Досліджувані, що тільки розпочали курс лікування, в переважній більшості зображували сім'ю у вигляді будинку, часто зображувалось сонце, яке є символом материнської любові. Також, у людей, що тільки розпочали своє лікування, частими були малюнки сім'ї на яких були присутні члени родини, крім самого досліджуваного. При словесних поясненнях таких малюнків досліджувані не могли пояснити чому вони не зобразили себе і говорили про те, що намалювали усіх членів сім'ї. Вони не бажали пояснювати свій малюнок і відповідати на поставлені питання відносно сім'ї. Дана особливість пояснюється тим, що досліджувані не ототожнюють себе з сім’єю, відчувають себе відчуженими, відстороненими від сім'ї

Варто відмітити також те, що малюнки досліджуваних умовно можна поділити ще на дві групи:

малюнки в яких зображено батьківську сім'ю (батьки досліджуваного, брати, сестри, бабуся і дідусь);

малюнки сім'ї самого досліджуваного (чоловік/дружина, діти);

В цьому контексті треба відмітити що малюючи батьківську сім'ю досліджувані зображували себе поруч з братами та сестрами. При цьому, фігури батьків зображувались значно більшими за розмірами і розташованими поруч один з одним. Разом з цим, розміщення сім'ї відбувалось так, що досліджуваний опинявся в позиції між батьками та братами і сестрами.

Таким чином, можемо виокремити такі основні позиції при розташуванні досліджуваними свого персонажу на малюнку:

досліджувані або виключали себе з малюнку, або зображували себе в центрі сім'ї;

зображуючи себе досліджувані малювали з одного боку фігуру чоловіка чи дружини, а з іншого – дитину. Таке розміщення персонажів на малюнку призводить до того, що фігура досліджуваного знаходиться в центрі малюнку;

досліджувані, що зображували сім'ю умовно, у вигляді будинку, також умовно зображували і себе на ньому у вигляді предмету чи фігури людини, яка також розміщена по центру малюнку.

Отже, можемо сказати про те, що досліджувані або ж зовсім виключають себе з сім'ї, або розміщують в центрі малюнку. Така особливість може бути пояснена гіпо або гіпер опікою з боку батьків по відношенню до досліджуваних нами людей.

За допомогою методики незавершених речень ми виявили наступні особливості:

В більшості відповідей досліджуваними відмічалась недостатність уваги з боку батьків, брак любові, відсутність їх підтримки. Батько в уявленнях хворих виступає людиною дещо віддаленою, авторитетною. Матір займає прихильнішу позицію: досліджувані бачать у ній підтримку для них самих та близьких їм людей, пов’язують з нею сподівання змін на краще. Проте поруч з цим, зазначається і не достатність любові з боку матері, негативне її ставлення до стану досліджуваних.

Ставлення до сім'ї, в загальному, позитивне. Досліджуваними відмічалось, що сім'я відноситься до них позитивно, прихильно, готова підтримати їх. Проте, порівнюючи свою сім'ю з іншими сім’ями досліджувані або дещо ідеалізували її називаючи зразковою, або говорили, що вона не схожа на інші.

По відношенню до себе досліджувані умовно поділяються на дві категорії. Одні з них ставляться до себе позитивно, висловлюють сподівання на краще, говорять про свої здібності. Друга група настроєна більш песимістично по відношенню до себе і свого майбутнього.

Таким чином, можна говорити про те, що досліджувані нашої вибірки попали під негативний вплив сім'ї, що виражається в гіпо або гіпер опіці. Як вже зазначалося вище, це може бути спричинено багатьма чинниками: задоволеністю чи не задоволеністю потреб дитини, рівня вимогливості до дитини, рівня протекції та ін. На нашу думку, ці негативні фактори могли вплинути на особистість в період її розвитку і соціалізації, та викликати шизоїдні зрушення особистості.

В процесі розвитку на особистість впливає багато факторів. Особливо значущим серед них є сім'я, яка виступає першим інститутом соціалізації особистості, джерелом її знань про традиції, звичаї народу, культуру, моральні цінності та ін. Саме тому, клімат сім'ї, її духовний і культурний рівень, стиль виховання мають безпосередній і важливий вплив на ще не сформовану особистість дитини. Сім'я, наче, закладає фундамент характерологічних, моральних, культурних особливостей людини. На таку особливість розвитку особистості звертає увагу багато психологів і педагогів минулого і сучасного. Так, наприклад, Джон Локк, говорив про те, що дитина, як чиста дошка, на якій пишуть батьки і педагоги.

Це й фактор спонукає практикуючих психологів і психіатрів шукати причину багатьох психічно-емоційних проблем в дитинстві. На нашу думку, в теорії виникнення і розвитку шизофренії впливу сім'ї не надано достатньої уваги, що і спонукало до проведення нашого дослідження.

Дана проблема є достатньо обширною і потребує багатогранного і клопіткого опрацювання і дане дослідження встановило лише взаємозв’язок між тим, що у хворих на шизофренію відмічаються ознаки гіпер або гіпо опіки. Отримані нами результати не можуть бути надійними, оскільки нами не було проведено повторного тестування чи розщеплення методик. Також для кращого ознайомлення з даним питанням потрібно провести дослідження і з сім’єю хворих на шизофренію, адже дані на які опирались ми репрезентують уявлення самих хворих. Нами не було проведено детального ознайомлення з сімейною ситуацією в якій перебуває досліджуваний. Причиною такого поверхневого дослідження є обмеженість доступу до людей, що знаходяться на лікуванні, часова обмеженість, недостатність досвіду роботи з даною категорією клієнтів.

Проте, в межах наших можливостей, ми досягли поставленої перед собою мети і підтвердили висловлену нами гіпотезу.

Список використаної літератури:

Андреева Т. В. Симейная психология: Учеб пособие. – СПб.: Речь, 2004. – 244 с.

Б. В. Зейгарник. Патопсихология. М.: Издательство Московского университета, 1986

Бех І. Д. Психологія виховання. У 2 кн. К., 2004.

Венгер А. Л. Психологическая диагностика и консультирование. В 2 кн. М., 2001

Волкова Н. П.

Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: