у процесі навчання зумовлені різними чинниками: адаптацією до нового режиму дня, зламом старих (шкільних) пріоритетів, невміння самостійно розподілити свій час, відсутністю постійного і систематичного контролю дорослих, великим навчальним навантаженням і надлишковою інформацією, неспівпадінням вимог викладачів окремих дисциплін, що викликають у студентів психоемоційний дискомфорт. У свою чергу, юнацький вік є особливим етапом у житті людини він пов'язаний із такими життєво-важливими подіями, як професійна орієнтація, становлення особистості, формування асоціативного мислення, вибір життєво важливих цілей та установок, формування звичок і навиків життя в майбутньому. Неправильно сформовані моделі поведінки студентів соматичної, психічної, харчової в майбутньому можуть стати основою виникнення та програмування різноманітних патологічних станів [1,15].
За даними різних дослідників, коло факторів, які негативно впливають на здоров’я молоді, що навчається, в наш час постійно розширюється (повсюдне закриття студентських санаторіїв-профілакторіїв, їдалень, незбалансованість харчування, інтенсифікація навчального процесу, недостатня матеріальна база й відсутність належних умов для ефективних форм фізичного виховання та ін.) При цьому суттєву роль відіграє недостатня увага тих, хто навчається, до стану власного здоров’я через високу інтенсифікацію занять у вузі та, крім того, через необхідність виконувати яку-небудь роботу, що оплачується, для забезпечення пристойних умов життя в період навчання. У зв’язку із цим не дивує, що ряд авторів, які займаються проблемами студентів, відмічають збільшення серед них кількості осіб із соціальною дієздатністю та ріст захворюваності [10].
За даними досліджень, що проводились на першому курсі Інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету в якому взяло участь 120 студентів першого курсу різних спеціалізацій у них 105 юнаків та 15 дівчат, були отримані такі дані – більша частина (16,4%) обстежених респондентів задоволена своїм життям. Також було запропоновано студентом розмістити складові якості життя в порядку розписання їх значимості для них. На перше місце більшість опитаних (71,4%) поставила стан здоров’я, на друге - взаєморозуміння з батьками й оточуючими людьми, по п’яте – спортивні досягнення.
Для одержання суб’єктивної самооцінки якості життя студентам була запропонована анкета, що включала запитання, спрямовані на вивчення різноманітних сторін життя (це й медико-біологічний, і соціально-гігієнічний, і психолого-педагогічний блоки). Для оцінки умов навчання виявляли їх відповідність гігієнічним нормам. У процесі обробки одержаних даних проводили статистичний аналіз, який включав виявлення кореляції між індивідуальними показниками, оцінювали вклад окремих складових у формування якості життя студентів.
Анкета містила стандартизовані питання, які оцінювали спосіб життя, здоров’я, дозвілля та відпочинок, наявність нешкідливих звичок у студентів. Анкетування дозволило вивчити ставлення студентів до свого здоров’я. Однак за деякими характеристиками одержані суперечливі дані. Так 17,7% студентів знайомі з основними принципами здорового способу життя (ЗСЖ) а 11,7% не мають про нього уявлення, 7,1% не вважають необхідним дотримуватися принципів ЗСЖ, одночасно респонденти, які видали на свою некомпетентність у принципах ЗСЖ (відсутність шкідливих звичок, рухова активність, дотримання правил особистої гігієни). Виявилося, що більшість студентів не знає головного чинника, що зберігає здоров’я, - раціонального харчування [19].
Шкідливі звички має майже третина студентів – 32,1%, половина з них – 56,2% вважає вживання пива нешкідливим для здоров’я. Невеликий відсоток 6,9% опитаних палить. Позитивним є те, що 100% студентів не вживають наркотичних речовин.
Своє матеріальне становище 75,9% студентів оцінили як задовільне, тобто на щоденні витрати грошей вистачає, але покупка одягу чи техніки викликає труднощі, 72% - хотіли б його поліпшити.
Оцінку стану здоров’я проводили за допомогою суб’єктивних та об’єктивних характеристик. А най разючі дані, одержані в ході анкетування студентів, можна відмітити достатньо високу самооцінку стану здоров’я (відмінне – 13,3%, добре – 75,2%, задовільне – 11,5%)
При аналізі даних медичних карток на момент вступу у вуз показник загальної патологічної враженості студентів складає 301,7 випадків на 1000 чоловік. Серед них на першому місці захворювання шкіри, опорно-рухового апарату, відхилення в поставі та ін [28].
Факультет фізичної культури є спеціальним, а студенти, що навчаються тут повинні бути практично здоровими. За даними багатьох авторів [26] загальна патологічна враженість студентів вузів зростає до III-V курсів. Відбувається збільшення кількості осіб, які мають захворювання системи кровообігу, а також органів зору, що, вірогідно, можна пояснити впливом умов навчання та стан здоров’я студентів.
Аналізуючи розклад занять студентів факультету фізичної культури, можна відмітити деяку невідповідність його гігієнічних нормам. Після навчальних занять в університеті 54,2% опитаних відправляються по тренувальні заняття зі спеціальності, не маючи змоги відпочити та пообідати. Багато студентів відмічають незадовільну організацію харчування в умовах навчального закладу. Вірогідно, деяка невідповідність розкладу навчальних і тренувальних занять може в подальшому погіршити стан здоров’я майбутніх учителів і спортсменів [16].
Останнім часом значно зріс вплив інформаційних перевантажень у процесі навчання студентів. Важким випробуванням для організму студента є психічне навантаження, яке виникає при вивченні численних навчально-теоретичних і практичних дисциплін, навчальний рівень та інформаційний об’єм яких із кожним роком зростають. Критичним та експериментальним чинником перевантаження організму й психіки студента є період сесії. Результати науково-експерементальних досліджень учених свідчать про те, що здоров’я у цей період напряму пов’язане з їх працездатністю та функціональним станом [28].
Під час екзаменаційної сесії до інтелектуально-емоціональної сфери студентів зростають вимоги, які зумовлюють надмірне збудження функцій центральної нервової системи.
Для оцінки впливу екзаменаційного навантаження на стан здоров’я студентів було вивчено адаптаційні можливості їх організму. Як критерій використовують певні показники і коефіцієнт здоров’я, індекс фізичного стану, а також рівень реактивної тривожності. Для цього вимірювали артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень до початку екзамену та після його