Виключення себе з малюнку спостерігається в випадках людей з заниженою самооцінкою, почуттям неповноцінності. Батьківське незадоволення, черезмірна критичність, порівняння з братами та сестрами в невигідному світлі сприяють зниженню самоповаги і пригніченню ініціативності.

Менш явно це виявляється коли, досліджуваний малює себе останнім з усіх членів родини. Це набуває особливого значення, якщо всі інші розміщенні в хронологічній послідовності і автор малюнку не є самим молодшим[11].

тест “Незавершені речення”

Застосування тесту “Незавершені речення”
Характерною рисою всіх методик цього типу – є невизначеність, неоднозначність стимульного матеріалу(наприклад, малюнки), який досліджуваний повинен інтерпретувати, завершити, доповняти і т.д. Проективний метод бере свій початок з 1879р, коли Френсіс Гальтон створив асоціативний експеримент, який полягає в тому, що на запропонований стимул аналізуються ситуації, які виникають. Розвиток проективного методу належить Юнгу і Крепеліну. Творці проективних методик думають, що особистість робить вплив на всі психічні процеси : сприймання, пам’ять, емоції, почуття і т.д., тобто особистісні особливості проектуються і виявляються в ситуаціях активності, направленої на невизначені, слабкоструктуровані стимули різного виду. Проективні методи характеризуються малою стандартизованістю проведення всієї процедури обстеження і тлумачення даних, що, за думкую спеціалістів, цілком виправдана, оскільки вивчаються глибинні індивідуальні особливості особистості, обстеження яких потребує гнучкої тактики і неординарного підходу до аналізу отриманих результатів.

Уведення терміна проективні методики належить Л.Франку, який запропонував і свою класифікацію: 1. Методики структурування. 2. Методики конструктурування. 3. Методики інтерпретації. 4. Методики доповнення. 5. Методики катарсиса. 6. Методики вивчення експресії.(аналіз почерка). 7. Методики вивчення продуктів творчості.

Проективні техніки – це група методик характерною рисою, яких є оцінка особистості вцілому. Суттєва ознака проективних методик – використання механізму в проекції. На відмінну від тестів інтелекту, в цих методиках вірних або невірних відповідей немає. Проекція – процес і результат збагнення і породження значень, які заключаються в свідомому і несвідомому перенесенні суб’єктом власних якостей або станів на зовнішні об’єкти. Розріняют декілька видів проекції : 1. Проекція класична або захисна, 2. Проекція атрибутивна; 3. Проекція аутистична. Під проекцією нерідко розуміється не тільки засіб психологічного захисту, але і обумовленість процесів сприйняття слідами пам’яті всіх минулих сприймань.

Методика Незавершені речення – застосовується в експериментально-психологічній практиці давно. Існує багато варіантів. Даний варіант запропонований Саксом і Леві. Він включає 60 незавершених речень, які можуть бути розділені на 15 груп, які характеризуються в тій або іншій мірі систему відношення досліджуваного до сім’ї, до сексуальних відношень, до колег по роботі , до начальника.Деякі групи речень мають відношення до випробовуваним людиною страхів і побоювань, до почуття усвідомлення власної вини, свідчать про його відношення до минулого і майбутнього, торкаються взаємовідношеннь з батьками і друзями, власні життєві наміри. Тестування ( без обробки) займає від 20 хвилин, до декількох годин (в залежності від особистості досліджуваного).

Використані нами методики не є валідними, оскільки розраховані в основному не на дітей, а на дорослих. Також дані методики є проективними, трактування яких передбачає наявність практичних навичок їх розуміння та достатній досвід роботи з даними методами. Проте, ми вирішили, що в контексті нашого дослідження їх використання буде найдоцільнішим та сприятиме повнішому дослідженню поставлених завдань. Також, потрібно зазначити і те, що отримані в ході дослідження результати не можуть бути надійними, оскільки нами не було проведено ретестування чи інших заходів, що забезпечили б надійність отриманих даних. [11]

2.2 Аналіз отриманих результатів.

Для проведення нашого дослідження нами було вибрано психоневрологічний диспансер міста Івано-Франківська. Вибірку склало 15 учасників (восьмеро жінок і семеро чоловіків), які перебувають у закладі з діагнозом шизофренія.

При роботі з даною категорією клієнтів виникали певні труднощі в плані складності в розумінні ними методик і того, що саме їм потрібно робити. Специфіка поставленого перед нами завдання полягала і в тому, що досліджуванні не охоче розповідали про свою сім'ю, постійно відволікались на розповіді про себе та ін. Особливою мірою це стосується чоловіків.

Аналіз результатів отриманих за допомогою методики Рене Жіля дозволяє нам виділити кілька тенденцій вибору досліджуваних:

більшість досліджуваних в сім'ї яких є брати та сестри, при виборі місця свого персонажу надавали перевагу тим місцям, які були поруч з братом чи сестрою, але разом з тим, максимально приближені до матері;

при виборі між батьком та матір’ю досліджувані надавали перевагу місцям поблизу матері;

Вибираючи місце своєму персонажу на малюнках, що зображують певну групу осіб занятих різноманітною діяльністю, досліджувані вибирають персонаж, що знаходяться окремо від інших.

Дана методика також виявила відчуття відчуженості серед досліджуваних, пригніченість по відношенню до авторитетної людини.

Загалом можна сказати про те, що досліджувані надавали таку позицію своєму персонажу, яка, з одного боку, мала підтримку в вигляді брата чи сестри, а з іншого боку звернена в бік батьків.

Важливе значення для нашого дослідження має проективна методика «малюнок сім'ї», яка допомогла нам виявити внутрішньо-сімейні відносини, клімат родини, ставлення досліджуваного до членів його сім'ї.

Малюнки досліджуваних умовно можна поділити на два типи: в одних досліджувані зображували сім'ю у вигляді фігур людей, а в інших сім'я зображувалась у вигляді будинку та речами, що символізували досліджуваному родину.

Узагальнюючи отримані результати можемо сказати про те, що пацієнти, які перебували в клініці довше зображували сім'ю більш реально. Персонажі малювались усміхненими, використовувались яскраві кольори. В окремих випадках зображувався кінетичний малюнок сім'ї, на якому кожен був зайнятий своєю