)?
Малюнки аналізувалися за системою оцінки таких шести симптомо-комплексів:
Найбільш привабливий персонаж.
Якщо на малюнку присутній найбільш привабливий персонаж, то його можна визначити за наступними критеріями:
Найбільш важливіший персонаж малюється першим (часто його малюють першим зліва, на першому плані);
Він найвищий і більший за інших персонажів;
Кожна деталь персонажа доведена до кінця;
Усі інші фігури повернуті в сторону найбільш привабливої особи.
Найбільш близького члена родини, з яким ототожнює себе досліджуваний, можна виявити за одягом, який відрізняється від інших членів сім'ї, але схожа на одяг досліджуваного.
Найменш привабливий персонаж.
Найменш важливий персонаж на малюнку зображається найменшим, виконується останнім і знаходиться в стороні від інших фігур. Цей персонаж в кінці роботи може бути стертим або перекресленим кількома штрихами.
Відношення між персонажами.
Внутрішній клімат сім'ї відображається на малюнку розміщенням фігур. Якщо члени сім'ї тримаються за руки чи, навпаки, стоять спиною один до одного, це може відповідати чи заперечувати реальну ситуацію в сім'ї. якщо два персонажа зображені поруч, то це відображає сприйняття досліджуваним їх близькості, якій він надає значення і яка може відповідати або не відповідати дійсності. Якщо якийсь персонаж на малюнку відділений від інших, то це свідчить про дистанцію, яку досліджуваний відчуває в реальному житті.
Іноді досліджуваний малює себе набагато яскравіше і детальніше ніж батьків, які наче створюють йому фон. Такі малюнки часто виявляють ставлення досліджуваного до себе як до якогось важливого, унікального, а до інших – як до менш важливих і цікавих. Це може бути пов’язане з тим, що батьки намагаються реалізувати свої невтілені бажання через досліджуваного. Якщо ж його фігура надзвичайно маленька, то це свідчить про безпорадність, через мірну опіку в сім'ї. Така сімейна атмосфера може призвести до маніпуляції, постійної вимоги уваги і допомоги з боку досліджуваного.
До малюнку сім'ї можуть додаватися як люди, так і тварини для заповнення порожнечі, яку він відчуває в реальному житті.
Фігура людини, розміщена поруч з фігурою батька, вказує на сильне почуття суперництва і бажання зайняти таке ж сильне місце в сім'ї, як і батько. Кіт, зображений поруч з одним з членів родини (за умов, якщо кота в сім'ї нема), свідчить по те, бажання любові і прив’язаності з боку зображеного поруч з котом персонажу.
Батьки.
Зазвичай батьки зображуються парою, батько вище і зліва, мати нижче, справа, за ними слідують інші персонажі в порядку значимості. Зображення сімейної пари може мати різний зміст в залежності від того, об’єднана пара чи ні. Людина, що виросла з одним з батьків, але зображує їх разом, таким чином виражає своє бажання повторного з’єднання батьків як сімейної пари. Якщо на малюнку зображено одного з батьків, то це свідчить про прийняття досліджуваним реальності.
Розмежовуючи на папері фігури батьків досліджуваний виражає своє несвідоме бажання. У випадку, коли в стороні зображена фігура когось з батьків однієї з досліджуваним статі, це говорить про його бажання знаходитись з членом батьківської пари протилежної статі. Зворотне явище, коли фігура самого досліджуваного і члена батьківської пари протилежної статі віддалені один від одного, може розглядатись як порушення виявлення нормальних почуттів і бажання, що виражаються у відмові від переважаючих відносин з батьками протилежної статі.
Іноді матір, яка для по сторонніх спостерігачів і в власних очах виглядає турботливою, високоморальною, для досліджуваного може бути психотравмуючим фактором, оскільки сприймається ним як людина що пригнічує, заважає самореалізації, самостійності. Така тенденція може спостерігатись як в ранньому віці людини, так і в старшому, при наявності гіпер опіки матері по відношенню до особи, що хвора на шизофренію.
Якщо в людини склався образ одного з батьків як домінуючого, агресивного, то вона схильна надавати її фігурі більшої форми по відношенню до інших членів сім'ї, без врахування їх реальних фізичних розмірів.
Ідентифікація.
Зазвичай досліджувані ототожнюють себе з персонажем свого віку, статі і розміщеного згідно порядку в сім'ї. Крім цього, він може ототожнювати себе з іншими персонажами – батьком, матір’ю, братами чи сестрами. Досліджуваний може ототожнювати себе і з допоміжними персонажами, що не входять в склад сім'ї.
У випадку ототожнення досліджуваного з найменш цінним персонажем можна говорити про те, що він відчуває проблеми у відносинах з сім’єю і самим собою.
Наявність чи відсутність того чи не іншого члена сім'ї.
Іноді, в малюнках людей, яким з тих чи інших причин довелось розстатись з кимось з батьків, не зустрічається ні одного члена сім'ї. В таких випадках характерним є зображення будинку – символу сім'ї, сонця – символу материнської любові і турботи. Цим символічно зображається значимість для досліджуваного сім'ї і тих відносин, які були в родині. Не малюючи членів сім'ї, досліджуваний наче