У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


важ-ливих функцій у вихованні дитини. Х. Дикман пише: «Для мене очевидно, що цей феномен жорстокості, що, у свою чергу, є лише приват-ним аспектом проблеми агресивності, свідчить про щось багатогранне... Для дитини одне з психологічних значень казки полягає у необхі-дності навчитися розуміти глибокі інстинк-тивні властивості своєї натури і відстоювати своє Я під час боротьби з цими, часто могутніми, силами. У символічній формі казки дитині про-понують типові моделі поведінки, що допома-гають вистояти в цій боротьбі»

Рекомендації для подолання агресії:

Не лякатися і не розчаруватися, коли дити-на виражає свої агресивні почуття у формі «страшилок» (адже це саме і є конструктивним спосо-бом вираження дитячої агресії). Читати дитині народні казки. Читання ча-рівних казок позитивно впливає, навіть коли ані той, хто читає, ані той, кому читають, не усві-домлюють тонкощів казкової символіки. Що сто-сується авторських казок, створених за мотива-ми народних, то вони містять уже проінтерпретовані версії казкових подій — і не завжди мо-жуть бути корисними, оскільки часто містять авторські забобони. Звертати увагу дитини на образи деструк-тивних персонажів казки і пропонувати пофанта-зувати на тему: «Хто в казці для тебе найбільш несимпатичний? А як виглядає Кощій (дракон, чудо-юдо)? Чого він хоче? Чи є в ньому щось, що тобі подобається?». Несимпатичний персонаж, який привертає увагу дитини, виражає її агресивні бажання, у яких вона може боятися зізнатися бать-кам і собі самій. Говорячи про Кощія, дитина го-ворить і про себе — і дорослий, що ставить питан-ня, допомагає їй в усвідомленні цих «тіньових» сторін особистості, яка розвивається. Звертати увагу дитини на образи «позитив-них» героїв, що протистоять деструктивним пер-сонажам: як вони виглядають, чого вони праг-нуть, чого побоюються? Що допомагає цим ге-роям перемогти Ягу (змія, Кощія)? Герой пред-ставляє в психіці дитини конструктивні індиві-дуальні сили, що борються з агресивною архаї-кою нецивілізованих потягів.

Звертати увагу дитини на образи чарівних помічників і чарівних предметів, які герой використовує в боротьбі зі шкідливими драконами. Пропонувати пофантазувати на тему: «Що іще вміє сірий вовк (богатирський кінь)? Що герой може зробити, маючи таку чудову скатертину-самобранку (килим-літак, чоботи-скороходи)? Чим Іван-царевич її заслужив?». Чарівні пред-мети являють собою внутрішні ресурси (потенційні здібності), що допомагають дитині по-долати свою агресивність (але не притлумити, а опанувати її).

Звертати увагу дитини на фінальний стан героя, якого він досягнув ціною обмежень, ба-жання, подолання страхів і перемоги над носія-ми деструктивної агресії. Що для дитини озна-чає віднайдення героєм царства й одруження з прекрасною царівною? У цій символіці вира-жається віднайдення влади над своїм життям (і агресивними спонуканнями зокрема) і досягнен-ня внутрішньої цілісності. Залежно від того, скільки років дитині, якої вона статі і яка саме проблема стоїть на порядку денному, слід добирати відповідні казки. Чарівні казки можна поділити на типи відповідно до статі героя й того, чи є головний герой дитиною («хлопчик-з-мізинчик») або юнаком (дівчиною), здатним одружитися (Іван-царевич, Попелюш-ка). Казки, де діють герої-діти, досліджують стра-хи й агресивні прагнення, характерні для більш раннього віку. Казки з героями-юнаками орієн-тують дитину на майбутнє і створюють моделі особистісного зростання, що гармонійно діє на деяку перспективу. Недаремно у вітчизняній каз-ковій традиції Баба Яга в казках з героєм-дитиною є моторошним монстром, що шкодить, а стосовно юнака вона є помічником — у боротьбі з монстрами більш моторошними. Той агресив-ний зміст, що несе в собі образ Яги, у казках пер-шого типу з'являється як ще не інтегроване, не засвоєне дитиною, а в казках другого типу воно вже вірно служить усвідомленій конструктивній меті. У міру готовності дитини можна пропону-вати їй не слухати, а складати власні казки. Такі казки як з діагностичного боку, так і в плані по-шуку та розв'язання дитиною-автором глибин-них проблем, діють сильніше. Важливою є й ак-туалізація творчого потенціалу дитини. Саме творча діяльність може по-справжньому увібра-ти в себе надлишки агресивної енергії дитини.

Висновок до другого розділу.

Надійність та вірогідність отриманих даних в ході експериментального дослідження забезпечувались вихідними методологічними положеннями, репрезентативністю вибірки, використанням методів кількісної обробки даних. Всього різними видами дослідження було охоплено 57 учнів ЗОШ №12 міста Івано-Франківська. В ході дослідження були виявленні як конструктивні, так і деструктивні емоційні стани, а також особливості характерних емоційності молодшого школяра.

Для подолання емоційно-поведінкових розладів у дітей було розглянуто психокорекцій ні прийоми та техніки впливу на емоційну сферу дитини. Одним з найбільш ефективних методів психокорекційного впливу є арт-терапія. Саме використання мистецтва є найкращим способом реалізації внутрішніх можливостей компенсації, досягнення та підтримання рівноваги психічного стану дитини і, зокрема, її емоційної сфери. Для корекції емоційно-поведінкових розладів у даному розділі було розглянуто також особливості музикотерапії, як способу лікування таких психоневротичних розладів, як неадекватні реакції на переживання, неврози, депресії, істерії, дефекти інтелектуального, емоційного та фізичного розвитку. Заняття музико терапією сприяє формування у дітей навичок адекватного вираження почуттів, розвиваються емфатичні здібності, що сприяє встановленню і розвитку міжособистісних взаємин з однолітками і дорослими. Корисним для дитини є також переповідання страшних історій, казок, що дає змогу дитині в безпечній формі висловити свою агресію, що у певній мірі є шкідливою для здоров’я дитини.

Список використаної літератури

Аверин В.А. Психолоия детей и подростков. Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. – 379с.

Арт-терапія як метод психокорекційного впливу на емоц. сферу дитини // Мандрівець. – 1999. – 33. – с. 65-68.

Божович Л.И. Личность и ее формирования в детском возросты. – М.: Просвещение, - 1968. – 464 с.

Бреслав Г.М. Емоциональные особенности формирования

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25