Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Тенденції реального способу життя студентської молоді та стан їх фізичного і психічного здоров’я……………………………………………………6

Проблема якості життя студентів в умовах сьогодення……………………....6

Оцінка власного стану здоров’я студентами………………………………...13

Формування фізичної культури та валеологічних переконань студентів ВНЗ з метою збереження здоров’я……………………………….............................19

Основи здорового способу життя……………………………………………..26

1.4.1 Раціональний режим дня………………………………………….29

1.4.2 Оптимальна рухова активність…………………………………...31

1.4.3 Психофізична саморегуляція організму (уміння протистояти психічному стресу)………………………………………………………33

Розділ 2. Нетрадиційні методи відновлення працездатності студентів…...36

2.1 Аутогенне тренування як метод відновлення………………………………...36

2.2 Пневмотерапія як нетрадиційна дихальна практика…………………………39

2.3 Точковий масаж………………………………………………………………...42

2.4 Ароматерапія……………………………………………………........................49

Висновки………………………………………………………………………56

Список використаної літератури…………………………………………….57

Вступ

Актуальність теми. Серед найпріорітетніших проблем сучасної профілактичної медицини, що потребують нагального та всебічного розв’язання, провідне місце посідають проблеми, пов’язані зі збереженням та покращання здоров’я молоді, підвищення рівня її соціальної та професійної дієздатності. Тому створення належних умов для формування повноцінної та здорової особистості потребує вдосконалення. В деяких аспектах потребує перегляду медико-профілактична діяльність не тільки в системі охорони здоров’я, а й у системі освіти. Також пошуків концептуально нових, адекватних вимогам сьогодення шляхів, високоефективного медичного супроводження навчального процесу [1,2].

З рівнем фізичного здоров’я (точніше не здоров’я) корелюють показники хронічних захворювань, якими страждають студенти. Значна кількість студентів, поряд з не модифікованими, мають модифіковані фактори ризику виникнення хвороб. Основними не модифікованими факторами ризику є спадковість, обтяжена за артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, захворювання нирок, цукровий діабет і наявність випадків раптової смерті в родині. З-поміж модифікованих факторів ризику найпоширенішими є куріння (зокрема, пасивне), порушення режиму та збалансованості харчування (переважне вживання жирів тваринного походження, недостатнє вживання овочів та фруктів, надмірне вживання кухонної солі і солодощів), надмірне вживання алкогольних напоїв [19].

В умовах значного, переважно необґрунтованого підвищення рівня інтенсифікації процесів навчальної діяльності, розбалансованості рівня розумового і фізичного навантаження, недостатньої, а часом і відсутньої професійної придатності до певних фахів, на фоні наявності у представників студентської молоді низки психічних і соматичних порушень. Вони можуть супроводжуватись негативним впливом неадекватного навчального навантаження. Підростаюче покоління зазнає великого ризику щодо формування здоров’я, що є підґрунтям невисокого рівня успішності в їх подальшій діяльності [2,5].

Сучасні глобальні зміни – соціальні, економічні, політичні й, особливо, кліматичні-ставлять перед організмом людини дуже складні завдання постійної адаптації до умов життя. Людина змушена жити в стресових ситуаціях, шукати способи зцілення й профілактики захворювань. В умовах стабільного зниження імунітету такі пошуки стають дедалі більшою проблемою.

Усе це суттєво позначається на людині, особливо на її біологічній природі. Зниження функціональних резервів організму, його систем, органів, порушення реактивності та резистентності, зміни в характері захворювань, мутації на генному рівні – ось неповний перелік наслідків впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на організм людини.

Тому на сучасному етапі перед навчальними закладами всіх рівнів стоїть невідкладне завдання – підготовка фахівців із новим гуманістичним типом мислення. Невичерпний матеріал для такого навчання містить досвід минулих поколінь, культура народу, народна педагогіка і насамперед народна медицина. Нетрадиційні методи лікування у найближчому майбутньому мають стати відомими і доступними для кожного, вони мають стати тією втраченою ланкою між минулим і сьогоденням [10,1].

Мета дослідження – аналіз літературних джерел, присвячених методам підвищення працездатності студентів методами нетрадиційної реабілітації.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

Аналіз літературних вітчизняних і закордонних джерел, присвячених питанням проблем якості життя студентів в умовах сьогодення та підвищення їхньої валеологічної культури.

Огляд літературних джерел, присвячених здоровому способу життя студентів.

Характеристика методик впливу нетрадиційних методів реабілітації: аутогенного тренування, точкового масажу, пневмотерапії, ароматерапії для підвищення працездатності студентів.

Об’єкт дослідження: стан здоров’я та працездатність студентів в сучасних умовах навчання.

Предмет дослідження: методи нетрадиційної реабілітації студентської молоді як засоби підвищення їх працездатності.

РОЗДІЛ I

Тенденції реального способу життя

студентської молоді

та стан її фізичного і психічного здоров’я

1.1 Проблема якості життя студентів в умовах сьогодення

Якість життя являє собою медико-соціальне явище, яке охоплює психофізіологічне та соматичне життя людини, її життєві цінності, а також рівень екологічного розвитку суспільства.

Проблеми якості життя населення сьогоднішній день хвилюють багатьох дослідників у різних галузях науки. Зацікавленість проблемою якості життя зумовлене тим, що суспільство, врешті, усвідомило необхідність вирішувати глобальні проблеми, викликані розширенням загрози екологічної кризи, екологічного неблагополуччя, кризи здоров’я населення.

Під якістю життя слід розуміти комплекс характеристик життєдіяльності індивіда (групи людей чи населення в цілому) і які зумовлюють його оптимальне протікання в певних умовах і місці та забезпечують адекватність його життя) параметрів основним видом діяльності і потребам людини. Важливою особливістю сучасних підходів до якості життя є положення про те, що воно має дві сторони і об’єктивну, яка визначається нормативними й статичними характеристиками, та суб’єктивну, пов’язану з тим, що потреби й інтереси конкретної людини індивідуальні та проявляються в її відчуттях, особистих думках та оцінках. Синтетичним індикатором якості життя є здоров’я яке у своїх вимірах інтегрує й узагальнює всю багатосторонність сторін якості життя [1,11].

У зв’язку із зростаючою зацікавленістю проблемою якості життя особливо актуальним є вивчення якості життя студентської молоді, яка являє собою особливу соціальну групу, об’єднану певними віковими межами, інтенсивною розумовою працею – процесом професіонального навчання, способу життя та ментальністю [11].

За даними багатьох дослідників, стан здоров’я сучасної студентської молоді, характеризується негативними тенденціями. Відмічається підвищення частоти функціональних відхилень і хронічних захворювань на старших курсах навчання порівняно з молодшими курсами. Спектр захворювання молоді досить широкий. Однак найбільш часто зустрічаються відхилення в психоемоційній сфері, в показниках соматичного здоров’я, не останнє місце займають патологія шлунково-кишкового тракту й аліментарно залежні захворювання [13,15]. Такі зміни в стані здоров’я студентів